У музеї - майже 200 інструментів із різних країн світу

Загалом музей налічує близько 200 музичних інструментів з різних країн світу. Тут можна послухати розповіді про історію музичних інструментів, ще й спробувати пограти на них.

- Я музикант за професією, мій батько - музикант, брати - музиканти, діти теж грають, - розповідає засновник музею Петро Катола. - Все почалося з того, що 10 років тому ми відреставрували старе приміщення і відкрили у ньому інтернет-кафе. Декорації зробили зі старих інструментів. Це були бубен, саксофон, скрипка, гармошка. Люди, які приходили, дуже часто хотіли пограти на інструменті. Потім кафе себе "вичерпало", а приміщення та інструменти залишилися. Ми розуміли, що це людям цікаво і потрохи почали доповнювати колекцію, шукали інформацію.

Є інструменти з Африки та Америки

Перші експонати в музей родина Катол принесла з дому, адже в музикантів своїх інструментів назбиралося чимало.  Також допомагали родичі та друзі. Приміром, музиканти гурту «Фіра»  подарували багато своїх інструментів. Згодом люди, які побували в музеї, теж долучалися до його збагачення і приносили щось своє. Зазвичай допомагають ті, хто розуміє, наскільки ця справа корисна, позитивна і навіть необхідна. Адже найчастіше відвідують музей діти.

Фото 1 з 11

Previous Next

1. 
2. 
3. 
4. 
5. 
6. 
7. 
8. 
9. 
10. 
11. 

Previous Next

- Одного разу директор тернопільської школи №6 Олександр Остапчук приїхав до нас на презентацію і подарував великий африканський барабан, - каже Петро Катола. - А музикант Степан Сидорак - свій акордеон. Є в нас також інструменти, які нам передали друзі зі США і навіть з Китаю.

В музеї можна побачити як українські традиційні інструменти - сопілки, волинку, скрипку, баян, бандуру, бубен, так і екзотичні, привезені з-за кордону.

- Ми шукаємо незвичні інструменти. У нас дуже широко представлений Близький Схід, Африка, Америка, - каже Петро Катола. - Наприклад, з американських інструментів є дульсимер, казу, банджо, з турецьких – дарбуки, кеманче, кемане, саз, з індійських – мриданга, тампура, каратали, бансурі.

Фото 1 з 11

Previous Next

1. 
2. 
3. 
4. 
5. 
6. 
7. 
8. 
9. 
10. 
11. 

Previous Next

- Переважно шукаємо та купуємо інструменти в Інтернеті, - додає чоловік. -  Наприклад, ми придбали німецький інструмент бандонеон. Він дуже цікавий, схожий на баян, але клавіатура у  нього зовсім інша. На ньому грають аргентинське танго і його вважають національним інструментом в Аргентині. Хоча парадокс: німці створили бандонеон для церковних служб, а він знайшов своє місце у борделях Буенос-Айреса. А одного разу ми придбали арабські інструменти за вигідною ціною. Одна дівчина вийшла заміж за араба і вмовила його продати інструменти, щоб купити собі шубу. Тож продала все, що було, фактично за копійки.

На інструментах дозволяють пограти

Музей музичних інструментів в Ішкові готовий прийняти всіх охочих. Для цього потрібно лише попередньо домовитися.

- Майже всі тернопільські школи побували у нас, - каже Петро Катола. - Вже склалася така традиція, що нас знають і вважають, що сюди варто їхати. Ось нещодавно у нас були учні школи №18. Їхні батьки розповіли, що це перший музей, де діти щось слухали. У музеї я проводжу екскурсію, розповідаю історію інструментів, звідки вони походять, як музика впливає на людину. Коли люди в це вникають, їм відкривається багато чого нового. Разом із власними дітьми демонструємо їх звучання. Відвідувачі із захопленням відгадують мелодії.

Після екскурсії гості можуть спробувати зіграти на всіх інструментах.

- Деякі люди, які були у нас проїздом, побачивши це все, так зацікавилися, що вже не хотіли їхати далі. Вже б залишилися і грали. Вони і не уявляли, що можна так цікаво провести час у музеї, - каже пан Петро. – Чому музей інтерактивний? Це означає, що ми багато спілкуємося, дискутуємо, розповідаємо, як з’явилися перші інструменти, з чого їх робили. А далі відвідувачі на практиці пробують створити звуки, іноді виходить дуже голосно.

Перевозити музей до Тернополя Петро Катола не хоче. Каже, що таким чином є можливість вирватися з міста до села.

- Тут школярі можуть відпочити, погратися на свіжому повітрі, послухати музику природи, якої так бракує в місті - додає чоловік.

Пан Петро не зупиняється на досягнутому і планує поповнювати музей ще цікавішими музичними інструментами.

-  Незважаючи на те, що в нас багато цікавих інструментів, найцікавіші, думаю, - ще попереду. Адже зазвичай мрію про певний інструмент, з часом його купую, і коли він уже стає моїм, я до нього звикаю і йду далі. Наприклад, дуже хочу мати індійський сітар, клавесин. Є ще багато інструментів, які нам потрібні, але це все - у процесі. Якби хтось хотів нам щось подарувати, ми з радістю приймемо.

ДОВІДКА

Інтерактивний музей музичних інструментів «Камертон» має свої сторінки у соцмережах Vkontakte та Facebook. Туди можна звернутися, якщо ви хочете відвідати музей чи подарувати йому музичний інструмент.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.