Впливати на власників цукрозаводів у Борщові і Бучачі тернопільській владі складно

Цього року держава вперше передбачила 550 грн дотації за гектар посіву буряка. Але це – мізер у порівнянні з тим, як виросли ціни на пальне, міндобрива та інше, стверджує заступник голови обладміністрації із питань агропромислового комплексу Петро Вовчук. Тому він припускає, що ціни на цукор ростимуть і виготовляти його буде вигідно. 
“Музику” власники замовляють
- За часи незалежності було по-різному, - каже пан Вовчук. - Під час спаду область не вирощувала й мільйона тонн солодких коренів. Однак із 2005 р. почався різкий підйом. Ми знайшли порозуміння з власниками цукрових заводів - “Дубно-цукор”, “Укррос-цукор” і Українською продовольчою компанією. Відтак у 2006-му вже мали більше 2 млн т коренів.
Проте у 2006-му виникли проблеми – йшлося про перевиробництво цукру у державі, адже зовнішні ринки фактично були втрачені. Відповідно, цукор впав у ціні. Через це наступного року господарства зменшили посівні площі під буряком. Однак край виростив майже таку ж кількість буряків, як у 2006 р. Це сталося, на думку пана Вовчука, завдяки оптимізації вирощування солодких коренів. Врожаї тепер на рівні європейських – понад 700 ц/га.
- Об'єднання “Дубно-цукор”, якому належить Кременецький цукрозавод, взяло на Тернопіллі в оренду значну кількість земель, - розповідає він. - Вони власного кореня мали з площі 5,7 тис. га. Окрім того, йшло постачання за контрактом. Тому завод відпрацював сезон із хорошими економічними показниками. Подібна ситуація на Чортківщині, де власником заводу є “Укррос-цукор”. Підприємство навіть перевиконало програму. Тепер корпорація розпочала переобладнання заводу, аби він замість 500 тис. т буряка приймав 700-800.
Продовольчу компанію “лихоманить”
Підхід до справи e Продовольчої компанії змінився торік, каже чиновник. Спочатку вона продала місцевому господарству “Мрія” (керівник – Іван Гута) Хоростківський цукрозавод. Єдиний завод компанії, який працює на високому рівні – Збаразький. У роботі Бучацького і Борщівського власники, схоже, зацікавлені не були. 
- Треба було виділяти кошти на закупівлю і транспортування сировини, - каже пан Вовчук. - Однак цього не зробили. А після завершення сезону пішли розмови про продаж заводів.
Нещодавно губернатор Юрій Чижмарь провів нараду із директорами цукрозаводів за присутності власників підприємств. До Продовольчої компанії висунули вимогу: або вона запускає Бучацький і Борщівський цукрозаводи, або продає. 
- Ці заводи «на ходу», треба лише провести поточний ремонт, - стверджує чиновник. - Бажання купити їх має «Укррос-цукор», але тривають переговори і з іншими претендентами. Думаю, до кінця березня доля обидвох цукроварень вирішиться.
Справа не в тому, що буряк не буде де переробляти, наголошує пан Вовчук, просто люди можуть втратити роботу.
- Другого заводу «Поділля» (містечко цукровиків, під Тернополем – прим. ред.), який, до речі, теж належить Продовольчій компанії, ми не допустимо, - запевнив чиновник. - Справа цього підприємства «зависла» у судах. Фонд держмайна вже довів незаконність його приватизації, але завод досі не передали у державну власність. Маю надію на те, що цукроварня знайде ефективного власника і запрацює. Позаяк троє-четверо місцевих господарств, скооперувавшись, цілком зможуть забезпечити її сировиною.
Ціна на цукор зростатиме
Важливо, аби робота наших підприємств була затребувана державою, особливо з позиції вступу України до Всесвітньої торговельної організації (СОТ), переконує пан Вовчук.
- Якщо заводи не вироблятимуть цукор, то, можливо, варто переоснастити лінії так, аби виробляти сироп, який йтиме на біопаливо, - припустив чиновник. - Але не все – в силі обласної влади. Насамперед повернутися обличчям до цукрової галузі мають у Києві. Ми вже клопотали перед урядом, зверталися до Генпрокуратури, коли «зависли» розрахунки з людьми. Але, мусимо визнати, впливати на власників заводів нині складно.
Через відсутність чітких економічних розрахунків, вважає Петро Вовчук, цукру в Україні то забагато, то бракує. Тоді йдуть розмови про завезення тростинного сирцю. Проте за якістю наш цукор кращий, стверджує чиновник. Він має свою нішу, лише треба її відстояти.
- Через ціни на пальне та міндобрива, ймовірно, багато земель залишаться не засіяними, - припускає пан Вовчук. - Тому в країні може виникнути дефіцит цукру, навіть 1,8 млн т для власних потреб, можливо, не буде.
Не задовольняє власників заводів, що при собівартості цукру 2,80 грн/кг їм рекомендують його продавати по 2,20. Насправді ж, держава, на думку Петра Вовчука, мала б підтримувати свого товаровиробника – передбачати пільги за впровадження енергозберігаючих технологій, сприяти переоснащенню виробництва.
- Агітувати приватника, аби він вирощував буряки, - не допоможе, - каже пан Вовчук. - Але як тільки бізнесмен побачить, що матиме вигоду, то сам нарощуватиме площі під посівами. 
Довідка
* У 2007 р. - за валом вирощеного буряка область посіла третє місце після Київської і Полтавської, і друге - за урожайністю (після Хмельниччини) 

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google