«Щодня надходить по 6-8 тіл для експертизи»: в яких умовах працюють тернопільські судмедексперти

Фото з Тернопільського обласного бюро судово-медичної експертизи облетіли всю країну. Судмедекспертам доводилось виконувати розтин померлим з підозрою а коронавірус на вулиці, біля входу в морг, бо приміщення не відповідає вимогам для цього. 

Чи досліджують судмедексперти тіла померлих від COVID-19

У обласному бюро судово-медичної експертизи є кілька відділів. Дослідженням тіл померлих займаються у відділі судово-медичної експертизи трупів та чергових експертів. Саме там зробили фото, де експерти проводять розтин біля входу у приміщення моргу. Однак, як пояснює начальник обласного бюро судово-медичної експертизи, там не досліджують тіла людей, які померли в лікарні від хвороб. Цим зазвичай займають патологоанатоми. Судмедексперти ж встановлюють обставини насильницьких смертей, досліджують тіла людей, які померли за невстановлених обставин, тощо.

- Судово-медичні експерти Тернопільського обласного бюро судово-медичної експертизи здійснюють свою діяльність згідно з положеннями Закону України "Про судову експертизу" та кримінального процесуального законодавства України, - пояснює начальник бюро Ігор Юхимець. - Відповідно до вимог законодавства, для проведення судово-медичної експертизи обов'язково направляються трупи (частини трупів) людей з ознаками насильницької смерті або підозрою на таку смерть, смерть яких настала раптово або при нез'ясованих обставинах, а також поза місцем їхнього проживання чи особу яких не встановлено.

Отже, працівники відділу судово-медичної експертизи трупів та чергових експертів зазвичай не проводять розтини померлих від COVID-19, тобто, при встановленому та лабораторно підтвердженому діагнозі коронавірусної інфекції. 

- Смерті, викликані COVID-19, є ненасильницькими і не вимагають проведення судово- медичних експертиз, - пояснює Ігор Юхимець. - Однак, такі дослідження можуть знадобитися при певних обставинах, зокрема, смерті в місцях позбавлення волі, або при інших факторах, що викликають підозри – нещасний випадок, самогубство, вбивство, чи при невстановленій причині смерті, незалежно від COVID-19 статусу померлого. Рішення про проведення експертизи трупа приймає слідчий, прокурор, суд, в межах порушеного кримінального провадження. Судово-медичний експерт, отримавши постанову (ухвалу) про призначення судово-медичної експертизи, повинен її виконати.

Чи є умови для розтину людей з підозрою на коронавірус

Морг, де проводять судово-медичні експертизи тіл, розташований на території психоневрологічної лікарні. Він не в найкращому стані. Незважаючи на це, спеціалісти щодня досліджують там по кілька тіл людей, які доставляють на експертизу з усієї області. 

- Морг обласної психоневрологічної лікарні, який згідно з наказом ГУОЗ ТОДА впродовж багатьох років використовується для проведення судово-медичних експертиз трупів, не придатний для цього ні за площею і плануванням, ні за технічним станом, - пояснює керівник бюро. - У лікарняному морзі, який використовується спільно з патологоанатомічною службою, дві секційні кімнати (одна з яких пристосована для розтинів), у кожній по одному секційному столу. Впродовж доби у морг із різних районів області надходять до 6-8 трупів для проведення судово-медичної експертизи, у тому числі зі значними травматичними ушкодженнями, ушкодженням полум'ям, розчленовані, невпізнані, що потребує значного часу для їх експертного дослідження.

Нового приміщення, яке відповідало б всім вимогам, або хоча б капітальний ремонт старого чекають ще з 2006 року.

- Тернопільська область залишається єдиною в Україні, де відсутній спеціалізований судово-медичний морг, - каже пан Ігор. - У наказі МОЗ України від 08.09.2006 No 605 "Про затвердження заходів підвищення ефективності діяльності бюро судово-медичної експертизи", серед інших заходів з підвищення матеріально-технічної бази Тернопільського обласного бюро судово-медичної експертизи, окремо наголошено на необхідності будівництва приміщення моргу та капітального ремонту існуючого приміщення бюро. Ці питання дотепер не вирішені. Обласний центр нагально потребує побудови спеціалізованого судово-медичного моргу за типовим проектом відповідно до об'єму секційних досліджень у ньому та специфіки роботи бюро судово-медичної експертизи.

Однак COVID-19 – далеко не єдина небезпечна інфекція, з якою можуть зіткнутися судмедексперти під час своєї роботи.

- Експерти працюють зі всім – і COVID, і СНІД, і різні гепатити, і туберкульоз, і лептоспіроз, і навіть лепра (проказа) була, - каже завідувач відділу судово-медичної експертизи трупів та чергових експертів Олег Стецюк.

Для роботи з хворими на небезпечні інфекційні хвороби біля приміщення моргу облаштували намет. Там встановили секційний стіл, провели водопровід та освітлення – розповів Олег Стецюк. Рідини під час роботи експертів не стікають у каналізацію. Вони збираються у спеціальний контейнер. Коли контейнер наповнюється – його закривають та передають працівникам ДСНС для утилізації, тому ніякі небезпечні рідини не потрапляють ні в міську каналізацію, ні в грунт.

- У морзі психоневрологічної лікарні немає окремої секційної кімнати для проведення розтинів осіб, померлих від особливо небезпечних інфекцій, до яких належить і COVID-19, - розповідає Ігор Юхимець. - Морг обладнаний вентиляцією, проте, враховуючи, що одним зі шляхів передачі інфекційних захворювань у морзі може бути вдихання, вентиляція для всієї кімнати повинна забезпечуватися витяжкою, що проходить від стелі вниз через столи і виходить на рівні підлоги, а не навпаки. У приміщенні моргу є водопостачання і водовідведення, але водовідведення відбувається у загальну каналізаційну мережу, а не в окрему ємність, як це передбачено при розтинах померлих від гострих заразних захворювань з подальшим обеззараженням стічних вод. Саме тому 30 квітня 2020 року при поступленні у морг померлої вдома особи із підозрою на коронавірусну інфекцію з метою застереження від основних ризиків, які можуть виникнути в такому випадку, та зменшення цих ризиків, було прийняте рішення про проведення розтину не у приміщенні моргу, а поряд з ним із застосуванням усіх можливих заходів захисту працівників та навколишнього середовища.

Також Ігор Юхимець запевнив, що розтин на вулиці вже не практикують і це були поодинокі випадки, оскільки спеціалісти не могли проводити розтин в приміщенні моргу, а спеціального намету ще не було.  

- Слід наголосити, що це був поодинокий випадок, а не система проведення "розтинів померлих від COVID-19 просто неба", як це подано у засобах масової інформації, а також те, що захворювання коронавірусною інфекцією у даному випадку не підтверджено, - пояснив пан Ігор.

Чи мають експерти засоби захисту

Як повідомляли раніше судмедексперти – проблеми були не лише зі старим приміщенням, а й з засобами захисту. На оперативній відеонараді управління охорони здоров'я ОДА 21 квітня 2020 року прийняли рішення щодо розподілу засобів індивідуального захисту на заклади охорони здоров'я, у тому числі Тернопільському обласному бюро судово-медичної експертизи. Працівники закладу отримали 20 одноразових захисних комбінезонів, 20 окулярів та 140 масок – повідомив начальник бюро. Засоби захисту швидко використали. Нові засоби захисту працівники бюро судово-медично експертизи отримали у середу, 20 травня.

- Управлінням охорони здоров'я ТОДА Тернопільському обласному бюро судово-медичної експертизи розподілено 2000 масок, 100 захисних костюмів та 100 окулярів, - повідомив начальник бюро.

Навіщо досліджують тіла померлих від COVID-19

Аутопсію померлим від COVID-19 проводять для того, щоб підтведити або спростувати діагноз – пояснюють в управлінні охорони здоров'я ТОДА. В області вже були випадки, коли померлим від коронавірусу проводили розтин, щоб підтвердити діагноз. Тканину з легенів померлого відправляли до обласного лабораторного центру, де спеціалісти підтвердили інфекцію.

- Коронавірус відносять до карантинних інфекцій, - пояснює заступниця начальника управління охорони здоров'я ТОДА Тетяна Скарлош. - Для розтину тіл хворих на COVID-19 є відповідні методичні рекомендації МОЗ, які надали патологоанатомічним бюро та судово-медичним бюро. Для розтину має бути вентиляційна система, засоби захисту та ряд інших вимог. Коли проводять розтин хворих, то взірці легеневої тканини передають в обласний лабораторний центр для дослідження. У нас уже був випадок, коли родичі померлого хотіли підтвердити, що людина хворіла на коронавірус.

Окрім підтвердження чи спростування діагнозу, секція має важливе наукове значення.

 - Звичайно, можна не проводити розтин, коли ще за життя людини вдалось виявити сам коронавірус, - пояснює вчений у галузі інфекційних хвороб, епідеміології та військової епідеміології Михайло Андрейчин. - Але все одно потреба секції може виникнути, щоб відповісти на відповідні питання. Усе набагато складніше, ніж здається на перший погляд. Розтин дозволяє отримати для науки та медицини важливу інформацію. Розтин померлим від коронавірусу проводять у Німеччині, Китаї, США та інших країнах. Так можна дослідити, як змінюються внутрішні органи під впливом хвороби. Це має важливе наукове значення, адже ми ще досі не уявляємо в деталях, які саме процеси відбуваються в легенях, що ведуть до пневмонії та гострого дистрес-синдрому. Окрім того, іноді треба після смерті встановити, підтвердити чи заперечити діагноз, адже сам вірус частіше за все вражає людей, які мають імунодефіцитний стан, різні тяжкі хронічні недуги. Наприклад – цукровий діабет, хвороби серцево-судинної системи, ниркову недостатність, тощо. Іноді виникають судово-медичні процеси. Так, родичі можуть заперечувати, що причиною смерті став COVID-19, трапляються звинувачення на адресу медиків. Отже, є і наукова, і практична потреба проводити розтин.

Однак, як пояснюють в управлінні охорони здоров’я Тернопільської обласної державної адміністрації, родичі можуть відмовитися від проведення аутопсії померлому. Для цього потрібно написати відповідну заяву. Зазвичай, від розтину відмовляються за релігійними переконаннями.  

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.