«Хлопцям на фронті важче, ніж нам»: тернополян кличуть плести маскувальні сітки

• Волонтерська група при церкві Святого Івана Богослова у Тернополі вже три місяці займається виготовлення маскувальних сіток для українських військових. За цей час сплели їх понад 100 штук.
• Плетільникам від 35 років і до сімдесяти. Розповідаємо про них більше. Чому вирішили долучитись до благодійної ініціативи?

При парафії Святого Івана Богослова, що на проспекті Злуки, багато років існує молодіжна організація «Богослов». Один з напрямків її роботи – волонтерський. Група з 2014 року організовує різноманітні благодійні акції. У час повномасштабного вторгнення свої сили спрямували також на підтримку армії.

Спершу волонтери передавали для захисників випічку, згодом робили окопні свічки, а з вересня 2023 року займаються плетінням маскувальних сіток. Зробили їх понад сотню і на цьому не зупиняються. Ці сітки передають для військових на Харківський, Донецький, Запорізький та Херсонський напрямки.

Плетільники збираються у приміщенні парафіяльного приборства щодня – від понеділка по суботу, з 16.00. Іноді, аби встигнути закінчити маскувальну сітку за конкретним замовленням, сидять допізна. Кожен має свої обов’язки. Хтось ріже тканину на смужки, хтось вплітає їх в основу. Якщо втомились, то заміняють одне одного.

Журналістка «20 хвилин» познайомилась з волонтерами і розпитала про їхню роботу. У попередньому матеріалі ми писали про технологію виготовлення маскувальних сіток.

Читайте також: Сітки, які рятують життя. Як при тернопільському храмі виготовляють маскування для військових 

У цьому тексті пропонуємо вам дізнатись про людей, які плетуть маскування для захисників. Чому займаються плетінням сіток? Чи не важко жінкам поважного віку це робити і чим надихаються?

«Хотіла бути корисною для хлопців»

Тернополянка Ольга одразу долучилась до плетіння маскувальних сіток, як тільки при храмі Святого Івана Богослова це організували. Жінці 65 років, раніше працювала у Тернопільській спеціальній школі для дітей з порушеннями слуху, що на вулиці Лесі Українки. Коли почалась війна, пані Ольга через проблеми зі здоров’ям покинула роботу та виїхала до дітей закордон.

Там пробула цілий рік. Весь цей час передавали адресну допомогу для українських бійців. Зокрема, підтримували бригаду, яка воює на Запорізькому напрямку. В ній проходить службу двоюрідний брат пані Ольги.

– Я повернулась в Тернопіль навесні цьогоріч. Коли у вересні дізналась, що при парафії плетуть сітки, почала ходити сюди. У школі колись ми тільки різали стрічки та передавали волонтерам. Самі сітки не вміли плести. Я навчилася цій справі тут. Але найчастіше головне моє завдання – це різати тканину на смужки і робити насічки. Також трішки плету, та через проблеми з хребтом це важко, – каже жінка.

Пані Ольга намагається приходити до приборства щодня, крім суботи та неділі. Додає – зазвичай тут дуже людно і гамірно. Плести маскування приходять діти, багато молоді. Інколи долучаються 25-30 осіб. А інколи є дні, коли людей майже немає, або ж доєднуються пізно ввечері, після робочого дня.

– Я рада, що всі відповідально ставляться до цієї справи. Одну сітку можемо сплести за вечір. Буває і так, що робимо велику та маленьку, якщо більше людей прийшли. У нас є станки на сітки двох розмірів. Я долучилась до цієї справи, бо хотіла бути корисною хлопцям. Те, що можемо – робимо! Стараємось допомогти їм хоч якось. Тож виконуємо конкретні замовлення хлопців, – завершує жінка.

«Разом плести маскування веселіше»

Поруч з пані Ольгою працює 68-річна тернополянка Ірина. Вона також ріже тканину на смужки та складає у ящик. Розповідає нам, що вже мала досвід у виготовленні маскувальних сіток. Коли почалась війна на сході України, долучилась до команди волонтерів в одній з тернопільських шкіл. Тоді пані Ірина ще працювала на роботі, а ввечері їздила в той навчальний заклад, щоб плести сітки.

– Потім у храмі Матері Божої Неустанної Помочі на бульварі Д. Галицького ми робили енергетичні батончики. Займалась цим та ж сама бригада, яка зараз тут сітки плете, – усміхається пенсіонерка. – А восени мої сусіди стали ходили у церкву Святого Івана Богослова виготовляти маскування. Я теж з ними. Так працюю тут вже другий місяць. Мені не важко плести. Я вже всі «операції» тут освоїла. Як треба різати тканину – ріжу, як треба плести – то плету. Наша команда вже все вміє, ми універсальні.

Пані Ірина додає, що деякі містяни приходять сюди цілими сім’ями: батько, мати, двоє дітей і бабуся. Плетільники одне до одного звикли та згуртувалися, сміється жінка. І сітки плетуть, і спілкуються, і жартують – разом веселіше. «Ще маємо дівчинку Лізу. Бігає і співає нам пісеньок», – каже пані Ірина.

«Хлопцям на передовій важче, ніж мені»

Ще одній плетільниці пані Ользі 73 роки. Вона теж ходить сюди волонтерити від вересня. Перед маскувальними сітками у приборстві при храмі чистила картоплю і яблука на начинку, пекла пиріжки для військових, пізніше допомагала виливати окопні свічки. А щодо сіток, раніше плела їх в 11 школі, де освоїла це ремесло. Там, за словами пенсіонерки, на маскування різали все, що було під руками – штани, футболки, сукні тощо.

А при парафії Святого Івана Богослова наразі плетуть сітки з флізеліну – легкого технічного матеріалу (його ще використовують для виробництва одноразових речей, як ось халатів, бахіл, головних уборів, масок – прим.). Працювати з ним легше та швидше, зауважує жінка.

Головне її завдання – вплітати смужки тканини в основу. Ділиться з нами правилами. Потрібно плести хаотично, не можна, аби виходив візерунок, бо дрон ворога з висоти може помітити таке маскування. Перед тим, як вплітати стрічку в основу, її початок закріплюють вузликом. Аналогічно слід прив’язати до основи й кінець стрічки. Вузлики мають не розв’язуватись. Така сітка буде пружною і натягнутою. 

– Щодня сюди приходжу, окрім неділі. Інколи беру тканину додому і ріжу на смужки, щоб потім тут плелося швидше. Поки плетеш, то треба стояти кілька годин і працювати руками. Але я думаю, що хлопцям на передовій важче, ніж мені. Ця тканина еластична, виглядає наче сніг, на якому лежить листя. А ще не вбирає вологу, тому для військових сітки з неї добрі та практичні, – додає пані Ольга.

Коли запитуємо у неї, чому вирішила долучились до волонтерської ініціативи, не може стримати сліз.

– Дуже жаль хлопців… Хочу допомогти їм хоч би чимось. Читаю новини, в яких умовах вони сплять та живуть, і хочеться якось їх підтримати. Якщо не ми – то хто буде допомагати воїнам! – відповідає нам.

«Приходить, як тільки є вільний час»

Тернополянка Світлана також плете маскувальні сітки. Вона тут одна з наймолодших волонтерок. Їй 35 років, працює перукаркою. Розповідає, що долучилась до волонтерського руху з подругою Іриною.

– Я навіть не знаю, скільки часу вже сюди ходжу. Вперше тут навчилась плести маскувальні сітки. А взагалі люблю ручну роботу. Мене тягне сюди йти, як є вільна хвилина. Я і вдень приходжу, і вранці. Коли маю час – тоді і йду. Намагаюсь поєднувати і домашні справи, і роботу, і плетіння, – каже жінка.

Волонтерка говорить, що виготовляють для військових на фронт великі та малі сітки. Більші мають розміри 7 на 8 метрів, менші – приблизно 2 на 3 метри. Одну велику сітку можна сплести за вечір або навіть за дві-три години, якщо є багато людей. А маленьку виплітають орієнтовно за півтора години.

– Спочатку рибальську сітку натягуємо на каркас. На рамку вже набиті цвяхи по периметру. Якщо сітка натягнута – легше вплітати у неї тканинні стрічки. Тоді маскування виходить пухнасте і густе. Треба «заплести» основу тканиною. Потім сітку знімаємо та згортаємо. В такому вигляді передаємо бійцям. Деколи залишається зайвий край, ми його обрізаємо і залишаємо на наступну сітку, – каже Світлана. – Зараз лежить сніг, тому військові потребують світлих сіток, а раніше ми плели коричневі і зелені сітки.

За словами Романа Глєбова, керівника волонтерського руху при парафії, наразі їм бракує робочих рук. Тому плетільники закликають небайдужих жителів міста долучатись до плетіння маскувальних сіток та приходити у церкву Святого Івана Богослова (проспект Злуки, 14, приборство при храмі).

 

Читайте також:

У центрі Тернополя виставили трофейну зброю та збирали гроші на ЗСУ

Подаруй Миколая солдату: у Тернополі збирали кошти на дрони для захисників

Збирали кошти на підтримку сміливих: у Тернополі волонтери провели благодійний захід

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.