Калічать чи омолоджують. Навіщо дерева ріжуть до стовбура

10-15 хвилин – і на місці розкішного дерева, якому десятки років, - кількаметровий стовбур без жодної гілочки. Так у Тернополі "омолоджують" дерева навесні. 
Чому обрізають аж до стовбура, запитали ми в комунальників. І почули: "Бо так треба! Деревам це тільки на користь!". Але такі аргументи не надто заспокоюють.
Підрізання гілок та аварійних дерев на прибудинкових територіях проводять колишні жеки чи ОСББ, за обрізання у парках відповідає КП «Об’єднання парку культури та відпочинку Тернополя», вуличних насаджень -  ТДВ «Зелене господарство». Технічний нагляд здійснює відділ технагляду.

- Ми живемо в урбанізованій системі і дерева цього не витримують, - каже начальник управління ЖКГ Олег Соколовський. – Тому, щоб дерево жило довше, його треба омолоджувати. Кожне дерево має свою систему омолодження. Наприклад, в тополі обрізають скелетні гілки – під стовбур. Іншим деревам залишають скелетні гілки. Це речі, які ми постійно робимо, і ніхто ніколи не звертав уваги, а зараз це викликає незрозумілу реакцію.

Така «незрозуміла реакція» на омолоджувальне обрізання, зауважимо, виникає не лише у тернополян, а й у жителів інших міст. І майже всюди місцеві комунальники дають схожу аргументовану відповідь: "бо так треба!". Поміж тим даючи зрозуміти, що сьогодні розвелось надто багат всезнайок-критиканів. 

Водночас майже у всіх ЗМІ занепокоєні українці стверджують: така "мода" з'явилась лише останніми роками. Достатньо пригадати двори, вулиці та парки часів нашого дитинства – яким зеленим та затишним був наш Тернопіль. А обрізали з дерев лише нижні гілки або ті, що заважали лініям електропередач.

Рани треба обробляти
Не дають однозначної відповіді щодо того, чи «так треба» омолоджувати, і незалежні фахівці. Ми надіслали їм власні фото та світлини, які публікують у соцмережах тернополяни.

- Дати експертну оцінку догляду за деревами у парках та інших зелених насадженнях  Тернополя за фотознімками складно, - каже кандидат сільськогосподарських наук, доцент, завідувач кафедри садово-паркового господарства відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Бережанський агротехнічний інститут» Василь Кузьович. – Інтенсивність цього заходу, швидше за все, є зависокою. Чи вплине такий інтенсивний захід з догляду за деревами на їхнє відновлення? Очевидно, що так. Адже дерева тривалий час будуть ослаблені та змушені витрачати значні запаси пластичних речовин на відновлення крони.

Окрім того, додає він, якщо завдані у процесі обрізання рани не будуть належним чином оброблені, то це створить сприятливі умови для розвитку грибкових захворювань. Це ще більше погіршить санітарний стан уже й так ослаблених дерев. 

Як обрізати, кажуть правила
Види догляду за зеленими насадженнями у населених пунктах України, терміни проведення та порядок їх виконання наведені у «Правилах утримання зелених насаджень у населених пунктах України», затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України №105 від 10.04.2006 р., зазначає фахівець.

- Омолоджувальне обрізання виконують лише у дерев, які добре витримують підстригання та обрізання і вершина яких почала всихати, а ріст пагонів припинився, - каже Василь Кузьович. - При цьому сильно вкорочують - на 1/2-3/4 загальної довжини - старі гілки, залишаючи, якщо це можливо, одну-дві гілки другого порядку. Омолоджують дерева навесні, протягом двох-трьох років.

Помірне та слабке омолоджування передбачає обрізання частини крони, а сильне – зрізання крони до основи скелетних гілок. З листяних порід омолодженню добре піддаються верба, липа, тополя, з хвойних – ялина колюча, модрина. 

- Здійснювати омолодження можна шляхом спилювання стовбурів дерев, особливо берези, верби білої, граба, клена ясенелистого, липи, осики, тополі до самого пенька, - додає науковець. - Ця операція спричиняє швидкий і рясний ріст кореневої порослі, з якої можна формувати одно- або багатостовбурне дерево. Одночасно з омолодженням крони можна омолоджувати корені. Коріння обрізають поступово, щороку підрізаючи 1/3-1/2 кореневої системи.

На одне дерево – 200-1000 грн
Відповідно до тих же «Правил», пункту 13.1.2, "омолодження"  можуть проводити тільки тоді, якщо є дефектний акт на це дерево, де вказано, що воно його потребує. Акт складають на основі обстеження дерев комісією. У ньому чітко вказують кількість дерев. Відповідно, якщо складають такі акти, то у місті повинні знати і кількість дерев, які у такий спосіб «омолодили». 

Та саме на це питання чіткої відповіді тернопільські чиновники дати не можуть. Так, відділ технагляду скеровує до фахівців з управління ЖКГ, а в управлінні кажуть, що таку інформацію має надати технагляд. У скільки обходиться міському бюджету підрізання одного дерева, нам теж однозначно сказати не змогли. Мовляв, буває по-різному. Залежить і від виду, і від конкретного дерева. Може бути і 200 грн, і тисяча. Та загалом у 2017 році на підрізання та вирубування лише тих вуличних насаджень, які проводить «Зелене господарство», виділили орієнтовно 352 тис. грн. Сума чималенька. Чи використовують ці гроші на догляд за зеленими насадженнями, можуть знати у тих же відділах та управліннях. 

Про претензії Держекоінспекції щодо якості утримання зелених насаджень у Тернополі не йдеться. Тут, апелюючи до вище згадуваних «Правил», кажуть: власник тих насаджень — міськрада чи сільрада — має право на підставі свого рішення, якщо це населені пункти, чи комунальне підприємство, за яким закріплені зелені насадження, здійснювати таке обрізання до періоду активної вегетації. У цю пору вищезгадуваними «Правилами…» це дозволено, кажуть екологи.
- Здебільшого такі роботи проводить «Зеленбуд», - додають у Держекоінспекції. - Він має ліцензію, вишки і спеціалістів.

Утім, без скарг мешканців не обходиться. Щоправда, цьогоріч надійшло тільки дві скарги. Щоправда, вони не стосуються обрізання насаджень вздовж вулиць чи у парках, а лише тих, що на прибудинкових територіях. 

Тож поки що обурення тернополян далі звернень у газети чи постів у соцмережах не пішло. Та, кажуть фахівці, таке обурення є не зовсім безпідставним.

- У кожному випадку обрізання дерев треба все з’ясовувати окремо, - каже голова ГО «Екоальянс» Олександр Філь. – Омолодження може бути різним. Фахівці повинні визначати, скільки гілок тієї крони треба обрізати. Однак цього не роблять. Таке обрізання не дає деревам шансу за два-за три роки набути повноцінної крони.
Влада забуває, додає еколог, що дерево не просто забезпечує естетичний вигляд, прикрашаючи місто. Крона очищує повітря, вона необхідна для життя птахів. А ці моменти доволі часто не враховують. 

- Коли дерево залишається без крони, воно не виконує свою екологічну функцію, - підсумовує він.

"Жодної користі немає від скаліченого дерева"
Володимир Кучерявий, дендролог, академік Лісівничої академії наук

- Зелена листяна маса поглинає шкідливі викиди промисловості, пил та вуглекислий газ, а голий стовбур такого зробити не може. Грамотна обрізка – це обрізка від третього розгалуження гілок. Таку обрізку дерево добре витримає і не загине. 
Жодної користі нема від скаліченого до стовбура дерева: воно вже не працює для очищення повітря. Не всі дерева витримують навіть правильну обрізку. А обрізати до стовбура – це калічити, знищувати дерева. Навіть з економічної точки зору це невигідно: після загибелі дерева потрібно буде багато часу і грошей, щоб виростити нове. 
За інф. cenzor.net

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.