П’ять років з дня вбивства Іринки Мукоїди. Коли буде вирок і при чому тут амністія для Василя Гнатюка?

П’ять років з дня вбивства Іринки Мукоїди. Коли буде вирок і при чому тут амністія для Василя Гнатюка?
  • Ця справа має шанси побити всі рекорди через терміни розгляду у суді. А адвокат обвинуваченого вже говорить про звернення до Європейського суду з прав людини щодо катування.
  • До Василя Гнатюка застосували амністію у ще одній справі. Про що йдеться — читайте у матеріалі.

 

П’ять (!) років минає 26 червня від дня резонансного вбивства у Вишнівці випускниці Іринки Мукоїди. Однак суд присяжних досі не назвав ім’я вбивці дівчинки.

Суди тривають вже понад 4,5 роки. І майже 5 років – без тижня – Василь перебуває під вартою – у СІЗО.

За цей час ще в одній справі, в якій його звинуватили, до Василя застосували амністію.

Відео дня

Що змінилось за ці роки? Коли ж таки буде вирок у справі вбивства Іринки Мукоїди? І чому адвокат Василя говорить про катування, з’ясовувала «20 хвилин».

Одразу зазначимо, що п’ять років і досі немає вироку – це своєрідний рекорд розгляду такого роду справ.

Справу вбивства і зґвалтування "закрили"

Нагадаємо, тіло випускниці Іринки Мукоїди зі слідами насильницької смерті виявили зранку 26 червня 2017 р. на узбіччі траси у смт. Вишнівець Збаразького району. Підозрюваного, Василя Гнатюка, затримали через тиждень після убивства. Йому інкримінують, окрім убивства, зґвалтування в неприродний спосіб. Приблизно півроку тривало слідство, після чого справу передали до суду.

Підготовчі засідання відбувались в Тернопільському міськрайсуді, де, окрім іншого, обрали присяжних. Згодом перенесли розгляд до Чорткова, так вирішила колегія апеляційного суду. Окрім того, справу «закрили» і доступу до неї, окрім учасників процесу, ніхто, в тому числі і журналісти, — не мають.

— Відповідно до ст. 27 КПК України, справа слухається у закритому режимі, тобто в присутності лише учасників кримінального провадження, оскільки обвинуваченим є неповнолітній і обвинувачення стосується злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, — повідомили у прес-службі Тернопільського апеляційного суду.

Тоді ще 16-річного Василя Гнатюка звинуватили в особливо тяжких злочинах: за п. 10 ч. 2 ст. 115 (умисне вбивство, поєднане із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом) та ч. 3 ст. 153 Кримінального кодексу України (насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом, що спричинило особливо тяжкі наслідки).

З дня убивства минає 5 років, вироку немає досі. Хто затягує справу, на якому етапі розгляд і коли чекати на вирок, ми поцікавились в Тернопільській обласній прокуратурі. 

— Триває судовий розгляд у цій справі, — повідомила речниця Тернопільської обласної прокуратури Леся Гурецька. — Судом наразі досліджуються письмові докази у справі.

Приблизно це ж ми чули і рік тому, коли готували черговий матеріал про розгляд справи. Згодом цікавились перебігом і в очільника Тернопільської обласної прокуратури Андрія Миколайчука. Запитували, чому так довго не видно кінця у цій справі. Поцікавились цим і зараз. На що отримали відповідь прокуратури: судові засідання у кримінальному провадженні систематично відкладаються через неявку адвокатів, які жодного разу не повідомили суд про причини.

Половину терміну вже відсидів

Вже майже п’ять років Василь Гнатюк перебуває у СІЗО. І, якщо суд присяжних таки винесе вирок і найсуворіше покарає за інкримінованими статтями обвинуваченого, а дати за такими статтями можуть років 10-12, фактично половину ймовірного призначеного терміну він відсидів. День у СІЗО — за день відбування покарання.

У Василя й надалі залишаються троє адвокатів. Двоє – із Вінниці, ще один, — Андрій Русин, — місцевий, збаразький. У нього ми й запитали, чому не з’являються на засідання у суді. І чому, на його думку, так затягують розгляд справи.

— Адвокати на засідання з’являються, — запевняє Андрій Русин. — Оскільки у країні введений воєнний стан, надзвичайно важко фізично діставатись на засідання через брак пального. Ми не маємо спецтранспорту, як, скажімо, силові органи. Тому я особисто беру участь у засіданнях в режимі відеоконференцій. Інші два адвокати беруть участь у бойових діях. Справу можуть слухати, бо я є присутній. А от потерпіла (опікунка Іринки Мукоїди, яку дівчинка вважала за матір. Раніше Ольга Яремчук брала участь у засіданнях в режимі відеоконференції   прим. авт.) участі не бере, пише заяви про проведення слухань без її участі.

До Європейського суду —  за катування 

Нарікає адвокат й на те, що Василю автоматично вже протягом 5 років продовжують міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. І обґрунтування у клопотанні з боку обвинувачення ті ж, що і були майже 5 років тому. Мовляв, тих, хто має серйозніше обвинувачення, скажімо, у державній зраді, відпускають під домашній арешт. А Василь сидить у СІЗО.  

— Саме тому невдовзі ми подаватимемо скаргу в Європейський суд з прав людини, коли зберемо максимально доказів щодо незаконних дій органів влади, — запевняє Андрій Русин. — Йдеться про катування. Як це пояснити, коли у клопотанні про обрання міри запобіжного заходу підстави обрання і продовження на початку справи ніби як під копірку протягом всіх 5 років? Не може ж ситуація абсолютно не змінюватись протягом 5 років?

Чому ж справу так затягують, в Андрія Русина теж є своя версія. Мовляв, все тому, що обвинувачення не має достатньо доказів винуватості Василя. Не з’являються на засідання й свідки у справі, які були допитаними під час досудового розслідування. А доправити їх до суду – обов’язок саме сторони обвинувачення.

Вже протягом кількох років поспіль адвокат сумнівався у виправдальному вироку суду першої інстанції для їхнього клієнта і запевняв, що підуть і в апеляцію, і в касацію – до Верховного суду. Щодо цього рішення думка сторони захисту Василя Гнатюка не змінилась. Як і твердження, що Василь не скоював цього вбивства. Однак органи прокуратури запевняють, що докази є, і їх більш ніж достатньо.

Ще один кримінал і — амністія

Була у біографії неповнолітнього Василя Гнатюка ще одна кримінальна історія. Його звинуватили у незаконному заволодінні транспортним засобом.   

Вироком Збаразького районного суду Тернопільської області від 8 грудня 2017 року неповнолітнього Василя Г. визнано винуватим за ч.1 ст. 289 КК України (незаконне заволодіння транспортного засобу) та засуджено до 8 тис. 500 грн. штрафу. На прохання обвинуваченого до нього застосовано Закон України «Про амністію у 2016 році» та звільнено від відбуття покарання.

Відповідно до матеріалів справи, на початку квітня 2017 року, неповнолітній Василь Гнатюк побачив пізно ввечері на вулиці с. Дзвиняча Збаразького району Тернопільської області припаркований біля будинку автомобіль ВАЗ-21063. Переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, побачивши, що власник залишив ключі у замку запалювання, сів за кермо, ввімкнув двигун та поїхав у центр села. Дорогою неповнолітній Василь Гнатюк не впорався з керуванням, автомобіль занесло у кювет і транспортний засіб зазнав пошкоджень у розмірі понад 21 тис. грн.

У суді неповнолітній Василь Г. повністю визнав свою вину, щиро розкаявся та повністю відшкодував потерпілому заподіяну шкоду, що істотно вплинуло на призначення покарання.

СІЗО через дорогу від суду

— Василю важко, дуже важко, то ж не санаторій, — каже Андрій Русин про свого клієнта. — Він за цей час дуже подорослішав – у всіх смислах цього слова. Тоді йому було 17. Зараз вже 22. Суд не змінює йому міру запобіжного захисту на домашній арешт. Звичайно, він не переховуватиметься від слідства і не тікатиме – це смішно. Проте щораз, коли ми за це говоримо, прокуратура говорить про «соціальну напруженість у пресі» щодо цієї теми. І через це продовжують тримання під вартою.

СІЗО буквально через дорогу від Чортківського райсуду. Тому Василя здебільшого доправляють на засідання.

З Ольгою Яремчук, на жаль, нам не вдалось поспілкуватись, хоча ми й намагались зв’язатись з жінкою. Проте, коли говорили востаннє, пані Ольга була переконана, що справа йде до завершення. З того часу минуло вже майже два роки. 

Читайте також

 

 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.

Коментарі (24)
  • Читач95

    Справа шита білими нитками. справжній вбивця відкупився, продав дорогу машину і знову чкурнув за бугор. А безневинне дитя стільки літ сидить. ГАНЬБА. Це як київська справа про вбивство Шеремети, розлетілась, а безневинні сиділи. Ось так творили і творять безпридел ті, хто має бути з народом, а не грошовими мішками. СУМНО.
  • Галина Матвійків

    Я хочу сказати прийміть мої співчуття і хочу сказати що минув 14 рік як убивця забрав життя моїй донечці а потім разом з ріднею возили по дорозі придумували всякі версі і як і ви не можу почути вирок іродам  тримайтесь будем добиватись справедливості
  • Ajvego Dikardios

    так і знав! ментии не можуть доказати що це він зробив, тому що є свідки які бачили, що з машили її  мажори викинули. тих свідків наскільки відомо  менти навіть в психушку  саджали!
    з перших днів було зрозуміло, що злочин вчинили мажори - діти ментів і депутатів.  але менти вирішили його повішати на невинного хлопця з села, який нічого толком і не розуміє, тому що не зовсім розвинутий!
  • Марія Музичка

    Ніхто не скаже.

keyboard_arrow_up