"Дністровське море" - Бакота - всього за кількасот км від Тернополя

Мандрівка до придністровських перлин була непростою з огляду на великі відстані, але дуже цікавою і насиченою. Загалом ми проїхали понад 420 км.

Звісно, в таку подорож можна їхати автомобілем і на один день, але все ж краще відправлятися хоча би на два дні, а то й більше. Адже оглянути усі принади неймовірного Кам’янця-Подільського, помилуватися величними мурами Хотинської фортеці, чи тим паче досхочу насолодитися спокійним плесом Бакоти за день явно не зможете.

Фото 1 з 16

Previous Next

1. 
2. 
3. 
4. 
5. 
6. 
7. 
8. 
9. 
10. 
11. 
12. 
13. 
14. 
15. 
16. 

Previous Next

Ми відправилися в мандрівку на два дні. Із Тернополя вирушаємо через Гусятин – у напрямку Хотина, що на Чернівеччині. Це – понад 160 км. Оскільки дороги – не дуже хороші, то їхати треба зо три години.

Хотинська фортеця 14 століття вражає своєю масштабністю і величчю. Тож недарма ця пам’ятка увійшла в перелік »Семи чудес України». Мальовнича фортифікація на Дністрі впродовж століть була воротами на межі імперій та була свідком кровавих протистоянь. Тепер на її території створили державний історико-архітектурний заповідник. А ще в наш час фортецю облюбували кінорежисери та весільні фотографи. Зокрема в Хотинській фортеці знімали кінострічки «Три мушкетери», «Захар Беркут», «Тарас Бульба» та інші. Також тут проводять різноманітні фестивалі, як от реконструкція середньовічного бою «Битва націй», а також «Середньовічний Хотин» та інші. Тож екскурсію до фортеці можна поєднати ще й із відвідуванням одного з численних фестивалів там, або навіть потрапити на кінозйомки.

Із Хотина до Кам’янця-Подільського - всього за 27 км. Звісно, це давнє подільське місто заслуговує не годинної екскурсії, а цілого дня. Адже це – такий собі музей під відкритим небом. Якщо ви ще ніколи не були в цьому місті, то обов’язково відвідайте фортецю, а також міську ратушу, величні храми та кам’яниці. Коли ж маєте на екскурсію більше часу, то варто зайти і в місцеві музеї грошей та тортур, оглянути мистецькі експозиції, піднятися на повітряній кулі, погуляти на одному з численних фестивалів Камянця та помилуватися краєвидами каньйону ріки Смотрич. Власне, в цьому місті можна і переночувати, в місті є багато готелів і садиб.

Ми ж прямуємо далі, до головної цілі нашої мандрівки, - Бакоти. Такого села на карті Хмельниччини ви не знайдете, бо воно вже кілька десятиліть затоплене водою. Стежте, аби навігатор не привів вас до села зі схожою назвою – Бакоти, що в Кременецькому районі нашої області. Нам же потрібне дністровське водосховище Бакота, тож треба їхати в напрямку села Стара Ушиця, Гораївка, Колодіївка чи інших довколишніх. Відтак слід повернути вниз і серпантинною дорогою з'їхати вниз до берега. Таких заїздів є декілька - з різних сіл навколо водосховища. На березі є місця для ночівлі з наметами. А щоб дістатися до скельного монастиря можна, прямуючи з села Грушка в напрямку до с. Стара Ушиця і далі дорогою за вказівником «Бакотський скельний монастир». Потім, біля невеликого саду в полі, повернути на грунтову дорогу – до оглядового майданчика. Насолодившись мальовничими краєвидами Бакоти, спускаємося вниз із Білої гори – до скельного монастиря.
Вхід у заповідник – 5 грн. Власне, там і слухаємо екскурсію уродженця Бакоти Тараса Горбняка.

А пройшовши від монастиря вниз іще 600 м – опиняємося на невеликому кам'янистому пляжі водойми. Довколишні краєвиди і кришталево чиста вода просто заворожує погляд. Безперечно, Бакота – це місце, куди хочеться повернутися іще не раз…

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.