Втомлена після роботи, але з гарними думками та побажаннями, Ірина Крупа десять вечорів поспіль готувала солодощі — біскотті, пісочне, вівсяне, «французьке» печиво, кекси, горішки, медові та імбирні пряники, ромові бабки, «сухарики» та іншу смакоту.
— Напередодні Миколая мене запитав чоловік, що б я хотіла отримати на свято. Як і у всіх українських сім'ях ми щороку обмінюємось подарунками на свято. А цього року я вирішила попросити щось не для себе, а для інших людей, — розповідає Ірина. — Рік був дуже цікавий. Не буду казати, що був поганий. Багато хто нарікає на те, що рік був важкий, а я не погоджуюсь з таким твердженням, адже кожен з нас створює свою дійсність сам. Дякувати Богу ніхто не є голодний, в нас на Тернопільщині не ведуться бойові дії. Нам слід шукати радості всередині себе, всередині своєї сім'ї. Я попросила свого чоловіка Любомира, щоб він допоміг мені скупити продукти, коробочки та інгредієнти для того, щоб випекти різні смаколики та роздати їх людям. Основна мета — це подарувати свято тим, хто не має змоги зробити його сам.
Смаколики готували для людей, які потребують допомоги. Їх розвезли одиноким людям, людям старшого віку, багатодітним сім'ям.
— Цього року вдалось реалізувати одну з дуже важливих цілей — це створення Великоберезовицької ОТГ. І ми вирішили показати, що громада має існувати не лише як адміністративна одиниця, а й як єдина сім'я, де всі допомагають один одному, — каже жінка. — Звісно, я сама не напечу печива на 13 сіл, але можливо, мій приклад буде корисним для інших господинь, які люблять випічку та можуть підтримати таку ідею. Гаслом акції була фраза "Щаслива громада". Я сподіваюсь, що із цією фразою ми продовжимо наш марафон добрих справ.
Саме тому щодня Ірина розповідала про свій марафон на власній сторінці у Facebook.
Такий допис жінка написала на п'ятий день акції.
— Сьогодні все пішло не по плану! Спочатку важкий та довгий робочий день (ну, це було по плану). А потім, коли я пізно і втомлена прийшла до дому, придумала, що маю пекти — все змінилося! Я раптово зрозуміла, що медового-імбирні пряники у формі сердечок, квіточок та грибочків це не зовсім те! У Різдвяний час пасуватимуть коники, ялиночки, дзвоники та їжачки! І... Спекла ще порцію пряників! Ось так! А мораль тут така: Яка би фігня у вашому житті не трапилася, завжди кажіть, що все іде по плану! Бо звідки хто може знати, який там у вас дурнуватий план?
— Ці десять днів стали і моїм особистим випробуванням, адже усе я робила вечорами чи навіть ночами, — продовжує жінка. — Я зібрала усі сили в кулак. Щодня я приходила додому, готувала щось для своєї сім'ї і швиденько бралась до роботи. Усю випічку складала в коробки, і останні відвозити будем ще сьогодні (4 січня — прим.ред).
Всього пані Ірина приготувала 60 пакунків із солодощами.
— Насправді, думала, що це буде легше. Я думала: що я перший раз печу солодощі? Але робити це десять днів поспіль — це було непросто. Бо фізична втома давалась взнаки. Але це був виклик самій собі. Я собі пообіцяла і мусила дотриматись цієї обіцянки. Тому, що якщо людина ставить собі планку і її досягає — тоді ти стаєш впевненішою в своїх силах і хочеться далі йти вперед.
Люди реагували по-різному: хтось був здивований, хтось розчулений витирав сльозу, а хтось радів щирому спілкуванню більше, ніж смаколикам.
— Були старенькі, які говорили, що їм потрібна не настільки подарунки, як звичайна увага. Адже самотнім людям справді бракує спілкування та теплого слова. Є люди, які пройшли чимало випробувань. У них своя біда, свій біль і я щиро хотіла їм допомогти саме напередодні свят у чарівну пору Різдва, — каже жінка.
Пані Ірина каже, що ці десять днів не лише збагатили її гарними емоціями, а й стали відкриттям для самої себе. Жінка переконує: робити добро просто. Варто лише запастись терпінням, щирими побажаннями та гарними думками.
Жінка сподівається, що її приклад наштовхне ще таких господинь поділитись добром із тими, хто цього потребує. Особливо цінним це буде у час Різдва.
Читайте також: "Так пахне Різдво": майстриня з Бережан поділилась історією успіху та рецептом імбирних пряникі"
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 17 від 24 квітня 2024
Читати номер