- Новий закон дозволив відбирати в українців житло. Майно за борги може стати державним? - цікавляться читачі.
- Саме на стадії виконавчого провадження є ризик позбутися житла. Але цей ризик мінімальний, переконує юрист.
Борги за комуналку накопичуються шаленими темпами через їх постійне зростання. Рахунки за комуналку не закриті у кожної п’ятої квартири в типовій багатоповерхівці. І навіть тернополяни з середнім і досить високим достатком не завжди поспішають «закрити рахунки» за комунальні послуги. Частина користувачів просто не в змозі оплатити, але й не поспішає оформити реструктуризацію. Інші економлять буквально на всьому, аби в першу чергу заплатити за комуналку. Адже, як з’ясувалось, навіть субсидії відберуть, якщо сума боргу перевищуватиме 340 грн.
Постачальник може позиватись до суду
- Невже тепер у боржників за рішенням суду нібито можуть заарештувати майно – я про це читала у всеукраїнських ЗМІ, - запитує листом до редакції читачка Оксана Ільчук. – Чула також, що як сума боргу перевищує розмір 10 мінімальних зарплат, виконавча служба має право в рахунок боргу продавати на аукціоні житло боржника, за яке той не в змозі заплатити.
Жінка каже, що у їхньому будинку на «Сонячному» - чимало людей, які або не спроможні заплатити, або перебувають за кордоном, або просто «забули» про комуналку, маючи більш нагальні для них проблеми – де знайти випити чи вколотись.
- У нас дев’ятиповерховий будинок, квартир багато, - пише Оксана Ільчук. – На дошках під під’їздами часто різні служби вивішують списки боржників. Там такі суми! В тому числі і в тих, хто роками перебуває за кордоном. Невже їх всіх можуть позбавити власного житла?
Це так і водночас не зовсім так, коментує юрист Олена Степанова.
- Ми всі є споживачами комунальних послуг, - каже юрист. - Якщо споживач має заборгованість за житлово-комунальні послуги і відмовляється сплачувати її добровільно або укласти договір реструктуризації, то постачальник комунальних послуг може звернутись до суду із позовом про стягнення цих коштів.
Постачальник комунальних послуг має право вимагати сплати заборгованості з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення і 3% річних суми боргу, пояснила юрист.
- Зазвичай такі справи розглядаються за спрощеною процедурою без виклику сторін шляхом видачі судового наказу, - каже Олена Степанова. - Судовий наказ можна оскаржити. І тоді справу розглядають в загальному порядку. Якщо суд виносить рішення про стягнення заборгованості по оплаті комунальних послуг, то додатково на споживача покладається обов’язок відшкодувати судовий збір.
Хто і коли може втратити житло
Якщо споживач і після набрання рішенням суду законної сили не розраховується із постачальником, то стягненням заборгованості починають займатися виконавці або державні або приватні. Саме на стадії виконавчого провадження є ризик позбутися житла. - Але цей ризик мінімальний, - переконує юсрит. - Адже, відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», у разі, якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, а зараз це 74 460,00 грн., звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється.
У такому разі виконавець зобов’язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника. Навіть у разі, якщо сума боргу перевищує 20 мінімальних заробітних плат і відбулося стягнення на житло, дуже важко виселити боржника з житла, запевнила юрист.
- Положеннями ст. 47 Конституції України та ч. 2 ст. 109 Житлового кодексу передбачено, що громадянам, яких виселяють із житлових приміщень, одночасно надається інше постійне житлове приміщення, - каже Олена Степанова. - Виняток виселення боржника у разі звернення стягнення на житлові приміщення, які він придбав за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного житлового приміщення.
Постійне житлове приміщення, що надають особі, яку виселяють, має бути зазначено в рішенні суду. Відповідно до положень ст. 113 ЖКУ, надаване громадянам у зв’язку з виселенням інше впорядковане житлове приміщення має розташовуватись у межах даного населеного пункту і відповідати вимогам статті 50 цього Кодексу, підсумувала юрист.
Борги тернополян у цифрах
- Понад 145 мільйонів гривень боргують тернополяни за спожитий природній газ (станом на липень ц.р.)
- 2 млн 470 тисяч гривень становить заборгованість за вивіз сміття ДП “Фірма Альтфатер Тернопіль”, яке вивозить близько 70% твердих відходів в обласному центрі.
- 12, 8 млн грн - розмір заборгованості населення перед КП «Тернопільводоканал» за спожиті послуги водопостачання та водовідведення (станом на 1 серпня 2018 року)
Стежте за новинами Тернополя у Facebook, Telegram, Instagram, Viber та YouTube.