Перше питання, яке люди задають одне одному вдень: “Чи цілі ваші кролі?”. Сумнозвісна “чупакабра” — невловимий хижак, про якого вже відомо половині України, стала найгарячішою темою для обговорення серед селян. Звір, який внадився у їхні господарства, діє у своїй звичній манері – нищить вночі клітки з кролями, випиває кров тварин і зникає у невідомому напрямку. Відмінністю цьогорічних “гастролей” незваного гостя на Збаражчині є те, що він навідується у людські обійстя не один, а у компанії із собі подібними тварюками.
Чупакабра схожа на… таксу
Минулої п’ятниці кореспондент “20 хвилин” побувала на місці подій, щоб дізнатися, що за екзотика завелася у Раковці. Перша ж зустрічна, пані Галина, розповіла цікаві факти про “чупакабру”.
— Кілька днів тому гонила пасти корову на вигін, — сказала жінка. — Глянула на поле ріпаку, а там… щось руде сунеться. Схоже на собаку, але… дуже довге.
Сільська рада була зачинена – голова і секретар поїхали у справах до райцентру. Необхідну інформацію про “темні” справи у селі журналістові надали у місцевій крамниці. Продавець Сергій розповів і про пережитий ним самим стрес.
— Сьогодні, десь о четвертій годині ранку, почув гавкіт собак на вулиці, — сказав він. — Вискочив надвір із лопатою в руках, бо знаю, що селом ходить якась звірина. Нікого не побачив, але собаки зразу заспокоїлися… А напередодні знайомий міліціонер, який повертався з роботи, розповідав, що зустрів на дорозі крупного, як вовк, собаку зі світлою шерстю. Знайомий зупинив машину, а “вовк” стоїть і дивиться на нього. Потім поволі зійшов з дороги і сховався у кущах.
Сергій поділився власним припущенням про норов хижака.
- Поки він не обійде всі вулиці, де є кролі, з села не вступиться, — вважає він. — Із сусіднього села Малий Раковець не пішов, поки не передушив усіх кролів. Зараз у нашому селі збитки лише в одному кутку.
Також подібна на вівцю
Кореспондент вирушила до обійстя Петра Цицюри. Він перший у селі бачив цілу зграю дивних псів, подібних… на овець.
— Вікно нашої спальні виходить на подвір’я з кролячими клітками, — розповів пан Петро. — Клітки накриті бляхою, і о другій години ночі я прокинувся від шуму дряпання по цій блясі. Вийшов надвір, бачу – один звір дере кігтями по обшивці клітки, а другий стоїть майже перед ґанком хати. Я нагнав їх і пішов спати. Десь через годину крізь дрімоту знову поио вже троє подібних.
За словами Петра Цицюри, всі “собаки” були однієї масті. А зазвичай окрас бездомних псів, що збиваються у зграї, – розмаїтий. Друге, що впало у вічі: собаки мали круглі, вгодовані черева, а шерсть у них була, наче у вівці, – “вовна” стелилася майже до землі. Морда – ніби собача.
Спросоння Петро Цицюра не здогадався сфотографувати “гостей”. Дуже здивувала господаря безстрашність “собак”: на свист і крик людини вони не реагували, відходили з двору повільно, більше злякавшись, ймовірно, увімкненого світла. Звуків ніяких не видавали. Незвичними були й сліди відбитків їхній лап, які господарі роздивилися на землі вранці. З однієї великої, як чоловічий кулак, лапи на землі лишилося три “подушечки”, тоді як у собак їх – чотири. Деякий час на ґрунті зберігалися й сліди довгих гострих кігтів. Домашній песик у час візиту чужинців німував.
Хоча “вівці” й не добралися до кролів Цицюр, але невдовзі ні з того-ні з сього здохла кролиця і троє кроленят. Господарі списують збиток на мокру траву, яку їли тварини. Зараз залишились шестеро кроликів. Петро Цицюра обмотав клітку дротом і вночі тримає його під високою напругою. Чіпляє на дріт сало і ковбасу – хоче піймати розбійників. Та не такі вони дурні їсти ковбасу, коли є ліпший делікатес – кроляча кров.
“Але яке воно розумне...”
Випадок на подвір’ї Цицюр стався наприкінці травня. Знайомі, слухаючи оповідь пана Петра, посміювались – фантазуєш, мовляв, багато. Але коли через декілька днів невідома звірина почала жорстоко розправлятися з кролями інших господарів, люди не на жарт стривожились. Що за напасть така?
На обійсті Івана і Ярослави Мандибур хижак, щоб дістатися до кітної кролиці, відірвав дві дошки на задній частині клітки. Але тим шляхом до жертви не дістався – витягнув її через передню частину, зірвавши шматок фанери. Мертву кролицю господарі знайшли вранці біля клітки без голови і обезкровлену. Віддали її на сніданок домашньому псові. Друга клітка, міцніша, де були малі кролики, вистояла, хоч звірина добувалася і туди.
— Але яке воно розумне, якщо знає, де є кролі, — зітхає Ярослава Мандибура. — Коли вчує їх, то гризе дошки трьома довгими пазуряками, прокушує іклами чи зубами… І знає, де відривати! Он дивіться, які сліди полишало. Наш собака, як побачить чужого, гавкає, як скажений. А тут навіть не пікнув, злякався. У нас кролі вісім років, і таке з ними сталося вперше. Я тепер боюся навіть до хліва вийти. Може, воно й на худобу ласе.
Іван Мандибура додав, що непроханий гість приходив і наступної ночі. Для нього господар приготував сюрприз – сільце. Але відчувши, що здобичі на старому місці вже немає – клітку з кроликами зять почав виставляти на ніч у стайню, “чупакабра” забралася геть. Пан Іван встиг побачити лише хвіст звіра, коли, збуджений гавкотом собаки, вискочив на подвір’я.
- Воно ніби невелике було, а рухалося поволі, нога за ногою, — пригадав він.
“Нечиста сила тут була”
Наразі найбільших збитків від походеньок “чупакабри” зазнало господарство Панчуків. За ніч сім’я втратила всіх 23 кролів. Шість знекровлених тварин “вампіри” залишили рядочком на доріжці перед клітками, решта зникла. Можливо, наслідками кривавого бенкету скористалися інші звірі – ті ж бродячі пси чи коти. “Чупакабра” не побоялася навіть величезного “кавказця” Рея, який сторожить обійстя.
— Ой, лихо яке! — бідкалася свекруха господаря обійстя Варвара Німець. — Три королиці були такі гарні, десь по 10 кілограмів кожна. Це якийсь чорт, нечиста сила зробила!.. Люди кажуть, що воно й за курми лізе. Треба курей засувати.
79-річна бабуся показує три розгромлені клітки з відірваними дверцятами і дошками. Дошки, між іншим, були прибиті грубими цвяхами… Біля кліток ще лежать дві бездиханні великі кролиці.
- Коли кілька років тому люди переказували, що якась мара душить кролів у сусідніх селах Гніздичному, Дзвинячій, я не вірила, — зізналася Варвара Німець. — Тепер вірю. Боюся – а раптом воно десь у темному кутку на плечі скочить? Най Бог боронить.
За кролями на канікулах доглядала 10-річна правнучка Варвари Німець Віка. Тепер, після розправи над своїми улюбленцями, дівчинка боїться сама зайти навіть до хати. Про “чупакабр” дитина каже, що вірить у їх існування – подружка розповідала і сама бачила їх в Інтернеті.
Схованок для “чупакабри” у селі багато
А 73-річна Марія Ніколюк змушена була проганяти двох дивних “собак” зі свого обійстя самотужки – вдома з молодших у той час нікого не було.
— Якісь дивні тварини зайшли на наше подвір’я під вечір, — розповіла бабуся. — Великі, як вівчарка. Одне сиве, шкіра гладенька, як на щурові, з темними плямами, а друге – наче біле, і теж плямисте. Я вийшла, гоню їх, а вони уваги не звертають! Одне кинулося до нашої собаки, загнало її в буду. Потім нарешті пішли. Може, це бродячі собаки, що я знаю?..
У Раковці є чимало місць, де “чупакабра” може знайти собі притулок. Це і покинуті хати, і хащі довкола села, і навіть цвинтар. Там, як переповідають люди, бачили якусь дивну істоту на свіжій могилі під вінками.
Отож люди описують побачених “чупакабр” по-різному? Білі, сиві, руді, довгі, з “вовною” і гладенькі… Головне ж, у чому сходяться всі, з ким розмовляла кореспондент: ці істоти фактично не бояться людей, а домашніх псів – і поготів. Окрім, цього, вони, схоже, відчувають, де на них розставлені капкани.
Намагаючись зрозуміти, що за біда зайшла у їхнє село, люди роблять різні, часом екзотичні, припущення. Більшість лише знизують плечима: не знаємо, мовляв, що й думати. Почула журналіст у Раковці і таку версію: на обійстях діє… перевертень. Удень він ходить, як звичайна людина, а вночі перекидається на вовка і нищить кролів.
Матеріал із жертв нічного побоїща на подвір’ї Панчуків взяли на аналіз працівники Збаразької ветеринарної лікарні. Результати експертизи, як сказав головний лікар Ярослав Кучма, будуть за кілька днів.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 21 від 24 травня 2023
Читати номер
Anonymous
Anonymous
Anonymous reply Anonymous
Anonymous reply Anonymous
Anonymous
Anonymous reply Anonymous
Anonymous