Ветерани УПА зі Львова приїхали в неділю, 17 вересня до Тернополя, щоб згадати пам’ять свого побратима Мар’яна Лукасевича. Дідусі поприбирали біля його меморіальної дошки, на школі №5. Тут же відправили панахиду і наступною електричкою повернулися додому.
Дідусів, що йшли центром міста я побачив випадково. До Школи №5 вони підійшли в середині дня. Більшість в фомі УПА, з хрестами–медалями на грудях. Деякі в звичайному одязі. А Михайло Дяків спеціально вдівся у народний одяг – вишиванку, малинові шаровари та жупан з яскравими китицями. Зупинились біля дошки Мар’яна Лукасевича. Він був з Тернополя родом, і саме в цій школі навчався. Якраз сьогодні виповнюється 61 рік з дати його смерті. “Упівці” кладуть речі – поліетиленові пакети та згорнуті в брезент прапори на широкий бордюр. З собою ветерани привезли квіти – дві троянди, які зараз кладуть на підставку під меморіальною дошкою.– Щороку сюди приїжджаєм, – кажуть члени станиці УПА залізничного району Львова. – Зараз чекаємо на священника і проведемо тут панахиду.Перед панахидою дідусі збирають сміття перед дошкою. Один поле клумбочку біля школи. Квіти тут не ростуть, тож дідусь просто вириває всі бур’яни. Залишає в кутику один пагінець з великим листком.– То граб маленький росте, – пояснює львів’янин. – То я вже його не рухав.Серед присутніх є людина, що знала курінного Лукасевича особисто. Це Степан Радильчук, за псевдом “Гонта”. По-батькові упісти не вживають. Мовляв в нас, на заході ніколи не було ні “товаріщ” ні по-батькові, це прийшло з “великої України”. Сам Гонта мало розповідає. Скромний – пояснюють побратими. Кажуть саме з його ініціативи цю меморіальну дошку в Тернополі і встановили. А зараз львівська станиця УПА звертається до тернопільської влади з пропозицією назвати іменем курінного одну з вулиць міста.– Мар’ян Лукасевич був героєм, – запевняє Гонта. – Його сотні воювали на Холмщині і Підлящщі одночасно з Поляками і червоноармійцями. Не одну тисячу наших селян від смерті врятували. До фотографії всі Упівці стають біля меморіальної дошки, розмотують і піднімають прапори. Найблищою електричкою дідусі повертаються у Львів. Гонта міцно тисне мені руку і обіцяє у вівторок приїхати за газетою і фотографією. На прощання Упівці бажають творчих успіхів і гартної коханки.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.