Татуювання – не боляче та символічно

>Вибір малюнка – відповідальна справа
Це не ми обираємо татуювання, а татуювання певним чином обирає нас, говорить Богдан Мендрунь. Тому дуже важливо підібрати правильний малюнок, бо ж він залишиться на все життя.
— Це ж не прикраса, яку знімеш, та й усе. Малюнок повинен подобатись настільки, щоб з роками не набрид, — каже Богдан. – У мене в цьому плані ідеальне місце – потилиці шиї, я його там не бачу, тому воно мені й не набридне. Інколи взагалі забуваю, що в мене є татуювання.
Вибір малюнка – дійсно відповідальна справа. Не менш важливим є вибір місця, запевняє тернополянка Олеся Богуцька (21 р.), яка більше року обирала собі місце і малюнок.
— Те, що я зроблю собі татуювання, я остаточно вирішила ще давно. Навіть батькам про це розповіла, вони врешті-решт погодилися, — розповідає Олеся. – Єдине, з чим я ніяк не могла визначитися – малюнок і місце.
Спочатку дівчина хотіла набити собі татуювання на попереку. Проте потім вирішила, що це досить банально, тож обрала інше місце – підйом стопи. Але врешті зупинилася на зовсім іншому варіанті — зробила собі татуювання на лівій лопатці.
— З малюнком було ще складніше. Спочатку я довго думала, що це взагалі має бути. Потім нарешті вирішила, що ящірка, — розповідає дівчина. – І вже вкінці я ще дуже довго обирала серед різних малюнків ящірок.
Коли місце і малюнок були обрані, Олеся відправилася в салон, оскільки робити татуювання "на дому" не хотіла, та й батьки не дозволили б.
— Нанесення невеличкого татуювання, розміром приблизно як справжня маленька ящірочка, зайняло в майстра три години, це обійшлося мені в 500 гривень, — каже Олеся Богуцька. – Татуювання в мене чорного кольору, якби я хотіла його робити кольоровим, то, як розповів майстер, воно наносилося б в декілька етапів, залежно від кількості кольорів.

Хочеться робити ще
Коли робиш одне татуювання, то через деякий час виникає бажання зробити ще якесь, говорить тернополянка Руслана Романовська (22 р.).
— Перше тату я зробила ще в 18 років, — розповідає Руслана. – Це маленький китайський ієрогліф, що означає "щастя", внизу живота. Десь через рік я знайшла дуже гарний малюнок дракона і мені захотілося мати на тілі ще й його.
Малюнок був досить великим, до того ж кольоровим, розповідає дівчина, тому його набивання на спині тривало в кілька етапів протягом року.
— Що я можу порадити – це не змінювати майстра, коли виконуєш татуювання в декілька етапів. А саме це довелося зробити мені. Адже майстер, який робив мені контур, переїхав жити до іншої країни. Тож я була змушена доробляти тату в іншого, — розповідає Руслана. – Інший все одно робив по-своєму, тому дещо доводилося навіть переробляти, а це ще важче, ніж робити все одразу.
Дівчина розповідає, що вона вирішила собі зробити татуювання просто тому, що це їй подобається, ніякої особливої причини для цього в неї не було.
— Зараз в мене є вже чотири татуювання – внизу живота, яке я робила першим, на спині, на підйомі ноги, а також на внутрішній стороні руки, — розповідає Руслана Романовська. – В недалеких планах є ще набивання татуювання внизу руки, біля долоні, має вийти щось типу браслета.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.