Аромат кави та данський затишок: родина ветерана розвиває кав’ярню-ростерію у Тернополі (Партнерський проєкт)
- Простір тепла, спокою та справжнього данського затишку – саме так можна описати кав’ярню-ростерію «Хюґе», що розташована в центрі міста, неподалік набережної Тернопільського ставу. Її відкрила родина ветерана російсько-української війни Сергія Мищишина. Тут гості можуть випити смачної кави, насолодитися затишною атмосферою та придбати каву в зернах або мелену для приготування вдома.
- Матеріал виготовили у рамках проєкту «Інноваційні медіа України».
Ніжно-зелений дизайн із квітами, а інколи і з листям – саме так зустрічає гостей кав’ярня-ростерія «Хюґе» від весни до осені, а взимку тут з’являються ялинкові гілочки з іграшками. Відчиняючи двері й переступаючи поріг, здається, ніби потрапляєш у місце, яке не знає хаосу та незгод. Тут лунає приємна музика, панує затишна атмосфера, а в повітрі витає неймовірний аромат кави. Неповторного шарму інтер’єру додають плетені елементи, що прикрашають стільці, а на столах стоять гарні власноруч зроблені підсвічники. Родзинкою закладу є невеличкий диванчик, облаштований на широкому підвіконні. Доповнюють атмосферу ексклюзивний глиняний посуд і кава з десертами.
20 років досвіду у гастрономічній сфері
У гастрономічній сфері Сергій Мищишин працює з 16 років. Спочатку був офіціантом, згодом став барменом. Щоб розвиватися, поїхав до Києва, навчався, брав участь у конкурсах і поступово зростав у професії. Під час пандемії відкрив разом із колегою бар у Тернополі, де готували авторські напої, але війна змусила змінити плани.
– У 2023 році я став на захист України, долучився до самохідного артилерійського дивізіону у складі 42-ї окремої механізованої бригади імені Валерія Гудзя. Разом із побратимами ніс службу на сході, зокрема на Лиманському, Харківському та Бахмутському напрямках. На війні є час подумати. І тоді я почав думати, що робитиму далі. Розумів, що хочу створити щось своє, але вже трохи інше. Більш спокійне, більш сімейне, – згадує Сергій Мищишин.
Саме там, під час служби, почала формуватися нова бізнес-ідея. А коли вдалося демобілізуватися й дізнатися про гранти, вирішив не відкладати реалізацію задуму, а втілювати його в життя. Його підтримала дружина, і за пів року їм вдалося створити затишне місце. Свої двері кав’ярня «Хюґе» відчинила в листопаді 2024 року.
– Ми хотіли не просто відкрити кав’ярню, а створити місце, де самостійно обсмажуватимемо зерно й даватимемо людям максимально свіжу, ароматну та якісну каву. Пам’ятаю, як на початку цієї історії ми закупили п’ять різних видів кави й почали експериментувати. Спочатку обсмажували, потім пробували заварювати. У результаті одну захотілося обсмажити сильніше, інші одразу вдалися, а деякі взагалі не сподобалися, тому ми вирішили їх не використовувати. Після обсмаження каві варто дати відпочити – заварювати її одразу не потрібно. Наприклад, робусту бажано куштувати приблизно через сім днів – тоді вона краще розкриває свій смак. Хоч вона й доволі проста, різноманіття смакових відтінків там не буде, – говорить підприємець.
Назва «Хюґе» з’явилася невипадково. Це данський термін, який на батьківщині Андерсена означає філософію затишку, комфорту та душевного спокою. А ось надихнула родину книга Міка Вікінга під назвою «Хюґе. Як жити добре по-данськи», яку Сергію подарували на минулій роботі.
– Спочатку прочитав її я, потім – дружина. І коли ми говорили про відкриття власної кав’ярні, вибрати назву було одним із найскладніших завдань. Бо, як на мене, добре, коли заклад має символічну, знакову назву. Щоб це було не просто «У Віктора» чи «У Світлани», а щось глибше. Хоча кожен обирає свій шлях. І коли дружина запропонувала назву «Хюґе», я сказав: «Це дуже круто, адже це незвична назва, від якої можна відштовхуватися й розвивати концепцію», – каже Сергій Мищишин. – Щодо інтер’єру, то нам близький саме такий стиль. Ми любимо затишок, свічки, пледи. Меблі та все інше ми підбирали, шукали, робили акцент на якісному дереві. Частину купували в людини, яка займається антикваріатом. Два крісла були не в найкращому стані, але ми вирішили не реставрувати їх, а обв’язати. Навіть люстри дружина обв’язувала самостійно. Також вона створила декор, у якому зберігається посуд. Тобто тут дуже багато ручної роботи.
Започаткував власну обсмажку кави
На відкриття та розвиток ветеранського бізнесу тернополянин залучив грантові кошти – спочатку 500 000 гривень, а згодом ще 1,5 мільйона гривень. Крім того, чимало довелося вкласти й власних заощаджень.
– Перший грант я отримав від Центру зайнятості. Ці гроші витратив на основне обладнання: кавову машину, млинок, невеликий ростер для обсмаження кави, холодильник і меблі. Згодом подався на другий грант – до Українського ветеранського фонду. І знову виграв. Цього разу – 1,5 мільйона гривень. Це дало можливість інвестувати в розширення бізнесу: придбати потужніший ростер, дистонер для очищення зерна та високоякісну необсмажену каву, – говорить підприємець.
Придбання потужнішого ростера стало поштовхом до розвитку ще одного напряму бізнесу – власної ростерії. Для цього в закладі облаштували окреме приміщення, де обсмажують кавові зерна як для приготування напоїв у кав'ярні, так і для продажу.
– Я хочу, щоб люди бачили цей процес, щоб могли купити каву й одразу її скуштувати. Поки що я максимально залучений до всіх процесів. Сам контролюю кожен етап, вивчаю властивості зерна та безліч інших нюансів. Адже навіть одна хвилина під час обсмаження може змінити результат. Це дуже тонка робота. Багато залежить і від самого зерна. У нас воно найвищої якості, – каже пан Сергій. – Мені здається, що ця справа чекала мене, бо особливих труднощів з обсмаженням у мене не було. Хіба, пам'ятаю, кілька разів зіпсував зерно, але це все досвід. Переважно купую зерно з Бразилії, Колумбії, Руанди, інколи обираю Гватемалу. Це вже інше зерно, і треба знати, як його правильно обсмажити, тому й досі навчаюся, бо для кожного є свої нюанси.
Наразі в «Хюґе» можна придбати не лише каву, а й різноманітні напої, зокрема крафтові лимонади. За словами пана Сергія, найбільше клієнти полюбляють капучино та флет-вайт, а в теплу пору року популярними стають айс-лате й капуорандж зі свіжовичавленим апельсиновим соком. Якщо ж напій сподобався, можна придбати каву в зернах або мелену.
– У нас є промислові млини, тому без проблем можемо змолоти зерно. Ба більше, завжди запитуємо, для якого способу заварювання потрібна кава: чашка, турка чи фільтр-апарат. Ці млини можуть змолоти від 30 до 70 кілограмів кави за один раз. І це гарний результат, – додає підприємець.
Родина підприємців також почала випікати круасани, які пропонують відвідувачам із різноманітними начинками. Натомість десерти та інші смаколики, представлені на вітрині, замовляють в інших виробників, адже наразі не мають власних виробничих потужностей для їх виготовлення.
Попри блекаути та виклики війни, родина Мищишиних уже будує плани на майбутнє. Вони прагнуть відкрити мережу кав'ярень, розвивати власну ростерію та постачати обсмажену каву в зернах і мелену для закладів, офісів і всіх, хто цінує якісний напій.
Читайте також:
Місце, де народжується запашне горнятко кави: як у Тернополі працює ветеранське виробництво Rivolta
Подякуй журналістці гривнею
Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google
