Зворушливу історію дівчинки-переселенки описала у своїй новій книжці «Мене звати Мар'ям» письменниця Надійка Гербіш, провівши паралель між біблійними подіями і сучасними біженцями.
У новій книжці Надійки Гербіш «Мене звати Мар'ям» всього 48 сторінок. Вона має тверду палітурку і чудові ілюстрації. Та найголовнішою є історія маленької дівчинки-біженки, яка розчулює читача аж до сліз. Не дарма «Мене звати Мар'ям» отримала нагороду «Соціальна книжка року» від простору української дитячої книги «Барабука». До речі, переможця у даній номінації визначали вперше.
Глибоко різдвяна історія
«Мене звати Мар’ям» – глибоко різдвяна історія – вийшла задовго до Різдва, на вересневий Форум, бо я дуже просила видавців не видавати її в грудні: у той час усім хочеться бути хорошими й творити дива для інших; але як було б добре зберегти «дух Різдва» впродовж року, байдуже, чи то пора, коли хочеться на шезлонг під пальми, чи коли пахне гарбузовим пирогом, а з прогулянок приносяться гори красивих листочків, а чи коли земля раптом стає із безароматної – дуже духмяною і просить посіяти в неї зернятка», – написала на своєму блозі Надійка Гербіш.
А ще авторка виокремила чи не найкращий відгук на її книжку. Він опублікований на сайті www.chytomo.com. «Надійка Гербіш пропонує читачеві чітку паралель між біблійними подіями народження Ісуса і… сучасними біженцями. Бо ж Сімейство фактично теж було біженцями – втеча до Єгипту, загроза життю дитини, вимушеність покинути рідну землю. І важливо, що авторка про Різдво Ісуса згадує аж вкінці історії про Мар’ям – як останній, проте найважливіший штрих.
А протягом всієї розповіді читач бачить очима дівчинки Мар’ям новий дім, в якому їй і її сім’ї доводиться шукати прихисток, вчитися наново жити в нових культурних умовах, в іншому соціумі. Тому дуже конкретні обставини, складна ситуація сім’ї Мар’ям прекрасно дозволяє переосмислити й саме Різдво. Різдво як подію, яка не була насправді радісною і такою легкою.
Так, радість була на землі й на небі, але водночас це було передчуття смутку. Тому важливо читати історію Мар’ям, щоб, по-перше, вчитися співпереживати і розуміти іншого у всіх значеннях цього слова, а по-друге, поглянути на себе як на того, хто може давати прихисток, хто може бути вирозумілим та милосердним. Хто бачить Ісуса у кожному зустрічному».
Відмовили у трьох видавництвах
У Тернополі презентація книжки Надійки Гербіш «Мене звати Мар'ям» відбулася в книгарні «Є» в день святого Миколая.
Авторка розповіла, що книжку вона писала під час свого навчання в Польщі. При чому зробила це досить швидко. Проте згодом виникли певні труднощі. Складність полягала в тому, що письменниця сама пережила ті відчуття, які були в героїні. До того ж між написанням і виходом книжки минуло аж два роки. Така ситуація в письменницькій практиці Надійки Гербіш була вперше.
– Я створила цю книжку майже на одному подихові, – каже авторка. – Приходила з пар і сідала за неї. Мені дуже хотілося написати її якомога швидше. Мій чоловік дуже допоміг, взявши на себе чимало моїх обов’язків. Тож я думала, що й далі буде так легко.
Коли надіслала готовий текст у видавництво, там попередньо погодились його надрукувати, але через якийсь час вирішили, що це заскладна тема і відмовились видати книжку. Надійка Гербіш надіслала її в інше видавництво, яке також спочатку погодилось, а потім відмовилось друкувати. Та ж історія повторилась і з третім видавництвом. І лише у «Віваті» книгу взяли, проте видали її аж через рік.
- «Мене звати Мар'ям» – моя дванадцята книга, – каже письменниця. – Вона сама до мене прийшла, тож мені не треба було щось вигадувати. Я прийняла її, прожила, а потім відпустила. Це був складний процес.
Дослідила проблеми біженців
Завдяки цій книжці Надійка Гербіш змінила тему своєї магістерської роботи, вирішивши досліджувати питання освітньої практики в інтеграції біженців.
- Пишучи книгу «Мене звати Мар'ям», я багато спілкувалася з людьми, які мали схожий досвід, – зазначає вона. – Робила інтерв’ю з біженцями та з тими, які з ними працюють. Підійшла до цього з наукової точки зору. За звичай, я свої книжки не перечитую, але цю вирішила прочитати бабці. Вона розплакалась. Щоб заспокоїти її, я сказала, що всю цю історію вигадала, хоча насправді кожному слову цієї дівчинки я вірю сама. Це тому, що в книжку вмістився зріз моїх особистих переживань і досвіду.
Також письменниця додала, що своїй доньці прочитає її після того, як дівчинці виповниться 5 рочків, щоб вона зрозуміла і відчула текст. Надійка Гербіш сподівається на екранізацію даної історії.
Нове життя дівчинки Мар'ям
- Я навмисне не називаю країну, з якої походить дівчинка, як і ту, куди вона переселяється, – каже Надійка Гербіш. – Це може бути Сирія, Пакистан чи будь-яка інша східна країна того регіону. Тут є ниточка історії, на яку нанизані образи, а все інше можна додумати й переосмислити. До речі, американська редакторка, котра працювала над твором, сказала, що може вгадати всі ці місця по словах, які я використала. Вона здогадалася, що йдеться про іракських курдів. З деталями побуту мене насправді знайомив мій одногрупник, іракський курд.
Пишучи книжку, авторка думала і про українських біженців із Донбасу. Проте вирішила абстрагуватись, аби уникнути питань спекулятивного характеру, бо, на її думку, легше говорити про те, що відбувається у нас, дивлячись через призму іншості.
Зацікавить дітей і дорослих
На думку Надійки Гербіш, після Майдану і війни, яка досі триває, українське суспільство дуже змінилося. Тому книги на соціальну тематику наразі є досить актуальними.
— У нас книжки на соціальні теми щойно почали з’являтися, – каже письменниця. – На Заході такі вже занепадають, адже в них нема гострої потреби за щось боротися. Там література стає більш розважальною, а нам ще потрібно все це проговорити.
Письменниця спеціально обрала дитячий формат книги, хоч вона буде цікава і для дорослих.
Надійка Гербіш зазначила, що на Франкфуртському книжковому ярмарку видавництва кількох країн, де є криза з біженцями, взяли книжку «Мене звати Мар'ям» на огляд. Тож, імовірно, її перекладуть іншими мовами.
У найближчих творчих планах авторки – написати книгу про Різдво для дорослих, оскільки дитячі книжки цієї тематики у неї вже є. А ще Надійка Гербіш і далі писатиме нон-фікшн (особливий літературний жанр, для якого характерна побудова сюжетної лінії винятково на реальних подіях – прим. ред.) та «живі» книги для дітей. До речі, невдовзі вийде продовження серії «Мандрівки з Чарівним Атласом». Останнім містом із цього циклу стане Збараж, звідки родом сама письменниця.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 13 від 27 березня 2024
Читати номер
Петро Білецький
Tarnopol Mst