Чи потрібні дідухи, ялинка і багато страв на столі: о. Олексій Філюк про те, як святкувати Різдво
- Дідухи, 12 страв на столі та гучна коляда. Різдво має безліч самобутніх традицій та ритуалів. Але чи усі вони мають стосунок до християнства?
- Про це говоримо з відомим на Тернопільщині священником Олексієм Філюком. Що можна і не можна робити на Святвечір та Різдво, читайте у матеріалі.
Різдво у християнстві — це День народження Ісуса Христа від Діви Марії у Вифлеємі. Одна з найбільших урочистостей, що відзначається усіма християнськими церквами, одне із найважливіших свят.
З покоління в покоління українці передають чимало традицій, що виконують цього дня. Але священники переконують: не це найголовніше в час цього величного та світлого свята. Такої ж думки наш співрозмовник, священник, якого знають на Тернопільщині та далеко за її межами, о.Олексій Філюк.
Чому важливо готуватись до Різдва
— Вітаю, отче. Насамперед із прийдешніми святами вас. Прошу розкажіть нашим читачам чому Різдво — таке важливе свято та як готуватись до нього?
— Слава Ісусу Христу! Ось наближається цей світлий час Різдва. Найважливіше, що треба знати про добрі традиції: це як готуватись до того, аби зустріти його. У всі часи практикуючі християни виділяли 40 днів напередодні цього свята, для того, щоб налагодити свої стосунки з Богом, щоб примиритись з ближнім і зустріти Того, кого чекає весь світ. Часто люди прив`язуються до дати, але це не є правильно. Бо ми святкуємо не дату, а подію. А вона в церковному календарі наближає нас до того, щоб відкрити своє серце та прийняти в нього Бога. Що це означає? Бог не може прийти в те серце, яке не є відкрите і чисте. Дуже цікаво це зображено на іконі, де Ісус Христос стукає в двері. І ті двері зовні не мають ручки. Чому? Бо лише сама людина може відчинити ці двері зсередини, так само, як двері свого серця.
— Ми маємо чимало традицій, пов`язаних з різдвяними святами, знаємо їх ще змалку. Бо так робили наші батьки. Але чи усі вони, на вашу думку, мають християнське коріння?
— Інколи за тим, щоб встигнути зготувати 12 страв, люди нехтують тим, щоб піти до церкви. Тоді і сенсу немає в тому, щоб взагалі те Різдво святкувати. Так, є чимало таких звичаїв, які показують народність. Але найперше, святкуючи Різдво, не забудьте про іменинника. У нас, особливо тут, на західній Україні, клопочуться про гостей, про те, щоб все було правильно, за традиціями, але забувають про головне.
— Розпочнемо розглядати ті традиції, що найбільше популярні в нас: нічого не їсти до Святої вечері, на столі має бути 12 страв обов`язково?
— Згідно з християнськими традиціями, у день Святого Вечора в нас строгий піст. І коли сходить перша зоря — сім`ї сідають за вечерю. Але прив`язувати число страв на столі до Різдва не варто. Немає припису церкви, що на столі має бути саме 12 наїдків. Адже Соломон каже: краще шматочок хліба з`їсти зі спокоєм, ніж багато наїдків з неспокоєм. Господиня зготувала вечерю, пафос і вишуканість тут недоречні. Але натомість важливіше перед вечерею помолитись, щоб Ісус теж прийшов на вашу вечерю. 12 страв — то людські забобони. Бо може бути стіл найкращий, а миру та злагоди в домі не бути.
— Є така традиція ставити на покутті дідух, а стіл чи раніше підлогу в хаті встеляти сіном. Також, пригадую, змалку, бабуся казала лізти в ту солому і казати «кво-кво-кво», аби кури велись. Чи можна це робити?
— Тут, я вважаю, переплелись язичництво і християнство. Традиційно, сіно є символом того, що Ісус народився в яслах. Але вірити в те, що від приповідань буде більше курей, не дуже мудро. Це нагадує язичниці вірування, які робили якісь ритуали і вірили, що від них буде кращий врожай. Але ще б колядували так, як вірять в усе це.
— Читачі наші розповідали про вірування, що за погодою в надвечір Різдва можна передбачити погоду на весь рік. Чи не є гріхом вірити в це?
— Такі вірування відводять нас від Бога. Христос для нас є образом любові, досконалості, прикладом життя. Уже давно є написано, що хто звертається до віщувань, ворожінь, передбачень — він уже не благословенний від Бога. Повірте, якщо Бог не дасть врожаю, то жодні вірування не допоможуть.
Чи потрібні дідухи і ялинки?
— Забігаючи наперед, до свята Богоявлення та Другого Святого Вечора, згадаю традицію, коли господиня робить суміш із свяченої води та муки, а потім нею виводить хрестики на усіх дверях в домі. Як щодо цієї традиції?
— І це теж недуже добре. Символ хреста завжди має в собі велику силу, нехтувати ним не потрібно.
— Після Святої Вечері, як моя бабуся вчила, треба залишати на столі посуд, аби померлі приходили та могли приєднатись до Святої Вечері. Чи можна це робити?
— Душам уже немає місця і участі тут, на землі. Вони знаходяться у місці спочинку. А от злі духи, що ходять по землі, якраз можуть прийти і повечеряти, а може, й поселитись в тому домі. Не рекомендую цього робити. Бо в Бога немає мертвих, у Нього всі живі. Ми ж не маємо схилятись до спіритизму. Душі не їдять, не п`ють, ми можемо їм допомогти лише молитвою. Так, однозначно, згадувати їх можна, і навіть треба. От тільки наша їжа їм не допоможе.
— Ще є традиція, коли в ніч після Різдва молоді хлопці разом з господарем спалюють сіно, яке лежало під скатертиною, а раніше на підлозі. Вони колядують, їх обов`язково пригощають в хаті. Що з цією традицією.
— Я б назвав це антихристиянським. Весь світ святкує Різдво з мінімумом традицій: ідуть в храм, проводять час з родиною і, зрештою, живуть краще, ніж ми з десятками традицій.
— А навіщо ставимо ялинки?
— Це символ Різдва. Хоча теж у Біблії про ялинки не згадано. Але це світова традиція. Взагалі, традиція прикрашати ялинку дуже стародавня – їй понад 2000 років. За староукраїнською традицією – різдвяний символ – Дідух. Не надавайте їм міфічного значення. Не робіть з них своє божество. У таких випадках нічого поганого не станеться.
Навіщо колядуємо?
— Що найголовніше у ці святкові дні? Чи не є гріхом наготувати шикарні столи, бо ж гості прийдуть. А наші господині люблять, щоб на столах було у три поверхи.
— Апостол Павло дає чітку відповідь на це питання: Усе нам дозволено, але не все корисно. Людина сама має усвідомити: якщо це корисно, то так, кожен має волю. Та зловживання, переїдання відводить від Бога. Найголовніше: у час святкування Різдва пам`ятати про іменинника, який прийшов до нас і показав світові свою смиренність. Не головне наїдки. Зробіть добру справу: відвідайте сусідів, хворих чи стареньких родичів, проведіть час з близькими.
— Розкажіть про колядки. У нас, за традицією, колядувати ходять діти. А от коли вони вже старші, то часом можуть почути від батьків: та ви вже завеликі для такого.
— У жодному разі не забороняйте дітям славити Бога духовними піснями і колядками. Не важливо, скільки вам років. Важливо те, з чим ви промовляєте ці слова колядок. Хай колядують і малі, і дорослі, і старенькі.
— Чого побажаєте нашим читачам на Різдвяні свята?
— Найперше, побажаю духовної радості. Бо лише тоді ми будемо щасливі. Побажаю мудрості та міцного здоров`я. А ще нехай Ісус переродиться через нас в добрі справи, якими ми зможемо його прославити.
Хто такий о. Олексій Філюк?
Отця Олексія Філюка знають у всій Україні. Він об'єднав десятки тисяч користувачів соцмереж у своєму блозі, де розповідає про себе, молиться та готує різні смаколики.
Історію священника з Лановеччини ми розповідали у матеріалі "Любіть людей і сипте цукор до кави": отець Олексій Філюк про церкву, кухню і прийомного сина". Тоді матеріал зібрав сотні позитивних коментарів, а історія чоловіка, який взяв під опіку хлопчика зворушила читачів. Зараз він батько двох прийомних синів та найулюбленіший священослужитель багатьох тернополян.
Кількість онлайн-парафіян у священника десятки тисяч, а сам він охоче ділиться щирістю та Словом Божим з людьми через соцмережі.
Людина з відкритим серцем
Отець Олексію Філюк — людина з відкритим серцем, безмежною вірою та сотнями друзів у рідному селі, всій Україні та в соцмережах.
Парафіяни у церквах сіл Білозірка та Шушківці, що у Лановецькому районі, священника бачать не лише на службах у церкві. Олексій Філюк приходить до них часто, щоб просто поспілкуватись, поспівати та допомогти у буденних справах.
Зараз священик є ще й соціальним менеджером села від одного із підприємств, що обслуговують пайовиків, та адміністратором спільноти у соцмережі Facebook “Моя Лановеччина”, яку щоденно переглядають майже 100 тисяч людей.
Залишайте своє питання у коментарях. Ми на власний розсуд оберемо найцікавіші питання та передамо священнику. Отець Олексій вже погодився на них відповісти. І навіть більше відтепер ми спілкуватимемось з ним щотижня. Стежте за публікаціями на нашому сайті.
Читайте також:
Запитай священника: о. Олексій Філюк відповість на питання, яке ви залишите в коментарях
Про блуд, зради і церковний шлюб. Отець Олексій Філюк відповідає на гострі питання про сім'ю
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
David Starr