Паперова тяганина і законодавчі колізії — основні проблеми інвестованих підприємств

Чимало інвесторів, стверджують вони, прийшовши на ринок області стикаються з низкою проблем. Два роки тяганини Найбільшою проблемою інвестованих підприємств є паперова тяганина при оформленні документів, вважає генеральний директор ТОВ “Підприємство з іноземними інвестиціями “Інтерпак” Олександр Липовенко. Це лановецьке підприємство незабаром виготовлятиме одноразовий посуд та клейонку. Виробництво буде безвідходним завдяки трьом лініям, одну з яких надасть німецький інвестор. Як стверджує О.Липовенко, таке підприємство — єдине на Західній Україні, його продукція буде на 30-40% дешевшою від польських аналогів. В “Інтерпаку” два німецькі інвестори — виробник обладнання для випуску одноразового посуду та фізособа, яка вклала у виробництво 115 тис. євро. Через це у підприємства й виникли проблеми ще під час реєстрації, зізнався пан Липовенко. — У нас складно знайти нотаріуса, який може підготувати документи для такого підприємства, — стверджує директор обласного Фонду підтримки підприємництва Василь Гецько. — Не говорячи вже про консалтингову підтримку та страхування ризиків. Великою проблемою є збір документів і дозволів, каже підприємець. Іноді оформлення самої проектної документації може тривати два роки. Окрім того, є багато законодавчих колізій, через які інвестор не поспішає на український ринок. — Другий німець, який закупив обладнання, — каже гендиректор, — тепер повинен заплатити за нього мито — 20% від загальної вартості. То дуже серйозні кошти, і це відлякує іноземних інвесторів. Збільшився перелік документів Підприємець Володимир Левчунь з Кременця вирішив відкрити ресторан “Іква” у приміщенні колишнього коопторгівського кафе. Для свого інвестиційного проекту він узяв кредит на суму 150 тис. грн в “Промінвестбанку”. Зараз у закладі роблять ремонт, аби облаштувати все в українському стилі. Відкриття заплановано на квітень. Окрім коштів з позики, довелося вкласти чимало власних, зізнається В.Левчунь. — Це дуже важкий шлях, — каже підприємець. — Треба зібрати численні дозволи, погодження — і цей список лише збільшується. А якщо людина, роблячи перші кроки, у чомусь засумнівається, то справи до кінця вона не доведе. Заважає зайвий контроль Уже 15 років працює ТОВ “Завод газового обладнання “Альфа-Газкомплект” (раніше СП “Альфа ЛТД”). До 2000 року воно займало невелику територію і випускало водонагрівальні котли. П’ять років тому підприємство взяло в “Промінвестбанку” кредит 160 тис. грн для розширення виробництва. На ці кошти придбали земельну ділянку, реконструювали складські приміщення і майстерні, добудували нові. Зараз “Альфа” виготовляє понад 100 видів різної продукції — від газового обладнання до кранів. — Той кредит був першою внутрішньою інвестицією в наше підприємство, — каже гендиректор Степан Лукасевич. — Тоді ми взяли кредит під 18%. Тепер реінвестуємо у власне виробництво, а банки буквально стоять у черзі, щоб ми взяли у них позику. Втім, як розповідає С.Лукасевич, налагодити роботу такого великого підприємства було непросто. Насамперед псує життя недобросовісна конкуренція, каже директор. Не менш серйозна проблема — придбання якісних верстатів. Обладнання, яке купує “Альфа”, виробники можуть продати або пошкодженим, або недоукомплектованим. — Проте ще більшою проблемою є бюрократія, — вважає пан Лукасевич. — Щодня ми отримуємо 5-6 різних циркулярів про ведення діяльності та контроль, приймаємо представників контролюючих служб. Це відволікає і не дає можливості розвиватися. Інвесторам не сприяють Спроби полегшити роботу підприємств із залученими інвестиціями на рівні держави є мінімальними, кажуть підприємці. Єдиним важелем, яким може скористатися обласна влада для покращення умов їхньої діяльності, є здешевлення відсоткової ставки на інвестиційні кредити, розповів В.Гецько. Але цього мало, вважає керуючий філією Тернопільського центрального відділення “Промінвестбанку” Ярослав Соляр. — Якщо підприємство бере довгостроковий кредит, то наступного місяця воно повинно одразу сплачувати відсотки, адже банк платить з них податки, — розповів банкір. — Для підприємства це додаткове фінансове навантаження. Як вихід можна було б запровадити сплату позики, приміром, через рік після запуску підприємства. Найбільше значення для економіки України і зокрема нашої області має внутрішній інвестор, вважають фахівці. Утім, якщо не залучати іноземного, розвитку бізнесу не буде. А іноземці через перелічені вище проблеми на Тернопілля не поспішають.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.