Виїжджають на місце злочинів і не тільки: як працюють з тілами у тернопільському морзі (ВІДЕО 18+)

• Олег Стецюк уже 25 років працює у відділі експертизи трупів Тернопільського обласного бюро судмедекспертизи. 
• Його буденна робота складається з нічних викликів на місце вбивств, секційних обстеження тіл, запаху формаліну, на який він та колеги уже не реагують… 
• Морг не надто популярне місце серед живих, але і боятись тут нічого. Показуємо усе, як є. Якщо ви вразливі до емоційних картин, пов’язаних зі смертю, просимо утриматись від перегляду матеріалу.

Робота експертів обласного бюро  розпочинається із дзвінка правоохоронців з повідомленням про виїзд на подію. Далі експерт з слідчою групою виїжджає на місце злочину. Виклики можуть бути вдень та вночі, у Тернополі та найвіддаленішому селі області. Потім експерти працюють з тілами в моргу. Під час секцій вилучають частинки внутрішніх органів та відправляють їх на мікродослідження. Далі тривала робота з документами: потрібно оформити експертний висновок. 

Завідувач відділу експертизи трупів Олег Стецюк погоджується, що з його професією пов’язано чимало страхів та стереотипів. Проте, як і в інших експертів бюро, основною задачею працівників цього відділу є надання відповідей на ті питання, які виникають у слідства в тому чи іншому випадку смерті. 

Експертом пан Олег працює вже 25 років. Каже, що з журналістами спілкуватись не любить, бо позитиву в його діяльності мало. Адже їх робота пов`язана з людським горем та сльозами… А в сучасному світі і так люди отримують чимало негативу. 

Працюють на місці злочинів та у морзі

Спочатку з Олегом Стецюком знайомимось у його робочому кабінеті, який знаходиться в приміщенні бюро. Там чоловік, разом з іншими експертами оформляє експертні висновки та веде іншу документальну роботу.

Детальніше про установу ми розповідали в матеріалі:  Досліджують частинки трупів і знаряддя вбивств: таємниці роботи судмедекспертів. РЕПОРТАЖ (18+) 

Інтерв'ю з керівником Бюро у ексклюзиві тут:  Від чого, у які години найбільше вмирають та інші робочі таємниці розповідає судемедексперт (ЕКСКЛЮЗИВ)

Далі переїжджаємо в саме приміщення моргу. До слова, судмедексперти працюють в приміщенні лікарняного моргу Тернопільської обласної психоневрологічної лікарні. 

— Морг складається із двох частин: робочої та кабінетів для експертів та чергового санітара. Санітари тут знаходяться цілодобово, адже тіла поступають вдень та вночі, — розповідає експерт. — У секційній залі є лише один стіл. Відповідно, дві бригади поставити не можна. Ми доробили ще один стіл і рятуємось як можемо. Якщо є багато досліджень, тоді я можу поставити уже дві бригади. Ми стараємось зробити так, аби тіла віддавили рідним якнайшвидше. Звісно, обстежуємо в порядку черги, аби уникнути нарікань. Живого можна образити, а труп… небажано. 

Експерт проводить нас до невеликого кабінету. Тут чисто, не зважаючи на не надто привабливий вигляд будівлі зовні. Книжкова полиця з медичними книгами та мікроскоп на столі дають зрозуміти — це кабінет лікарів. 

Після того, як тіло привозять в морг, санітар пише дату, ім’я слідчого, який направив, описує одяг та дорогоцінності. Ми запитали керівника відділу, чи за 25 років роботи траплялись випадки, коли тіла могли переплутати. Він відповів, що за його пам’яті такого не було. 

Скільки тіла можуть знаходитись в морзі

— Останнім часом у нас з’явилась ціла лавина експертиз і досліджень, які не властиві для нашої установи. Зокрема, це через те, що виникають непорозуміння між ланками медицини та правоохоронних органів. До того ж це ще більше ускладнилось через ковід. Нещодавно була ситуація, коли померла 93-річна жінка, яка захворіла на коронавірус, перебувала на обліку в сімейного, у неї лабораторно підтверджене захворювання, ускладнення. Смерть наступила під час транспортування до лікарні, у присутності медперсоналу, але усі ланки відмовляються давати лікарське свідоцтво про смерть. У такому випадку направляють до нас. Але такі дослідження не є профілем нашої установи. І зазвичай в таких випадках тіла віддають для поховання досить швидко, — пояснює експерт.

Загалом же, у випадках кримінальних смертей, тіло в морзі перебуває 2-3 доби. До закінчення усіх слідчих дій, що необхідні для встановлення обставин смерті. 

Зазвичай точні причини смерті за зовнішніми ознаками не зрозуміти. 

 — Окрім тих випадків, які я назвав. Усе інше досить цікаво. Якщо брати до уваги наш об’єкт дослідження, тобто труп, ти заходиш з одного боку, а в процесі можуть з’ясуватись зовсім непередбачувані деталі, — каже пан Олег. 

За два дні сім експертиз трупів

Судмедексперт розповів, що за день він разом з колегами проводить 3-4 експертизи. Хоча бувало й більше.

— У нас є і нічні чергування, зараз у нас є робочі телефони. Буває так, що ти їдеш на виїзд в район, потім черговому телефонують з Тернополя чи з іншого району, і потрібно одразу їхати  на другий, — каже експерт. — Спланувати свій день наперед важко, бо ти не знаєш що може трапитись в наступну хвилину. Тому коли випадають спокійні чергування вночі, під час яких можна попрацювати з документами — такий час найкращий. 

Тернопільське бюро судмедекспертизи має лише одне районне відділення. У Чорткові. Там працююють двоє експертів: один у самому Чорткові, інший — у Борщеві. Тому нерідко працівникам обласної установи доводиться на виїзди їздити і у найвіддаленіші точки області. 

В середньому судмедексперти роблять 3-4 дослідження трупів за день.  За час досвіду пана Стецюка, найбільше на добу надходило на обстеження 17 трупів. Експерт каже, що інколи дослідження може показати ті, речі у які рідні чи знайомі померлого повірити не можуть. Хоча експерт завжди аргументує свої висновки. 

— За вихідні у нас було сім експертиз у морзі. За тиждень це приблизно 21-25 експертиз за тиждень. Скільки триває одна секція, залежить від складності. Інколи навіть, якщо не травматичні причини, а захворювання — це може зайняти багато часу, — каже Олег Стецюк. — Як на мене, легше досліджувати травматичний труп, так це займає більше часу, але ти бачиш, що є перелом, є ніж або сокира. А коли заходиш на захворювання, і немає медичної документації, тут важче. У лікарні патологоанатоми мають на руках перед секцією усі медичні історії, амбулаторні карточки. Ми ж, коли заходимо в те тіло, то часом не знаєш, як закінчиться експертиза. 

Обстежували тіла, що виявили задовго після смерті

За словами пана Стецюка, досить часто доводиться працювати з тілами, які виявили за тривалий час після смерті. 

— Бували випадки, коли ми працювали з тілами, які виявляли в лісосмугах, бувало, що витягували з водойми. В останньому випадку дуже швидко тіла зазнають змін. До того ж, це нам добряче ускладнює роботу, адже гнильні зміни можуть маскувати травматичні сліди. Але така у нас специфіка. Як то кажуть, усе не дуже приємно пахне та не дуже гарно виглядає. Проте, комусь потрібно це робити, — каже експерт. — Хоча наголошую, до прикладу, якщо трапляються самогубства, це не в межах компетенції експерта встановлювати такі речі. Ми можемо сказати, чи такі ушкодження в може або не може людина заподіяти людина собі сама. 

Чоловік каже, що першим документом, який потрапляє в руки експерта, є свідоцтво про смерть. Є випадки, коли особу до потрапляння в морг встановити не вдається. У роботі експерти керуються інформацією, яку збирають слідчі. Затримувати процедуру обстеження тіла може і затримки в надходженні медичної документації, яку можуть направити лише в судовому порядку. Тому тіла в морзі можуть лежати і 2-3 дні. 

До запаху формаліну звикли 

Щодо фінансування установи, Олег Стецюк описує його, як нульове. Гроші на перекриття моргу доводилось шукати у місцевих небайдужих підприємців, а про зовнішній ремонт будівлі наразі не йдеться, хоча й штукатурка зі стін вже давно і добряче сиплеться.

— Закупити якісну секційну техніку — це наша мрія. Але ми виходимо з ситуації: продаються такі кухонні ножі, суцільнометалеві. От їх ми і використовуємо, — каже експерт. 

До загальноприйнятих умов роботи судмедекспертів входить температурний режим для зберігання тіл. Більшість часу тіла зберігаються при температурі +4 - +8. Глибокої заморозки тіл тут не проводять. Проте люди таку процедуру можуть замовити в індивідуальному порядку. 

Крім того, експерти широко використовують хімічну речовину формалін. А вона, як відомо, має особливий неприємний запах. Але співрозмовник каже, що він, та колеги, які працюють з цим препаратом тривалий час, запаху не відчувають. 

— Цей препарат з часом вбиває нюхові рецептори і розвиває риніт. Тому це захворювання, ми, між собою називаємо професійним. Звикається до всього, — каже чоловік. 

Робота судмедексперта непроста. Але люди, які працюють тут, мають спеціалізовану освіту та підходять до своїх обов`язків з особливою відповідальністю. На питання: «Що найважче у вашій професії?». Пан Олег відповідає одним словом: «...Діти». Емоції, з якими він промовив це слово, не дозволяють більше про щось запитувати…

Зі ставлення експертів до роботи видно, що ці люди люблять свою роботу. Адже всі ми маємо розуміти, що померлих уже не врятувати. Але професійно проведені експертизи можуть врятувати від небезпеки живих...  

Р.S. Редакція висловлює вдячність за відкритість до спілкування, щирість та незаангажованість завідувачу відділу експертизи трупів Олегу Стецюку та керівнику обласного бюро судмедекспертизи Ігорю Юхимцю. 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.