На Дністрі хочуть збудувати сім ГЕС. Сплави під загрозою

Дністровський каньйон. Фото s213.photobucket.com

П'ять із пропонованих ГЕС хочуть облаштувати у Національному природному парку “Дністровський каньйон”, а дві – безпосередньо біля нього.

Екологи і туристи вважають будівництво нових ГЕС у вказаних місцях неприпустимим як через економічні, так і через екологічні причини.

З ініціативою створення нових ГЕС на Тернопільщині, Чернівеччині й Івано-Франківщині виступило ПАТ “Укргідроенерго”. Спеціалісти наразі вивчають доцільність будівництва електростанцій, повідомив перший заступник голови Тернопільської обладміністрації Іван Крисак. “Укргідроенерго”, як йдеться на сайті цього товариства, уже належать сім ГЕС – Київська, Канівська, Кременчуцька, Дніпродзержинська, Дніпровська, Каховська, Дністровська та дві гідроакумулюючі електростанції – Київська та Дністровська.

“Це поки ідея...”

– Це поки тільки ідея, і вона не означає, що ці ГЕС точно будуватимуть. Наприклад, в Україні триває постійне обстеження надр, але це не означає, що завтра там, де обстежують, зведуть завод із видобування, – каже Іван Крисак. – Триває вивчення доцільності, обгрунтування.

За словами посадовця, цей етап може тривати приблизно два роки. І перший заступник голови обладміністрації, і сам голова Степан Барна запевняють, що без вивчення громадської думки на місцях і всупереч їй ніхто втілювати проект не буде.

– Вивчають можливість, потенціал і бажання людей. Ми обговорюємо питання, щоб була збережена туристична складова і мінімізований вплив на природу. Зрозуміло, що там можуть бути збитки, але наше завдання їх мінімізувати, – відповідає голова обладмінстрації на питання журналіста “RIA плюс” про небезпеки для природи і сфери туризму. – Це проект на европейські кошти – 1,1 мільярда євро. Йдеться про застосування нових європейських технологій.

У відповідь на згадку журналіста про те, що на Тернопільщині вже є прецедент, коли під час розширення ГЕС у Більчі-Золотому зняли частину схилу ріки і порушили ландшафт популярного туристичного місця, а за збитки заплатили 10000 грн штрафу, незважаючи на нібито “особистий контроль” керівника обласної структури МВС Олександра Богомола, Степан Барна сказав, що поцікавиться цією справою.

– У цьому ж випадку (будівництва ГЕС на Дністрі – прим. авт.) йдеться про велику державну компанію, й умови проекту будемо обговорювати саме з нею, – продовжує він. – Будівництво і запуск цих ГЕС дозволить здешевити електроенергію, створити нові робочі місця, розвивати інфраструктуру. Якщо будуть проблеми з екологією, ніхто не буде шкодити.

“17 км русла – без води”

Утім, попри запевнення представників влади у добрих намірах, існують серйозні застереження щодо будівництва ГЕС на Дністрі. Дністровський каньйон поки є однією з найперспективніших частин області, що поступово, попри несприятливе законодавство і “досягнення” України у міжнародних рейтингах корупції, стала туристичним брендом. І от тепер, замість грантів, податкових пільг чи статусу вільної економічної зони, водне плесо планують перетворити на каскад водосховищ.

“Результати жахливіші, ніж я очікував! П’ять із семи запланованих станцій розміщені у межах Національного природного парку "Дністровський каньйон". А інші дві "зрізають" і залишають без води меандр у районі Устя, Незвиська та Раковця, заганяючи Дністер на цій ділянці в трубу і залишаючи протягом 17 км сухе русло! – коментує у Facebook еколог Петро Тєстов. – Особливо цинічним виглядає в описі проекту фраза: "Створення ГЕС поліпшить соціально-економічні умови проживання населення, зокрема через створення туристично-рекреаційних зон". Хоча всім очевидно, що всі ці зони будуть знищені! Достатньо порівняти кількість туристів там, де зараз Дністер тече вільно, і там, де він уже знищений Новодністровською ГЕС”.

„Пахне” криміналом

Еколог вважає, що у цій справі є ознаки кримінального порушення.

“І хоча іспит з кримінального права у мене тільки наступного семестру, мені дуже кортить написати заяву в поліцію на керівництво Івано-Франківської, Чернівецької і Тернопільської обласної державної адміністрації та ПАТ "Укргідроенерго". Та кваліфікувати дії всіх цих людей як підготовку до злочину, передбаченого частиною другою статті 252 КК "Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об'єктів природно-заповідного фонду: Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об'єктів природно-заповідного фонду вчинені шляхом підпалу або іншим загальнонебезпечним способом, якщо це спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки", – продовжує Петро Тєстов. – Бо хіба в когось з адекватних людей є сумніви, що діяльність всіх цих "добродіїв" спричинить важкі наслідки для Дністра та України? Ми ще два тижні тому звернулись до Мінприроди України зі зверненням щодо цього питання, але відповіді поки не отримали”.

Тернопільські туристи, рибалки й екологи не в захваті від ідеї так “освоїти” Дністер і готові протистояти цьому.

– Якщо те все, що вони задекларували, здійснять, то річку фактично вб'ють, – говорить турист та екоактивіст Роман Задорожний. – Хто був цього року у Новій Ушиці на Дністровському водосховищі, то міг побачити, як утворилася смуга болота шириною 50 метрів між берегом і водою. Якщо у Бакоту хтось із туристів ще їхав, то до Нової Ушиці – ні. Й у нас ріка втратить свою привабливість, і люди зможуть їхати хіба для того, щоб дивитися на пагорби... Сплавів уже не буде. Сільські ради можуть задобрити, і вони поведуться на обіцянки робочих місць, але це все однозначно воздасться екологією. Напружує, що влада робить цю справу тихо, без оприлюднення інформації. Навіть на сайті обладміністрації інформації про нараду щодо тих ГЕС не було, хоча вони так люблять звітувати про свою роботу.

Туристична спільнота буде протестувати і боротися з ідеєю ГЕС усіма можливими засобами, каже Роман Задорожний. Адже, зрештою, як ми з'ясували, йдеться не тільки про греблі й водосховища. Річ у тому, що будова гребель неодмінно підніме рівень грунтових вод. Тож автори проекту проконують ще й “зміцнювати береги” Дністра – замість первісних схилів біля плеса можуть постати розмаїті залізобетонні конструкції. Та навіть це дивним чином не заважає авторам ідеї ГЕС писати про створення “туристично-рекреаційних зон”.

А як на інших ГЕС

– Це цілковитий негатив, і рибалки категорично проти цього. Створення цих ГЕС призведе до негативних наслідків для екології: зміни рівня вод, замулення городів, виникнення перешкод для міграції риби і її зникнення у частинах ріки, – говорить голова ГО “Скеля” Андрій Об'єщик. – Першим яскравим прикладом усіх “принад” від подібних проектів на Тернопільщині є річка Збруч, яка колись мала глибину приблизно сім метрів, а тепер – нижче пояса. Люди вже й не пригадують, щоб бачили у водоймі великих коропів та інші аборигенні види риб. Підтоплення на Збручі – проблеми, зокрема біля Скали Подільської, незважаючи на слова прихильників ГЕС, що водосховища дозволяють уникати повеней. Наступний приклад – долина Серету у верхів'ї водосховища темтешньої ГЕС. Її також настільки замулило, що просто виникли болота, де чаплі по коліна. Водосховища електростанцій, які повністю перекривають ріки, призводять до замулень русел – немає промивання стоку. Вважаємо неприпустимим цілковите перекривання русел і незрозуміло, чому влада говорить саме про них, а не про ГЕС, які будували ще за Австрії і які використовували по 25% річкової енергії, відводячи тільки частину води у спеціальні канали з турбінами.

До прикладу, подібна ГЕС стоїть біля села Долина у Теребовлянському районі, зазначає пан Об’єщик.

– Альтернативні види енергії, це добре, але зведення ГЕС на Дністрі негативно вплине на екосистему. Будь-які подібні забудови призводять до зміни рівня вод, а це вплине на видовий склад і кількість риби, – розповідає рибалка із досвідом професійної ловлі Віктор (прізвище редакції відоме - прим. авт). – Останній приклад – будівництво ГЕС на Сереті біля Івачева. Коли її зводили, рівень води у річці нижче за течією різко впав. Місця, де розмножується риба, навіть пересихали, а риба відійшла в інші місця. Молодняка поменшало.

Влада наголошує, що створення каскаду ГЕС на Дністрі – це поки ідея. Утім, навіть у цій ідеї багато речей виглядають абсурдними. Настійливе бажання їх втілити можна пояснити хіба чиїмсь прагненням освоїти ті 1,1 млрд євро інвестицій. Виглядає, що створення проблем для екології та умов проживання людей над Дністром, а потім “боротьба з наслідками” – доволі вигідне заняття. А такі речі, як “додатковий дохід від продажу квот на викиди парникових газів”, що є у проекті, – це тільки гарні слова для неосвічених читачів. Адже договір, укладений за результатами конференції ООН зі зміни клімату у Парижі 11 грудня 2015 року, забороняє міждержавну торгівлю квотами. Цей документ є на офіційному сайті ООН. Він набере чинність вже за чотири роки.

До слова, 18 грудня питання ГЕС розглядали на постійній комісії Івано-Франківської облради з питань екології та раціонального природокористування. Комісія виступила проти ГЕС і запропонувала департаменту екології розробити проект рішення про заборону їх будівництва на території області.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.