Читаю сам і раджу іншим: поради книголюбів

Ірина НЕБЕСНА

"RIA плюс" продовжує рубрику: щотижня ми цікавимось у тернополян, що захопливого вони прочитали останнім часом? Найцікавіші відгуки ми будемо публікувати на сайті.

Читайте якісну літературу!

Вікторія Швець, студентка:
Жанна Слоньовська “Дім з вітражем”
Українець, росіянин та поляк — гримуча суміш, правда? Особливо, якщо вони зійдуться водній компанії і почнуть з’ясовувати свої ідейні відмінності. А що буде, якщо всі вони — члени однієї родини?
Слоньовська насправді малює картину до болю знайому чи не кожній галицькій сім’ї: у нас в усіх намішано потрохи всього. Однак не в кожного прабабуся полячка, бабуся — росіянка, а мама раптом вирішує стати українкою-патріоткою. І все це на фоні Львова, в кам’яницях якого потай ведуться розмови про незалежну Україну.
Жанна Слоньовська хоч і польська письменниця — та все ж етнічна українка, львів’янка. Вона водитиме вас сторінками свого роману і ви впізнаєте кожну вулицю, не виходячи із власної квартири.

Марічка Юрчак, арт-директор:
Генрі Форд “Моє життя та робота”
Ця книжка багато у чім розчаровує. Саме тому настійно раджу її, особливо стартаперам і скоробагатькам, затятим автомобілістам й адептам «Хеліксу». Розчарування №1: життєпис Форда називається «Моє життя та робота». Насправді там дуже мало про життя, і більше про роботу. Ми з натхненням читаємо біографії знаменитостей, щоб доторкнутися до їх слави, харизми, з надією перейняти якийсь магічний секрет. Ця книжка розчаровує, бо у ній немає ніякої формули успіху та багатства, крім праці. Впертої, впевненої, сміливої. Третє: марно сподіватися, що, без сумніву, прогресивна людина у бізнесі та промисловості, знатиме правильні відповіді на всі питання. Думки Форда про євреїв, профспілки, працю жінок виглядають архаїчними. Але, читаючи, ти наскрізь проймаєшся ідеологією служіння людям, загоряєшся тим запалом раціоналізаторства та починаєш виписувати цитати.