Місцеві підприємці шоковані, адже днями інспекція праці розпочала масштабне "полювання" на тих суб’єктів госоподарювання, які виплачують зарплати робітникам в конвертах. Чого чекати бізнесу від цих перевірок
- Вже понад тиждень по всіх каналах телебачення та радіо розповідають, що уряд ініціював перевірки підприємців, - емоційно розповідає місцевий підприємець Олег Яцентий. - Мовляв призначатимуть колосальні штрафи за найменші порушення.
Чоловік переконаний, що перевірятимуть усіх без винятку.
Тернополянин має рацію, перевірки бізнесу, про які не раз попереджав прем'єр-міністр України, справді стартували 5 жовтня. Однак, що ж реально відбувається, "RIA плюс" розповіли в обласному правлінні Держпраці.
Перевірки підприємців на предмет оформлення трудових відносин здійснюють постійно, коментує начальник відділу з питань законодавства про працю, зайнятості та інших нормативно-правових актів управління Держпраці у Тернопільській області Ігор Хаварівський. Перевірці підлягають як фізичні, так і юридичні особи без винятку.
- Однак, з п’ятого жовтня, відповідно до розпорядження Кабміну, подібні перевірки є більш інтенсивними, - наголошує пан Хаварівський.
Перш за все у відомстві кажуть, що вони здійснюють попереджувальні заходи, приміром, інформування роботодавців. Тоді інспектори спілкуються із роботодавцями і розповідають як правильно укладати договори та що потрібно робити аби дотримуватися законодавства.
- Якщо подібні заходи не допомагають, то ми залучаємо наступний важіль впливу, а саме контрольно-перевірочні роботи. І коли виявляємо незадекларованих працівників, звісно застосовуємо різні санкції, - наголошує Ігор Хаварівський. - Зокрема, штраф за одного нелегально влаштованого працівника становить 30 мінімальних заробітних плат, це понад 111 тис грн. Штраф визначений ст. 265 Кодексу законів про працю України.
Насправді санкції є не лише фінансові, продовжує фахівець, зокрема є кримінальна відповідальність. Її застосовують до тих підприємців, які мають неоформлених два і більше працівника. До таких порушників застосовують ст. 172 Кримінального кодексу України.
- Усі матеріали наші інспектори додатково направляють у правоохоронні органи, які розслідують справу, - продовжує співрозмовник. - Ще одна санкція – адмінштрафи, які призначають через суд. Ну і наступна - фінансова санкція, які уповноважені особи управління накладають на підприємців.
Управління Держпраці є досить потужним державним органом, яке має багато повноважень, в тому числі накладати чималі штрафи на порушників. Проте управління не може саме ініціювати перевірки, тобто для будь-якої рядової перевірки має бути підстава.
- Підставою для перевірки може бути звернення працівника із заявою щодо порушення до нього трудових прав, в тому числі не укладення трудових відносин, - роз’яснює пан Хаварівський. - Ще одна причина перевірки може бути ініційована іншими управліннями, зокрема Фіскальною службою, Пенсійним фондом чи Управлінням статистики. Загалом до перевірок будуть залучені інспектори зазначених управлінь та органи місцевого самоврядування, які мають такі ж повноваження. Зокрема у Тернополі є п’ятеро інспекторів, та десять у області.
Також, ініціатором перевірки може бути будь-яке джерело не заборонене законодавством, тобто зацікавлена установа, чи будь-який громадянин може проінформувати управління Держпраці про ті чи інші порушення. Крім того, на сайті Держпраці є відповідне віконечко, де також будь-хто може надати подібну інформацію про суб’єкта господарювання, що порушує Кодекс законів про працю України.
- Якщо до нас звертається людина з інформацією, то ми не маємо права при здійсненні перевірки зазначати, що підставою для перевірки стала та чи інша заява тої чи іншої особи. Тобто ми свої джерела не ідентифікуємо, - наголошує Ігор Хаварівський.
Зі слів пана Хаварівського, процедура перевірки унікальна, відомство не повідомляє про перевірку. Сама перевірка не є тривалою, інспектори насамперед, дивляться, чи оформленні трудові відносини, чи виплачують вчасно заробітну плату та чи дотримуються виплати мінімальної заробітної плати. Це такі три основні позиції на що звертають увагу.
Крім того, співрозмовник наводить деякі статистичні дані.
- Загалом від початку року ми здійснили 273 перевірки, під час інспектори перевіряли дотримання трудових відносин, та виявили, що 69 роботодавців використовували працю без оформлення трудових відносин. В цих 69 роботодавців нелегально працювало 110 працівників. Також в 30 роботодавців працювали люди на підставі цивільних договорів, які мали ознаки трудових, - каже пан Хаварівський.
- Згідно офіційної статистики, в Україні кожен третій робітник - працює неофіційно, - каже економічний експерт Віталій Теслюк. - Минулоріч, державний бюджет за рік недоотримав понад 30 млрд грн податків, а самі нелегали залишилися без трудового стажу і як наслідок - без пенсії.
На думку пана Віталія, підприємців на порушення закону штовхає надто велике податкове навантаження. За його підрахунками, майже 40% необхідно віддати на податок на доходи фізичних осіб, і ЄСВ, і військовий збір.
- Аби сьогодні втримати фахівця на роботі, керівники змушені піднімати зарплати при цьому шукаючи, на чому заощадити. Як результат скорочують штат або ідуть у “тінь”, - каже пан Віталій. - Тому сьогодні і складається подібна ситуація з нелегальною працею.
Штрафи які отримують фізичні та юридичні особи
111 690 грн - за кожного неоформленого працівника
37 230 грн - недотримання мінімальних державних гарантій з оплати праці
37 230 грн - недотримання встановлених законом гарантій і пільг працівникам
11 169 грн - порушення встановлених строків виплати заробітної плати
11 169 грн - недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 16 від 16 квітня 2025
Читати номер
Зробіть фіксований податок на малий бізнес умовно 1500грн міс. а не по 8000-11000грн.