Сила мила: як мило вбиває коронавірус, від якого немає ліків? (The Guardian)

Віруси можуть бути активними на поверхні людського тіла впродовж годин і навіть днів. Дезінфектори, спеціальні рідини, серветки, гелі й креми, які містять спирт, можуть допомогти позбутися їх. Але всі вони не такі ефективні, як звичайне мило, цитує УНІАН статтю професорки хімії Університету Нового Південного Вельса Паллі Тордарсон на сторінках The Guardian.

Вона зізнається, що її повідомлення на Twitter про вищесказане стало вірусним. І, як виявилося, не дарма. Органи охорони здоров’я дають людям два повідомлення. Перше: якщо хтось підхопив новий вірус, йому не варто сподіватися на ліки, тому що їх немає. Друге ж радить мити руки частіше, щоб зупинити поширення збудника хвороби. І це має дивний вигляд.

Виходить, що навіть за мільйон доларів ніхто не може дістати ліки проти коронавірусу. Але його можна вбити старим бабусиним шматком мила. То як мило діє на коронавірус Sars-CoV-2 і на більшість інших вірусів? Якщо коротко, все тому, що вірус – це самодостатня наночастика, найслабшою ланкою якої став ліпідний (жировий) бішар. Мило розбиває жирову мембрану. Без неї вірус розпадається на друзки, мов картковий будинок, і вмирає чи, радше, варто сказати, що він стає неактивним. Оскільки віруси насправді й не живі.

Довша версія пояснення в тому, що віруси складаються з трьох ключових будівельних блоків: рибонуклеїнової кислоти (РНК), білків й жирів. Клітина, заражена вірусом, продукує велику кількість цих будівельних блоків, які потім спонтанно складаються у вірус. Важливо те, що не існує сильних ковалентних зв’язків, які б тримали всі ці частини разом. Це означає, що насправді не потрібно застосовувати сильні хімікати, щоб розбити їх. Коли інфікована клітина помирає, всі нові віруси тікають й продовжують заражати інші клітини. Деякі з них потрапляють в дихальні шляхи легень.

Коли люди кашляють або чхають, крихітні краплі з дихальних шляхів можуть пролітати до 10 метрів. Більші краплі – головний «транспорт» коронавірусу. Вони здатні долати до двох метрів. Краплі опиняються на поверхнях і часто швидко висихають. Але віруси лишаються активними. Людська шкіра – ідеальна поверхня для них. Вона органічна. А білки й жирові кислоти у відмерлих клітинах на поверхні вступають у взаємодію з вірусами.

Коли люди торкаються, приміром, сталевих поверхонь з часточками вірусу на них, вірус чіпляється до шкіри, а отже на руки. Якщо торкатися обличчя, особливо очей, носа і губ, можна заразитися. І, як виявилося, люди торкаються свого обличчя раз на 2-5 хвилин.

Читайте також П’ять фактів, коли здоров’я збережуть чисті руки
 

Теоретично змивання водою повинно спрацювати. Але вода не така ефективна, щоб розірвати сильні, схожі на клей зв’язки між шкірою й вірусами. Тож цього не достатньо. Але мильна вода – зовсім інша історія. Мило містить подібні до жирів субстанції під назвою амфіфіли, які за своєю структурою дуже подібні до ліпідів у мембрані вірусів. Молекули мила «змагаються» з ліпідами у мембрані. Приблизно так само мило усуває бруд зі шкіри.

Мило не просто руйнує «клейкий» зв’язок між вірусом й шкірою, а й подібні до липучки зв’язки, які тримають в купі білки, ліпіди й РНК у тілі вірусу. Продукти на основі спирту, до яких можна занести більшість дезінфікуючих продуктів, часто містять 60-80% етанолу. Вони вбивають віруси схожим чином.

Але мило діє краще, тому що потрібно досить невелика кількість мильної води, яка легко вкриває всю поверхню рук. У свою чергу, потрібно буквально занурити вірус в етанол на якийсь момент, щоб отримати бажаний ефект. А серветки й гелі не гарантують, що ви протерли кожен куточок своїх рук досить ефективно. Тому мило поки найкраще рішення. Однак, варто користуватися дезінфекторами на основі спирту, якщо мило не доступне чи не зручне для використання в тій чи іншій ситуації.

Читайте також Противірусні препарати: коли ефективні, а коли це гроші на вітер (ВІДЕО)
 

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google