Ціни на продукти, житло, пальне, комуналку і тд. постійно зростають. Політики з екранів твердять в один голос, що все — через інфляцію. «RIA плюс» з’ясувала, чи така вона страшна, і на що впливає
Останнім часом ціни ростуть буквально не по днях, а по годинах, емоційно розповідає тернополянин Володимир Вівчар. Співрозмовник каже, що кожного року разом зі зміною календарних сторінок, тернополян очікує новий ріст цін на харчі, комуналку чи пальне.
Чоловік має рацію, адже ціни в нас дійсно нестабільні, і зростають на все. Особливо їх ріст відчутний, як правило, у другому півріччі. Так каже місцевий економічний фахівець Віталій Теслюк.
— Першим індикатором цінових змін є нацвалюта, яку буквально лихоманить кожного року, — коментує пан Теслюк. — Вже традиційно це трапляється у другому півріччі. Як результат — нестабільність одразу позначається на споживчому кошику. Чітко це демонструє динаміка цін на продукти та пальне, яка стабільно зростає з року в рік.
Валюта впливає на ціни енергоресурсів
Цілком логічно було б, якби після збору врожаю ціни на продукти знизилися, однак у нас чомусь ціни зростають. Економічний експерт Віталій Теслюк, каже, що нічого дивного у стрибку цін немає.
— У другому півріччі ціни зростають через те, що зростає потреба на долар, адже валюта зникає з ринку через збір врожаю та закупівлю енергоносіїв, —пояснює співрозмовник. — Крім того, восени наша держава повинна розраховуватися за позики, взяті раніше. Тому, продукція, яку підприємці чи країна в цілому закуповує за кордоном за іноземну валюту одразу ж реагує на валютні коливання. Що і сталося з бензином.
Подорожчання палива відбудеться також і через те, що практично 85% — це імпортована продукція, а вартість нафтопродуктів у світі через санкції стосовно Ірану постійно зростає. З газом та ж історія — підвищення світових цін на нафту спричинило подорожчання газу на євроринку.
До слова, в Міністерстві економіки прогнозують, що до кінця року гривня може послабшати до рівня 30 гривень за долар. Але це не набагато перевищує закладений Верховною Радою курс в бюджеті до кінця року, який становитиме 29,3 гривні за долар.
Продукти харчування додадуть в ціні
Ця осінь не є винятком, у нас знову подорожчають основні продукти: хліб, молочна продукція, м’ясо та яйця. Зі слів пана Теслюка, такий невтішний прогноз озвучили експерти Інституту аграрної економіки. Зокрема, вартість овочів має зрости на 12% до кінця 2018 року.Найсильніше подорожчають морква і буряк, ціни на які і так побили десятирічний рекорд. А 10 яєць до кінця року коштуватимуть щонайменше 23 гривні. У свою чергу, молочна продукція подорожчає на 15%. М'ясо та хліб теж піднімуться в ціні в середньому на 5%. Відповідно, можемо очікувати ріст інфляції.
До слова, згідно з даними Державної служби статистики, в Україні інфляція у вересні 2018 року в річному вираженні – в порівнянні з вереснем 2017-го – становила 8,9%. Однак, Міжнародний валютний фонд і Світовий банк прогнозують інфляцію в Україні до кінця поточного року на рівні 10%. У свою чергу, зростання цін до попереднього місяця становило 1,9% після нульового зростання в серпні до липня. У порівнянні з груднем 2017 року ціни зросли на 5,6%.
В інфляції є і «позитив»
Показник інфляції закладений в розрахунок різних макропоказників — наприклад,у прожитковий мінімум, зараз це 1777 грн. Ріст цін та інфляції зумовить підвищення його рівня. До кінця 2019 року, згідно з проектом держбюджету, прожитковий мінімум становитиме 2027 грн, коментує економічний фахівець Любов Прийдун.
— У зв’язку зі зростанням прожиткового мінімуму для певних категорій пенсіонерів підвищиться і пенсія. Йдеться про тих, хто отримує мінімальну пенсію, соціальних пенсіонерів, які не мають мінімально необхідного стажу роботи для нарахування пенсії, і тих, хто отримує понад 10 прожиткових мінімумів. З тієї ж причини має зрости мінімальна зарплата — у держбюджеті закладений показник в 4173 грн, зараз це 3723 грн, тобто збільшиться аж на 450 грн. В ідеалі, мінімалку мали б підвищувати, як мінімум, на рівень інфляції, проте нагадаємо, що в кризові роки у 2014 році ціни зросли на 24,9%, натомість соціалка не змінилася. У 2015 році інфляція досягнула 43,3%, а соціалка змінилася всього на 14,3%, тому все в руках політиків, — наголошує експерт. — Оскільки рівень прожиткового мінімуму входить в розрахунок розміру допомоги при народженні дитини, то слід очікувати й підвищення рівня цього показника.
Проте основним показником для країни є не сам ріст цін як такий, а те, як зростає купівельна спроможність, тобто якщо доходи підвищуються швидше, аніж інфляція, то ріст цін не є вже й таким страшним явищем, розповідає Любов Прийдун. Однак якщо паралельно йде знецінення валюти, то зберегти купівельну спроможність не так вже й легко.
— Звичайно, таке колосальне «покращення» життя для тернополян не співставне з тим ростом цін нахарчові продукти, пальне та комуналку, які ми можемо спостерігати зараз, — зазначає експерт.
Що ж таке інфляція
Коротко поняття інфляції можна визначити так: процес знецінення грошей внаслідок перевищення грошової маси над обсягом товарів, робіт та послуг, каже інший економічний експерт Віталій Кудлак.
— Основним та найбільш відчутним для звичайних людей наслідком інфляції є зниження купівельної спроможності грошей та підвищення цін, — продовжує він. — На практиці знецінення означає, що на одну гривню можна придбати все менше товарів.
Пан Кудлак каже, що найважливішим показником, за допомогою якого вимірюють обсяги інфляції, є темп інфляції – це збільшення рівня цін протягом певного часу, виражене у відсотках.
— Інфляція проявляється у подорожчанні послуг і товарів, що знецінює гроші та знижує купівельну спроможність населення. Також проявляється у падінні курсу національної валюти стосовно іноземних, подорожчання золота, ціна якого виражена в національній валюті, — роз’яснює експерт.
— В основному інфляція негативно впливає на суспільство та економіку, — продовжує пан Кудлак.— Спостерігається загальне погіршення стану економіки та з’являється соціальна напруга. Капітал перетікає зі сфери виробництва у сферу торгівлі.
— Хоча слід зазначити, що невеликий темп інфляції зазвичай має позитивний вплив на економічну систему. Основа появи інфляції — диспропорція між різними сферами економіки: заощадженням і споживанням; пропозицією і попитом; доходами та витратами держбюджету; об'ємом грошей в обігу і валовим продуктом, — підсумував експерт.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 16 від 16 квітня 2025
Читати номер