Власник прийшов, замінив замки і викинув речі. Що робити квартиранту?

Загалом, кажуть фахівці, українське законодавство добре дбає про те, щоб будь-яка людина не могла за мить опинитись на вулиці. Адже, якщо не реалізоване право на житло, то й не реалізуються ряд інших гарантованих державою прав. Інша справа, що законів у нас не завжди дотримуються. І у разі їхнього порушення правоохоронці не завжди поспішають на допомогу, мовляв, то цивільно-правові відносини. 

- З передостаннього орендованого житла нас змусили з’їхати буквально за три дні, - розповідає Уляна Бондарук. - Мовляв, надумали робити ремонт і здати за більшу ціну. А нам негайно «збирати манатки». Коли ми почали пояснювати, що ми не можемо так швидко знайти собі інше житло, і нас не можна просто так викинути на вулицю, власник сказав, що  то не його проблеми. Мовляв, договору  він з нами не укладав. Виходу не було.

Утім, фахівці кажуть, що вихід таки був. І виселення «вже й відразу» було неправильним.

- Людям просто треба відвикати від стереотипів, що  договір обов’язково має бути   викладений у паперовому вигляді, - розповідає  юрист Ростислав Небельський. -  Це може бути й усна домовленість. Хоча Цивільний кодекс стимулює до укладення письмових договорів в усіх напрямах відносин, але «недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, коли це прямо встановлено законом» - ст. 218 Цивільного кодексу. 

Повинні попереджати 

Про виселення орендар, каже глава 59 Цивільного кодексу, ст.825 «Розірвання договору житла», має бути повідомлений, не пізніше як за два місяці, додає юрист. І то у випадку, що виселення обґрунтовано тим, що житло потрібне власнику чи членам його сім’ї. Власника ж квартирант повинен повідомити про розірвання договору не пізніше, як за три місяці. 

Хоча в цілому, українське законодавство більше охороняє навіть права орендарів, ніж орендодавців житла. Відтак обом сторонам таки варто укладати договір, в якому чітко описати усі умови. 

- Щоб захистити власнику квартири свою домівку, найкраще таки укладати договір і прописати такі моменти, які потім можуть бути спірними, - додає він. - Якісь особливі порядки, які врегулюють відносини, приміром, коли орендар здійснив залив сусідів, завдав якусь шкоду орендованому майну. Насправді  кожен орендодавець повинен зрозуміти, що він іде на ризиковану справу, здаючи своє житло в оренду. 

Причому, під час здачі житла  обом сторонам слід бути обачним. Власнику – слід розібратись, кого бере, перевірити документи, виписавши їх реквізити у договір, щоб потім не шукати вітра в полі. А орендарю, насамперед, слід переконатись у тому, що «орендодавець» справді володіє житлом і має право його давати в оренду. Варіант – не сподобався квартирант, викинув речі, замінив замки – незаконний. 

- Якщо так хтось увірвався у житло і викинув  речі, то це є протиправне проникнення у житло, ст. 162 КК «Порушення недоторканості житла»  - каже Ростислав Небельський. - Людина там вже живе, там залишені її речі, вона створила там побут і ніхто не може її виселяти без спеціальної процедури. Якщо це робить власник, то йому може бути просто інкриміноване самоуправство, ст. 356 КК. І слід викликати поліцію, адже в цьому випадку це не цивільно-правові відносини.  Інша справа, що правоохоронці  не дуже хочуть братись за таке. Та навіть, якщо вони нічим не допоможуть, їхня фіксація потрібна у тому випадку, якщо збираєтесь подавати до суду. 

Якщо ж поліція все це зафіксувала, і квартиранту довелось поневірятись в пошуках житла по готелях, іншому тимчасовому житлу, у суді можна зобов’язати власника компенсувати витрачені гроші. 

Договір є підставою для реєстрації

Якщо вже і є рішення суду – щодо власників, квартирантів і т.д., то воно також не означає автоматичне виселення. Тобто взяти рішення суду і побігти викидати людей, не можна, зауважує Ростислав Небелський. Має бути задіяна виконавча служба, яка спостерігає за тим, чи справді людина попереджена про необхідність виселення, чи додержана процедура. Також повинна дивитись за тим, чи направду виселяють саме ту людину, стосовно якої виніс рішення суд. 

- Але в нас направду іде зовсім інший пласт відносин,  - додає юрист. – Доволі часто трапляється свавілля таке, що захотіли - виселили, що хотіли, то і викинули. Тому, добре таки укладати договір. Він, до речі, є підставою для реєстрації місця проживання. Щоправда, з радянських часів звиклося, що реєстрація потім тягне якісь наслідки для власника. Але це не так. Людина може претендувати на чуже житло, тільки в одному випадку – якщо власник помер, у нього нема нікого з родичів, нема заповіту. Тоді орендар може через суд доводити, що має право на житло, бо проживав з власником однією сім’єю не менше п’яти років, вів із ним спільний побут. 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.