Люди втратили не лише зір, а й очі. Через два місяці після ін'єкцій у Чорткові винних так і не знайшли

• 22 жителі Тернопільщини продовжують боротися за відновлення зору. Від дня, коли вони отримали ін’єкції в Чортківській міській лікарні, минуло понад два місяці, але про позитивні результати пацієнти не говорять.
• Журналісти «20 хвилин» поспілкувалися з родичами потерпілих і дізналися про їх стан зараз.
• Здійснено за підтримки Асоціації «Незалежні регіональні видавці України» у рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів.

Нагадаємо, у Чортківській центральній міській лікарні 16 лютого 22 пацієнтам зробили ін’єкцію в очі. Ми маємо частину виписок хворих, із розповідей потерпілих нам відома назва препарату, який вводили. За кілька годин після процедури люди почали скаржитися на біль в очах, почервоніння та свербіж. Рекомендовані лікарями краплі не допомогли, тож вже вночі пацієнти звернулися в лікарню за допомогою.

Ніч як для пацієнтів, так і лікарів видалася складною, адже ніхто не очікував такої реакції. Пацієнтам намагалися знизити рівень болю, а вже зранку 17 лютого повезли в Тернопільську обласну клінічну лікарню. Зі слів генерального директора медзакладу Василя Бліхаря, у той же день ввечері всім поступово зробили операції, під час яких забрали запальну тканину з ока. А далі їх відправили на довготривале лікування до Чорткова.

Зараз, за інформацією рідних пацієнтів, ситуація в кожного різна. Одним трохи допомогло хірургічне втручання, інших відправляли повторно до Тернополя. А хтось був змушений взагалі поїхати до Одеси і проходити курс лікування або лягати «під ніж» для видалення ока.

Історією лікування та відновлення після ін’єкцій погодилися поділитися три родини.

Батькові важко без ока

Одним із тих, хто після ін’єкції 16 лютого втратив зір, – 54-річний Іван Якимець. Йому, як і всім постраждалим, медики Тернопільської обласної клінічної лікарні зробили операцію, а далі обіцяли реабілітацію в Чорткові. Зі слів доньки постраждалого Христини, батькові краще не ставало, тому родина била на сполох. А як тільки почули про виписку пана Івана додому, то знайшли всі можливі варіанти, щоб потрапити на лікування в Інститут очних хвороб і тканинної терапії імені Філатова.

– Лікарі у Чорткові казали, що все нормально, все загоїться. А медики Одеси були шоковані, бо від нормального ока майже нічого не залишилося. Як так? Відповіді в Чорткові мені не надали. Після чергового огляду одеські лікарі повідомили, шансів на порятунок батькового ока немає, адже воно згнило і треба терміново оперувати. Я наполягаю, що чортківські лікарі мого батька в 54 роки зробили інвалідом. Знаєте, мені неодноразово вказували на те, що медики в Чорткові мають великий досвід роботи, але вони перекреслили весь свій досвід цією ситуацією. Про який професіоналізм ми можемо говорити, коли вони хотіли виписати пацієнта додому з з оком, у якому був гній? – обурюється донька постраждалого.

Наразі в Івана Якимця тимчасовий протез. Чоловік разом з дружиною час від часу навідуються до Одеси, де медики обстежують пацієнта та надають подальші рекомендації.

– Тато вже двічі був в Одесі. Зараз поступово все загоюється, шви йому вже зняли. Якщо порівнювати його стан в лютому та зараз, то морально він почувається набагато краще. Спочатку йому було важко, і нам з ним, – каже пані Христина.

Щодо лікарів з Чорткова, то вони не підтримують зв’язок з пацієнтом та його рідними, наголосила журналістам Христина Якимець. Дівчина переконана, від її батька просто здихались.

– Ми тільки їздили забирати виписку батька з чортківської лікарні і все. Лікарі кажуть головному, що вони до нас дзвонять, а ми не піднімаємо слухавку. Хоча жодного пропущеного дзвінка від них у нас нема. Вони навіть не вибачилися. Людяності не мають зовсім, якісь безвідповідальні. У мене складається враження, ніби вони знають що їм то все зійде з рук. Або вони просто настільки байдужі до пацієнтів, – завершує розмову дівчина.

У 80 років бачить лише на 0,02%

80-річний Михайло Мамчур був пацієнтом Чортківській центральній міській лікарні. 16 лютого він прийшов, аби зробити третю ін’єкцію в обидва ока, як рекомендувала йому лікарка. Зі слів сина потерпілого Олега, попередні дві ін’єкції робили лише в праве око і проблем не було.

– У мого батька ніколи не було серйозних проблем з очима, просто з віком зір погіршився, то йому навіть природні кришталики змінювали на штучні. Якщо говорити за чортківську лікарню, то він дотримувався рекомендацій лікарки Людмили Левандовської, до неї постійно звертався. Після перших ін’єкцій він не відчував кардинальних змін по зору, але трохи бачив краще. Він не питав у лікарка назву препарату, не підписував документів, не брав чек. Просто довірився, а вже в обід відчув біль в очах і змушений був повернутися до медзакладу, – каже пан Олег.

Так як у Михайла Мамчура штучні кришталики, то на відміну від інших постраждалих, під час операції у Тернопільській обласній клінічній лікарні йому лише зробили чистку. А після були реабілітація в Чорткові та швидка виписка додому.

–  Батько був дуже злий на лікарів з Чорткова. У нього страшна депресія, бо він вірив медикам, а вони його покалічили. Коли в Чорткові давали ліки чи кликали на процедури, то морально йому було важко, бо не вірив вже нікому. Після виписки додому йому написали, які краплі треба, але вони не допомагали. Відновилося почервоніння, біль. І тоді я вирішив їхати з ним до Одеси. Всі знають, що є гарні фахівці в Інституті очних хвороб і тканинної терапії імені Філатова, і вони зможуть надати допомогу. Власне, в Одесі батькові і сказали, що в нього зір зараз 0,02%, – каже син постраждалого.

На стаціонарі в одеській лікарні Михайло Мамчур пробув два тижні. Він проходив курс лікування та отримував терапію. Після чого чоловіка виписали додому та надали рекомендації.

– Наразі на праве око батько бачить погано, але може знайти ложку, хліб. Якщо хліб нарізаний, то він не бачить кількість скибок, а на дотик розуміє. Кольори також не завжди правильно називає. Він боїться лягати, бо тоді в очах пелена, і він нічого не бачить. А ліве око реагує тільки тоді, коли пальцями перед ним проводити і все. Якщо по просто, то реагує на світле і темне. Зараз він майже відрізаний від світу, бо знаходиться вдома, не може вільно піти на вулицю, як раніше. Від цього йому морально важко, але тримається. Вдома простіше пересуватися, – додає чоловік.

Також Олег Мамчур наголошує, оцінку лікарям не буде надавати, адже це не його компетенція. Натомість переконаний, цю справу варто довести до кінця, аби більше таких випадків не було, і люди не втрачали зір через одну ін’єкцію.

– Коли батько був у лікарнях Тернополя та Чорткова, то ми не платили жодних коштів. Поки ми були в Одесі, то лікарка дзвонила до нас і питала про стан батька, як проходить лікування. Як до людини Людмили Левандовської, то претензій у мене нема. Але претензія до того, що вони вкололи нашим рідним, що ось є такі наслідки. І хто дозволив таку річ колоти. Бо ніяких документів, чеків батько не отримував, – завершує Олег Мамчур.

Відновлюємо зір за свої кошти

За історією жителя села Оришківці Ореста Зрайчика журналісти слідкують майже від початку отримання ним ін’єкції в лікарні. Адже саме його дружина Галина Зрайчик і звернулася до редакції «20 хвилин» з проханням надати розголосу ситуації.

Про це детальніше можна прочитати тут: Рідні пацієнтів, які втратили зір після ін'єкцій у лікарні, шукають винних. А що кажуть медики?

Чоловік отримував ін’єкції одразу у два ока, після яких став майже сліпим та потребує постійного нагляду. Як тільки у березні пана Ореста виписали на амбулаторне лікування, родина Зрайчик приймає рішення – поїхати на обстеження до Інституту очних хвороб і тканинної терапії імені Філатова, що у місті Одеса.

–  28 березня мого чоловіка госпіталізували в Інституті очних хвороб і тканинної терапії імені Філатова. Спочатку професори оглянули Ореста і наголосили, нам дуже пощастило, що після такої страшної травми чоловік залишився хоч з якимсь зором. Вони почали лікувати запальні процеси в очах, через які не можна імплантувати кришталики. Ми сподівалися на Бога і місцевих спеціалістів, які зможуть відновити частину ще не повністю відмерлих зорових нервів.Одеські фахівці мене запевнили, що після ін’єкції лікарка з Чорткова Ірина Данчук робила все правильно. І саме це могло врятувати чоловіка від фатальних наслідків, які є в інших пацієнтів, – розповідає Галина Зрайчик.

Вже 24 квітня жінка Ореста Зрайчика повідомила нашій журналістці, що майже за місяць перебування в Одесі чоловік почуває себе краще, та і бачить вже не лише силуети і світло.

– Після ін’єкції в Чорткові праве око було гірше за ліве. Та в Одесі ситуація змінювалася щотижня. Спочатку був прогрес кращий на ліве око, потім його стан погіршився і вирішили оперувати. Тому 20 квітня Оресту зробили першу операцію та імплантували кришталик в ліве око. Тепер чоловік проходить післяопераційну реабілітацію. Зір з’явився поки на 20%, але лікарі переконують, що буде краще. Стан правого ока стабільний, тому поки лікарі розписали підтримуючу терапію. Чоловік дотримується і все виконує як треба. За оперування правого візьмуться десь через місяць після того, як нас випишуть додому, – додає пані Галина.

Жінка радіє результатам, які вдалося досягти по зору за період часу перебування в Одесі. Та не приховує, лікування дороговартісне і доводиться все сплачувати з власної кишені. 

– Ми вже у Чорткові купували краплі за свої кошти. Тому в Одесу ми також поїхали і розраховували тільки на власні сили. Загалом витратили 80 тисяч гривень. Так, це багато коштів, але нам головне, щоб повернути зір чоловіку. А гроші можна заробити. Конкретно нам поки допомоги не було. Лише лікарка сказала збирати чеки, і чим зможе вона допоможе. Ми сподіваємося на краще, щоб все було добре, – завершує Галина Зрайчик.

Вже третього травня пані Галина повідомила журналістці «20 хвилин» про те, що Ореста Зрайчика вже виписали з лікарні і зараз він перебуває вдома. Натомість ситуація з очима погіршилася. 

– З невідомих причин сталося помутніння в очах, і ми знову починаємо лікування. Причини невідомі, до Одеси поки не повертаємося. Лікує нас зараз чортківська лікарка Ірина Данчук. Всі рекомендації їй надають з Одеси. Щоденно вона робить Оресту уколи, оглядає його і надсилає до Одеси звіти. Ми звертаємося до пані Ірини у приватний кабінет, – розповіла Галина Зрайчик.

Що кололи людям?

Нагадаємо, наші колеги з незалежного антикорупційного видання «Наші гроші. Львів» провели розслідування і дізналися, яким же насправді препаратом зробили ін’єкції у Чортківській лікарні того 16 лютого.

Як йдеться на сайті видання «Наші гроші. Львів», усі пацієнти Чортківської лікарні і раніше мали певні проблеми із зором – у більшості діагностована діабетична ретинопатія. Це захворювання сітківки ока, коли на тлі діабету порушується кровотік у дрібних судинах, що може з часом призвести до втрати зору. Щоб призупинити цей процес, проводять так звану анти-VEGF-терапію. Жоден із постраждалих не зміг назвати журналістам назву препарату, який їм вкололи. Те саме вони кажуть і поліції – лікарі просто не говорили їм назви препарату.

Як повідомили журналістам «Наші гроші. Львів» у тернопільській поліції, слідчі вилучили для експертизи препарат із назвою «Алтузан» із діючою речовиною бевацизумаб. Використання у Чорткові препарату львів'янам, пишуть, підтвердили і тернопільські лікарі, яким довелося терміново оперувати постраждалих.

Назву цього препарату місцеві медики намагалися приховати і від пацієнтів, і від журналістів антикорупційного видання «Наші гроші. Львів». Що більше, вони свідомо вводили в оману пацієнтів, пишуть колеги, – про це свідчить виписка 62-річної Марії Сенишин, у якій з її слів тернопільські лікарі написали, що у Чорткові їй ввели в обидва ока афліберсепт – це діюча речовина сертифікованого в Україні німецького препарату «Айлія». Насправді Марії ввели «Алтузан» (бевацизумаб), і вона втратила зір на обох очах.

Чому чортківські медики і далі працюють

Під час однієї з медичних конференцій журналістка «20 хвилин» поцікавилася у директорки департаменту охорони здоров’я Тернопільської ОВА Ольги Ярмоленко, чи розпочинали службове розслідування і чи є перші результати щодо цієї ситуації.

– 22 пацієнти постраждали у Чорткові. Їм було введено препарат, що не зареєстрований на території України. І за результатами фірми Roche, препарат не є стерильним. Тому від третього березня 2023 року ця серія препарату заборонена для використання в Україні в будь-яких медичних цілях. Оперативні втручання в офтальмологічному відділенні Чортківської центральної міської лікарні призупинені, але відділення працює. Там же люди звертаються за отриманням медичних послуг. Медики лікували хворих, наразі не працюють – двоє лікарів на лікарняному, а троє відсторонені, – розповіла 31 березня пані Ольга.

З часу надання коментаря нашій журналістці минуло більше місяця. Другого травня ми знову намагалися поговорити з Ольгою Ярмоленко, аби дізнатися про подальші дії службового розслідування і яка ситуація в закладі наразі. Пані Ольга порадила звертатися через пресслужбу, адже має нараду. На момент публікації матеріалу інформації журналісти не отримали. 

Речник обласної поліції Сергій Крета говорить, що слідство і далі триває. Препарати вилучили на експертизу. Станом на третє травня, результати експертизи ще невідомі. 

–  Даний факт слідчі внесли в ЄРДР згідно зі статтею 140 (Неналежне виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником) ККУ. Правоохоронці встановлюють, що саме спровокувало погіршення зору у людей. Наразі результатів експертизи ще немає. Її проводять у Києві. Слідчі одразу казали, що дуже велика черга на ту експертизу і треба буде чекати. Станом на третє травня ми очікуємо тільки ці результати. Адже всі інші слідчі дії вже провели – з рідними потерпілих спілкувалися, з медиками також. Як тільки будуть результати експертизи, то буде зрозуміло, хто винен у тому, що після ін’єкції люди втратили зір. Тоді вже буде оголошуватися підозра і справу передадуть до суду. А далі судові засідання. Я знаю, що медиків, які робили ін’єкції, мали б відсторонити від роботи, але це питання вже до комісії департаменту охорони здоров’я Тернопільської ОВА, – каже він.

Журналісти вчергове спробували поговорити з директором Чортківської центральної міської лікарні Ростиславом Шульським, аби з’ясувати, чи працюють усі причетні медики, і чи збираються компенсувати людям витрати на лікування. Та попри всі вмовляння, чоловік відмовився спілкуватися з нами. 

– У цій справі особливо нічого не змінилося. Триває досудове розслідування, тому коментувати я не буду. Ви можете зв’язатися самостійно з потерпілими і поговорити з ними. Також можете самостійно зв’язатися з лікарями. Якщо вони захочуть, то нададуть відповіді на ваші питання, – каже Ростислав Шульський. 

Також намагалися зв’язатися з Ігорем Ушієм, який є завідуючим офтольмологічного відділення. Та його відповідь нічим не відрізняється від слів головного лікаря. 

– Слухайте мене, зараз триває досудове розслідування і жодних коментарів я давати не буду. Правоохоронні органи працюють, слідство триває. На цьому все, – відповів пан Ігор. 

Ми до кінця і за справедливість

Троє родичів постраждалих через ін’єкцію у Чортківській лікарні наголошують, цю справу просто так не залишать і хочуть, аби винні понесли відповідальність, а також виплатили компенсанцію.

– Я не можу і не хочу миритися з тим, що мого тата зробили інвалідом. Це неправильно. Через халатність лікарів постраждали 22 людини. Ці люди ходили до медиків, ці люди вірили медикам, а зараз ось так? Нам треба гарний адвокат, але не всі готові братися за цю справу. Ті адвокати, які готові допомогти, хочуть великі суми, а в нас немає грошей. Ви ж розумієте, що ми лікуємо рідних за свій кошт і чи повернуть нам їх – невідомо. Але ніхто не має миритися з цим випадком, – каже Христина Якимець. 

Думку пані Христини підтримує і дружина потерпілого Ореста Зрайчика. 

– Ми поки не маємо адвоката, бо всі кошти йдуть на лікування. Я вже казала, що витратила на лікування Ореста 80 тисяч гривень. А зараз знову якісь ускладнення і треба лікування. Моя перша ціль – вилікувати чоловіка. А боротьбу ми далі будемо продовжувати обов’язково, щоб більше ніхто не постраждав від таких препаратів, – прокоментувала Галина Зрайчика. 

Читайте також:

Одні не бачать, хтось втратив око. Медики собі й далі працюють, а скалічені пацієнти шукають правду

Вже реагує на силуети та світло: як почувається пацієнт, який втратив зір після ін'єкцій у лікарні

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.