Тернополянин колекціонує монети ФАО

Колишній військовий Василь Новіков (44 р), збирає монети ФАО, двогривневі, а також купюри. Загалом має до тисячі експонатів.
Найбільше його цікавлять саме монети ФАО. Це ті, котрі випускає Продовольча і Сільськогосподарська Організація Об'єднаних Націй. Зараз він має близько 200 таких цікавих монет.
Чоловік відкриває альбом із кольоровими монетами різної форми. Серед них більшість округлих, але чимало є і квадратних, і семигранних, і монет із хвилястими гранями. Зроблені вони з алюмінію, бітуму, бронзи, цинку, деякі покриті міддю чи мідно-нікелевим сплавом.
На грошах зображені тварини, птахи, продукти харчування і все, що можна включити до сільськогосподарської і продовольчої груп товарів.
- За виглядом монети можна дізнатися чимало про побут тієї чи іншої країни, - зазначає пан Новіков. - Приміром, на монеті Польщі зображене колосся, а під ним напис: "Хліб для свята", на іншій - "Робота для всіх".
На інших монетах із колекції зображені слони, коні, вівці, кури, курчата, хліб, колоски, бавовна і навіть єгиптяни під час роботи.
- Монети надзвичайно приємно брати в руки і роздивлятись, - переконався нумізмат. - Я ніколи не виїжджав з України, тому уявлення про інші країни маю лише з їхніх грошей.
У колекціонера є монети з найвіддаленіших куточків планети. З таких країн, як Фіджі, Намібія, Гвінеї-Бісау, островів Тонга, Сейшельських. Є кілька монет, котрі випускали невеликими тиражами, зокрема, одне песо з Куби. Ця монета випущена тиражем 5 тисяч примірників. Для порівняння українські копійки випускають тиражами 35-45 тисяч примірників.
Нумізматикою Василь Новіков почав захоплююсь із другого класу. Першу монету номіналом два мільєми йому у 1972 році з Єгипту привіз знайомий його батьків. У той час він їздив військовим представником у цю країну.
- Я тоді дуже зрадів такому подарункові, показував монету усім - друзям, знайомим, - пригадує пан Новіков. - Другою монетою - срібним карбованцем із портретом Миколи ІІ, яку мені також подарували, - я ще більше пишався. Вона тоді мені здавалась дуже великою, бо в дитинстві все виглядає значно більшим і цікавішим, ніж є насправді.
У той час чимало школярів любили колекціонувати монети, марки, календарики і навіть обгортки з жувальних гумок. Між собою мінялися такими цінностями.
- Щоб отримати монету, мені доводилося купувати марки, яких тоді було вдосталь, - пригадує співрозмовник. - І навіть вимінювати їх на польські жувальні гумки "Льолек і Болек", які не так вже і легко було дістати. Але я ніколи не жалкував за ними.
У чоловіка весь час з'являлися нові і нові монети з країн соціалістичного табору, а також більш цікаві гроші, котрі привозили з Німеччини, Польщі, Чехословаччини, Угорщини, Монголії.
Із часом нумізмат захопився і колекціонуванням купюр, щоправда, ті представляли собою не таку цінність, як монети. Зараз у нього й кілька вельми оригінальних "експонатів".
- Я маю українські гривні 1918 року випуску, - розповідає Василь Новіков. - А також радянські карбованці номіналом 500 і 1000 рублів із гербом Радянського Союзу та портретом Леніна.
На наше запитання, хто ж міг "приховати" такі купюри, колекціонер відповів, що здебільшого такі великі гроші в 1991-1992 роках люди заробляли на Півночі Росії - Норильську чи Тюмені. У той час на Україні вже були купоно-карбованці. А привезли купюри сюди вже після того, як вони там вийшли з обігу. А це 1993 рік.
- На півночі Росії зарплати були значно вищими, ніж у нас, і люди могли собі дозволити забути обміняти такий великий номінал, - припускає співрозмовник.
Крім купюр, Василь Новіков колекціонує монети номіналом дві гривні. Їх із 1996 року випущено в Україні 128 видів. І вони всі є у колекціонера. Цікаво, що зараз двогривневі монети в "Нацбанку" коштують 11 гривень, а ще кілька років тому вони вільно були в обігу за номіналом. Крім того, за монетами в банку часто вишиковуються черги.
Тому коли комусь трапиться двогривнева монета, то віддавати її за номіналом не варто, радить нумізмат.
- До речі, наші українські монети, які випускає Нацбанк, чи не найдорожчі в світі, - продовжує він. - До прикладу, срібна монета номіналом 5 гривень коштує від 204 гривень. У той час як не менша за розмірами срібна індійська монета вартістю 50 рупій серед нумізматів ціниться не більше 130 гривень.
Вона й найбільш дорога в колекції чоловіка.
Монети ФАО, котрі збирає Василь Новіков, не є настільки дорогими, щоб вони представляли велику матеріальну цінність. Це звичайні гроші країн світу, які з'явилися в обігу лише з 1968 року, деякі діють ще досі.
- Зараз такі монети привозять в Україну моряки чи туристи, - розповідає він. - Цілеспрямовано ніхто не їздить, аби набрати їх із тої чи іншої країни і зробити собі бізнес.
Усі свої монети нумізмат або придбав, або виміняв у інших.
- Скарбів я ніколи не знаходив, та й викрадених монет серед моєї колекції також немає, - каже він. - Навіть знайдених немає.
Хоча якось у місті Кременець, на горі Бона, кілька років тому знайшов кілька радянських копійок, випущених у 50-х роках. І поряд із ними лежала одна фінська монета. Вона була в обігу напередодні введення Євро. З одного боку монети були зображені конвалії, з іншого - бджолині соти. Тоді пан Новіков її обміняв на іншу
- Чи розділяють ваше хобі рідні? - запитуємо ми.
Чоловік каже, що діти вже дорослі, але особливо монетами не цікавилися. Та й загалом, підсумовує Василь Новіков, зараз молодь мало цікавиться нумізматикою. І тому серед тернопільських нумізматів більше старших людей.

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google