Завдяки Лізі на Тернопільщині досі немає хостела для бійців АТО

Жінка спочатку зраділа дзвінку журналістів. Однак, почувши, на яку тему спілкуватимемось, без попереджень і пояснень передала слухавку невідомому нам чоловікові.

Він представився Володимиром Карлатяном - заступником п. Шапошнік та прес-секретарем благодійного фонду «Обличчя країни», який нещодавно відкрила волонтерка.

Чоловік стверджував, що до хостелу, відкриття якого напередодні рекламували через місцеві ЗМІ, тепер не мають жодного стосунку. Серед причин назвав єдину – власник будинку їх вигнав.

- Коли Ліза погано почувалась, вона потрапила до столичного хостелу, який відкрило столичне товариство ветеранів АТО, - розповів п. Володимир, як все починалось. – Згодом їй запропонували створити подібний у Тернополі. Все – в усній формі. Врешті знайшли приміщення в с. Байківці. Це був приватний будинок, на оренду якого уклали угоду між двома фізичними особами.

Пан Карлатян запевняє, що саме керівництво столичного товариства погодилось на те, аби оплачувати комунпослуги та оренду - 350 доларів США. За «орендні» гроші волонтери мали б облаштовувати будинок. У Києві ж, стверджує помічник Лізи Шапошнік, наголосили – будматеріали і виконання робіт – за волонтерами.

- Коли прийшов деякий час, Ліза поїхала до Києва, бо були борги за газ, електрику, воду, - каже пан Карлатян. - Голова товариства навіть з нею не зустрівся, однак передав, що це питання буде вирішене. І їй передадуть гроші. Але не передали.

Тоді Ліза Шапошнік з помічником вирішили створити власний фонд «Обличчя країни», аби займатись хостелом, стверджує пан Володимир. Бо жодних документів на заклад не було. Через це навіть деякі підприємці відмовлялись надавати допомогу.

Подальшу розмову передаємо у формі діалогу. Так можна побачити, що на жодне з питань щодо грошей на хостел ми не отримали жодної конкретної відповіді.

- Які кошти зібрали городяни на хостел і чи є у вас цьому документальне підтвердження? – питаємо.

- Кошти люди передавали особисто. Все, що купувалось і соляра для відправки гуманітарки на Схід – є кожен чек, - запевнив Володимир Карлатян.  

- Про яку суму йдеться?

- Від початку робіт на цигарки, цукор і хліб витрачено близько 1200 грн. Нам в усній формі заборонили брати продукти харчування. Але потрібно було годувати волонтерів, які працюють цілий день. Ми не мали навіть можливості купити плитку, щоб готувати. Коли з’явився фонд, благодійники надали і посуд, і продукти.

- Крамниці, фірми надавали допомогу у вигляді будматеріалів. Де це все?

- Вони залишились в приміщенні власника. Ніхто його не забирав. Там також залишились духовка і мікрохвильова Лізи. Не віддає він й інструментів волонтерів. Чим він може підтвердити, що ми все вивозили?

- Матеріали підприємці надавали безкоштовно, натомість Ліза брала чеки з повною вартістю, ніби щоб надавати звіти до Києва…

- Ніхто ніяких фінансових звітів звідти не просив. Накладні (з реальною вартістю товару – прим. ред.) брали, щоб перевези товар. Що він не викрадений – мають бути супровідні документи. Вони є. І не все ми отримували безкоштовно. Вона (Ліза – прим. авт.) за свою пенсію купувала деякі матеріали.

- Сьогодні фактично немає ні хостелу, ні Лізи, ні грошей…

- Ліза є на місці – вона щодня оновлює сторінку фонду у «Фейсбуці». Нам зараз активісти надали приміщення, щоб був офіс. Є людина, яка дає в користування 50 га землі і будинки. Вони потребують ремонту. І наш фонд  робитиме тут реабілітаційний центр. За хостел в Тернополі можна забути.

- Хто саме надає цю землю і будиночки?

- Один з бійців батальйону «Айдар».

Щодо широко розрекламованого хостелу поблизу Тернополя, пан Карлатян запевнив – вони знімають із себе всю відповідальність. Тим паче, що чоловік наголосив - ніхто і ніде не вказував реальних термінів, коли той запрацює.

Товариство ветеранів АТО шукає заміну Лізі

Голова Товариства ветеранів АТО Кирило Сергеєв каже, що завдяки Лізі Шапошнік на Тернопільщині досі не має їхнього представництва і, відповідно, хостелу. Така ситуація в єдиній області – нашій.

• Коли Ліза їхала до Тернополя і знайшла приміщення, ми попередили, що для цього потрібно укласти договір оренди щонайменше на 3 роки, - каже пан Кирило. – Все для того, аби звернутись до спонсорів. Для діяльності від імені нашого товариства ми видали їй довіреність. Однак, за весь період – ані договору оренди, ані смети затрат вона не надала.

Лишень місяць тому Ліза Шапошнік, стверджує голова, повідомила, що потрібно оплатити комунпослуги та борги. Лишень тоді у столиці дізнались, що вони ніби давно проживають у винайнятому будинку.

• Ми проплатили за електрику 2,5 тис. грн., але постало питання – Лізу потрібно замінити, - каже пан Сергеєв. - Обласну організацію може очолити лише учасник АТО. Тоді представників з вашої області не було. І вона сама запропонувала свою кандидатуру. Всім відомо, до чого це призвело. Зараз вже є всі документи на наше представництво у Тернополі. Однак, поки на Тернопільщину ми їх не передаємо – шукаємо заміну Лізі.

У столичному товаристві нарікають на діяльність відомої волонтерки. Спочатку вона ніби від їхньої організації відкриває хостел. Потім створює власний фонд. У жодному з інтерв’ю не звучить Товариство ветеранів – натомість всюди у контексті хостелу йдеться про волонтера Лізу Шапошнік.

• Ситуація на Тернопільщині складна, - каже Кирило Сергеєв. – Питання відновлення репутації нашого товариства в регіоні ляже на плечі нового керівника.  
  
  
  Яка ситуація із широко розрекламованим хостелом для бійців АТО, читайте тут

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.