Як у Бучачі "вирощують" сир

Ринок молочних продуктів активно розвивається. Однак на прилавках багато “привозних” товарів. Серед місцевих вирізняються хіба що ЗАТ “Тернопільський молокозавод” та ЗАТ “Бучацький сирзавод”. Це старі підприємства, яких ринок примусив змінюватися. Однак це відбувається не на шкоду традиціям виробництва. Скажімо, на заводі у Бучачі, попри проблеми із сировиною, сир і сметана такої ж якості, як були за Союзу. До того ж, асортимент тепер значно ширший. Найбільша проблема — молоко Раніше заводи на периферії переважно виробляли молокопродукти з тривалішим терміном споживання. У Бучачі і тепер виробництво твердих сирів складає майже 50% обсягу. Сири “Голландський”, “Мармуровий”, “Чеддер” досі виробляють за традиційними рецептами, ще згідно із “союзними” стандартами. Від основної ставки на сир, як стверджує голова правління ЗАТ Михайло Дорош, відмовлятися не збираються, навіть планують стати монополістами в Західному регіоні. На перешкоді — проблеми із сировиною та обмеженість у коштах, котрі спрямовують на переобладнання виробництва. Через те, що розпалися великі сільськогосподарські підприємства, де були створені умови для збирання та охолодження молока, стверджує Михайло Дорош, завод змушений більше співпрацювати із населенням. Якість молока при цьому знижується. — Сировина — найбільша проблема. Потужності дозволяють переробляти 100 тонн молока у день. Нині ж ми, зазвичай, отримуємо близько 40, — розповідає Михайло Адамович. — І це молоко не тієї якості, що була років 10-12 тому. Поголів’я корів у нашій області щороку зменшується. Возимо сировину навіть з Івано-Франківської, Чернівецької областей. Крім того, часто люди молоко розбавляють водою. А створити мережу спеціалізованих приймальних пунктів у кожному селі без підтримки з боку сільських рад заводу не під силу. Зрештою, у бучачан, за словами М.Дороша, є конкуренти — молокозаводи у Золотниках та Івано-Франківську, які часто перехоплюють сировину. Голландський — найкращий На заводі досі — “радянське” обладнання. Його реконструюють та вдосконалюють. Нещодавно “підлатали”, як розповіла начальник лабораторії Людмила Діхтярук, оснащення цеху первинної обробки молока, де у спеціальних ваннах “зароджується” сир. — Нове імпортне обладнання із нержавіючої сталі коштує тисячі доларів, — стверджує Л.Діхтярук. — Це нам не по кишені. Однак ми все ж намагаємося розширювати асортимент. Так з’явився “Дуплет” — двоколірний сир, завдяки якому можна дуже красиво сервірувати страви. У розробці — елітний сир “Мааздамер”. Змінили ми й дизайн упаковок сметани, молока та ін. Продукція наша — екологічно чиста та якісна, тому визнання голландського сиру на конкурсі “100 кращих товарів України” — заслужене. Плавлений сир та “ковбасне” масло Як не дивно, “найсмачніший” аромат на заводі не у спеціальних приміщеннях, вщерть заповнених стелажами із “дозріваючим” сиром, а у цеху, де розфасовують масло. До речі, бучачани єдині використовують для цього поліамідну оболонку. Виходить “ковбасне” масло. Останнім часом на заводі випускають плавлені сири, пасти у невеличких упаковках — “до сніданку”. — Мережа фірмових магазинів у Бучачі себе не виправдала — торгівля лише молочними продуктами у маленькому містечку не давала очікуваних прибутків. Завод налагоджує взаємини із приватними підприємцями, котрі беруть продукцію для своїх магазинів та ресторанів, — розповів “RIA плюс” Михайло Дорош. — Приїздять у Бучач за сиром і зі Львова, і зі Східної України. А у Тернополі підприємці Гринечки відкрили магазин на Центральному ринку. Незабаром планується відкриття схожих торгових точок у райцентрах області. До речі, постійні клієнти заводу серед інших — такі відомі у Тернополі заклади, як “Старий млин”, “Челентано”. Аби витримати конкуренцію та знайти свою нішу на ринку, завод у Бучачі, не зраджуючи своїх традицій, переорієнтовується на випуск продукції у невеликих зручних упаковках. Це вигідно як пересічним покупцям, так і власникам барів та ресторанів. Зрештою, для збуту продукції створюють спеціалізовані точки. Довідка “RIA плюс” - З 60-х років ХХ ст. у с. Старі Петликівці діяла молочарня, котра й стала передвісником сирзаводу, що став до ладу і випустив першу продукцію у 1972 році. - У 1995 році на базі державного підприємства було створене ВАТ. У 2001 році всі акції були передані в управління ЗАТ. Ш На заводі працюють близько 200 людей. Основні види діяльності підприємства: переробка молока і виготовлення молочної продукції. - У 2003 році ЗАТ “Бучацький сирзавод” став співзасновником ТзОВ “Бучацьке морозиво”.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.