Важкий, успішний, трагічний, хороший, Богу дякувати, що без боргів... У кожного з нас спогади про 2016 рік найрізноманітніші
Катерина КОНДРАТЮК, підприємець:
- Більше 10 років живу в Тернополі, проте досі це місто для мене нове. Цей рік не можу назвати легким - є війна, яка щодня змушує переоцінювати і свої вчинки, і те, що відбувається. Цей рік став переломним - прийшло усвідомлення, що інопланетяни не прилетять і не зроблять нам місто, в якому хочеться жити. Спочатку було ніяково пропонувати свої ідеї незнайомцям. Я познайомилась із багатьма активними людьми, які раніше за мене зрозуміли, що “візьми й зроби” набагато ефективніше, ніж поскаржитись у „Фейсбуку”. І в цьому особливість Тернополя. Тут є активні і розумні люди, які реалізують проекти не гірше, ніж у містах-мільйонниках. Насправді набагато продуктивніше зайнятись проблемами свого будинку, вулиці, міста, ніж сперечатись про американського президента. А ще зрозуміла, що бажання матеріалізуються - нещодавно захотілось оживити вид з вікна червоним китом на озері — проект брав участь у громадському бюджеті і я його всіляко підтримувала. Яким же було моє здивування, коли просто перед моїм вікном сусіди за кілька днів побудували курник з червоним дахом і півником на ньому, який закриває мені півозера. Не зовсім кит, але настрій піднімає.
У новому році хочу побажати тернополянам миру, знаходити більше часу для близьких, спробувати щось нове. Усвідомити, в якому прекрасному місті ми живемо і як багато можемо зробити для нього.
Олег РІЗНИК, підприємець, член ГС «Рада бізнесу Тернопілля":
- Твір «Як я провів цей рік» присвячую батькам і дружині, бо більше і так ніхто не читатиме. Цей рік у мене був мегапродуктивним: популяція Різників збільшилась на 25% завдяки народженню другого синочка Віктора. Ім’я, до речі, вибрали не просто так: усі Віктори, яких я зустрічав, були і є дуже світлими та добрими. Почав і закінчив капітальний ремонт у хаті (так, ремонт можна закінчити!). Приватизував батьківську земельну ділянку (так, землю можна приватизувати без хабарів!).
Зустрів безліч фальшивих і «пластикових» людей. Але зустрів і багато Людей Справжніх. З принципами та світоглядом. У громадській діяльності рівно рік маю честь бути членом Ради бізнесу Тернопілля. Поки себе там не проявив, через вищеописані подвиги є одним із найбільших прогульників.
Хочу побажати тернополянам у 2017-му і у всі наступні роки МУДРОСТІ та АКТИВНОСТІ. Тільки конструктивна активність у межах своєї компетенції може врятувати нашу державу.
Андрій ШКУЛА, журналіст, депутат:
— Ніколи ще, озираючись назад, не бачив стільки іншого й не такого в своєму житті. Погано це чи добре, ще не визначився. Причина - депутатство, яке отримав наприкінці 2015 року. Думав: «Усе буде, як і раніше, лише трохи обов’язків додасться». Ні! Проблеми виборців, покращення округу, купа комісій, підготовка до сесій, власне сесії — все це вириває зі звичного контексту. Мій робочий день замість 10 годин триває 14. Мої вихідні не вдома, а в справах. Час, який мав би належати друзям та рідним, просто зник. Але це не скиглення, просто ділюсь тим, що є. Це драйвово, бо ж людина завжди повинна мати виклики і цілі. Збалансовує напругу родина. Син та дружина — той острівець спокою, який відволікає і дуже швидко дає нові сили.
Були в минулому році й втрати. Це трагедія, бо з життя йдуть молоді люди. Але це життя. Цьогоріч мені виповнилось 30 років. Чимало знайомих, вітаючи, жартували: «Все, ти вже старий дядько, розміняв четвертий десяток». Ще кинув курити. До серпня по пачці в день смалив, а зараз і не думаю про цигарки (обманюю, думаю, але стримуюсь).
Сподіваюсь, у наступному році у нас всіх все буде добре. І пам'ятаймо: яким би складним, важким і завантаженим не було наше життя-буття, воно має багато позитиву. Потрібно лише його помічати, чого нам всім і бажаю!
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 17 від 23 квітня 2025
Читати номер