Забути про футбол... Через що довелось пройти Максиму Капустянику, якого підстрелили біля школи?

Забути про футбол... Через що довелось пройти Максиму Капустянику, якого підстрелили біля школи?
  • «Мам, а ти мене зовсім не жалієш?» – Максим пережив кілька операцій та терпів пекельний біль. А мама, зціпивши зуби, допомагала синові повернутись до життя. Мовляв, пошкодую вже вдома…
  • Для стрільця по дітях батьки хочуть найсуворішого покарання, яке тільки передбачене у цьому випадку Кримінальним кодексом. А той попри людське око просить пробачення і стверджує, що щиро кається. Але чи вірять в це каяття батьки Максимчика?

Пекельний біль, кілька операцій та довга реабілітація. Через це все довелось пройти 11-річному школяреві Максиму Капустянику, якого підстрелили на шкільному подвір’ї. Дитина ще повністю не одужала, у тілі хлопчика досі залишаються понад 30 дробинок, і як вони поводитимуться надалі – ніхто спрогнозувати не береться.

Футбольне майбутнє перекреслив постріл

Його кривдник, Валерій Устинов, зараз у слідчому ізоляторі. Чоловік має сина такого ж віку, як і Максимчик. Більше того, обоє малих займались улюбленим футболом в одному й тому ж клубі. Щоправда, тепер принаймні Максимкові, якого називали одним з найкращих юних футболістів та пророчили серйозне футбольне майбутнє, скоріш за все доведеться попрощатись з мрією життя – стати професійним футболістом. Медики заборонили Максимові командні ігри й тренування, адже травмуватись йому зараз ніяк не можна.

Мрію і плани на спортивне майбутнє перекреслив єдиний постріл, випущений із рушниці з вікна першого поверху, що поруч зі шкільним стадіоном. Через що після цього довелось пройти Максимові, вперше заговорила його мама, Надія Капустяник. До цього жінка мовчала і просто робила все, аби допомогти синові повернутись до життя…

Відео дня

Нагадаємо, Валерію Устинову оголосили підозру за стрілянину по дітях на шкільному стадіоні, а суд обрав міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Кілька разів її продовжували, тому стрілець досі перебуває під вартою.

Валерій Устинов зізнався у тому, що накоїв та просив вибачення. Щоправда, лишень публічно. За версією слідства, 21 січня 2021 року близько 11 год. 00 хв., підозрюваний з вікна своєї квартири здійснив прицільний постріл із вогнепальної зброї в дітей, які перебували на спортивному стадіоні однієї із тернопільських шкіл. У результаті двом малолітнім потерпілим спричинено тілесні ушкодження у вигляді вогнепальних поранень.

У 8-річного хлопчини дробинка застрягла на обличчі – її витягли і відправили малого додому. А в тілі 11-річного Максима Капустяника виявили понад 40 дробинок. Кілька медики змогли витягти, інші були надто глибоко, в тому числі пройшли і через деякі внутрішні органи, тому того ж дня Максима терміново перевезли до столичного Охматдиту. Там школяра теж двічі оперували. Батько хлопця Ярослав Капустяник каже, що в тілі сина досі залишається близько 30 дробинок.

День народження святкував у лікарні

— Відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено за ч. 4 ст. 296 і ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України, — повідомив Володимир Галевич, заступник начальника головного управління Нацполіції в області. — Перевіряючи одну із версій слідства, оперативники відпрацювали один з будинків, з якого, за версією експертів, ймовірно, було здійснено постріл. В одній з квартир було виявлено гладкоствольну зброю. Її вилучили і призначили всі відповідні експертизи.

Саме після третьої операції Максим у лікарні відсвяткував свій 12-ий День народження.
Журналістці вдалось кілька хвилин поспілкуватись із Валерієм Устиновим – ще перед початком попереднього судового засідання у міськрайсуді. Щоправда, здебільшого за нього говорив адвокат, який в суді завжди був поруч із підзахисним. Валерій наполягав, що умислу стріляти по дітях не мав, запевняв, що щиро кається у скоєному і готовий спілкуватись із батьками Максимка та просити у них пробачення. Валерій Устинов в апеляційному суді стверджував, що не стріляв умисне, просто прибирав вдома і чистив зброю. Та у нього давно, користувався востаннє років 5 тому, коли ходив на полювання. На запитання одного з суддів, чи чистив зброю, направивши рушницю у вікно, той лише заперечував. 

Адвокат наголосив, що ще до оголошення підозри його підзахисний добровільно здав обидва паспорти — і український, і закордонний. Тікати не збирається і хоче спілкуватись з потерпілими та відшкодувати збитки на лікування малого. Але родичі Максима, мовляв, на контакт не йдуть. Адвокат також нарікав, що через суспільний резонанс у цій справі представники ЗМІ з його клієнта мало не монстра зробили. Натомість Валерій, запевняв адвокат, зовсім не такий. І поцілив в дитину випадково. На запитання головуючої, скільки саме пострілів здійснив, той відповів: один. 

"Я хочу попросити вибачення у тебе..."

— Максим, привіт. Я хочу попросити вибачення у тебе… Одужуй швидше, – журналістка «20 хвилин» записала відеозвернення стрільця по дітях Валерія Устинова до Максима, у якого він поцілив з рушниці.

Через що довелось пройти Максимові Капустянику та всій його родині, уперше поділилась мама хлопчика. Жінка із жахом згадує години і дні, коли її дитина була на операційному столі спочатку в Тернополі, а потім і в столичному «Охматдиті». Як довго тягнулись години, дні і тижні одужання, коли Максимко терпів пекельний біль. А мама, зціпивши зуби, перевертала хлопця та робила все, аби він скоріше одужував. Максим бачив лише її зосередженість і, коли через біль починав капризувати, жоден мускул не смикнувся на обличчі Надії. Вона потім плакала ридма, відвернувшись чи коли виходила з палати. Аби тільки Максимчик не бачив її страху і сліз. І не здався…

— Моя дитина подолала пекельний біль. Що йому довелось пройти – і всій нашій родині… Словом, передати я цього не можу, – Надія Капустяник щораз зупиняє розмову. Потім за кілька секунд опановуючи себе, продовжує, – коли після другої операції в Охматдиті ми перебували тільки вдвох, це вам передати складно. Максим був весь у зондах, катетерах і трубках. Зонд у шлунку, двох легенях, а це дуже болюче, зонд у животі. Шрам на весь живіт і чимало катетерів, вся спина в ранах… Лікарі виконували свою роботу, медсестри свою. А моїм завданням було підбадьорювати, примушувати його повертатись і сідати – це було дуже важливим, щоб не було застоїв і запалення легень. Аби кишечник краще працював, малому зменшили дозу знеболювальних. Він терпів скажений біль.

«Мама, а ти мене не шкодуєш?»

Часом малий питав: «Мама, а ти мене не шкодуєш?». Жінка, сумно зітхнувши пригадує, як змушена в такі моменти була брати себе в руки і як казала синові, мовляв, мені тебе шкода, але шкодувати будемо вдома, а тут ми мусимо працювати.

І вони працювали – через фізичний і моральний біль. Як каже зараз мама, ф син все витерпів, і всі разом вони це подолали. Зараз він ще не може їсти улюблених смаколиків і на чимало продуктів у нього табу, але вже настільки суворої дієти немає. Дуже засмучує малого, що він на повну силу і повноцінно не може грати в улюблений футбол. Він завжди мріяв про те, що стане професійним футболістом і буквально марив футболом. Зараз обмежується лише домашніми тренуваннями, адже у команду, на велике поле, йому зась.

— Максимко — дуже спортивна дитина, займався фехтуванням і боротьбою, але футболом буквально жив, – поділилась Надія Капустяник. – Після операцій, коли лікарі дозволили, займався плаванням. Зараз думає, на що змінити улюблений футбол. Але ми дякуємо Богові і добрим людям, які нас тоді підтримали. Сподіваємось, найжахливіше вже позаду…

Юридична довідка

Кримінальний кодекс України

Стаття 296. Хуліганство

Ч. 4. Хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, якщо вони вчинені із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, - караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

Стаття 121. Умисне тяжке тілесне ушкодження

Ч. 1. Умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, чи таке, що спричинило втрату будь-якого органу або його функцій, каліцтво статевих органів, психічну хворобу або інший розлад здоров’я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину, або переривання вагітності чи непоправне знівечення обличчя, — карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.

 

Читайте також:

Максим, якого підстрелили біля школи, уже вдома і обійняв сестричку. Але в тілі і далі є дробинки

Стрільця по дітях Валерія Устинова можуть відпустити додому. Що вирішив суд: подробиці

З Днем народження, чемпіоне: Максиму, якого підстрелили біля школи, виповнилось 12. Як почувається?

"Тернопільський стрілець": що відомо про чоловіка, який, ймовірно, міг поцілити у школярів

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.

Коментарі (2)
  • Inga Ozolniece

    Як так забрати в дитини за декілька хвилин здоров'я, мрію і майбутнє!!??? Тепер як тому хлопчику жити з тими дробинками  у тілі???  Я вважаю що йому має бути серйозне покарання і пожиттєве утримання цієї дитини!!
  • Oksana Stakhlv

    Нехай цей "стрілок "оплачує лікування цієї дитини...і отримує цю дитину...не в тюрму -де він буде спати і їсти...а на примусові роботи

keyboard_arrow_up