Новина про те, що на Тернопільщині незабаром з`явиться ще одне лавандове поле миттю облетілла соцмережі. Адже люди досі в захваті від родзинки минулого літа — квіткового поля в Зарубленцях, що на Збаражчині.
Чтайте також: "Це місце, де зцілюються". Після лаванди жителька Збаража готує для відвідувачів нові сюрпризи
Наразі таке поле для Марти та Івана лише мрія. Але для того, щоб вона стала реальністю вони вирішили діяти. До роботи підключили і рідного брата дівчини Богдана.
— Наразі ми лише розпочали роботу і далеко загадувати я навіть дещо боюсь загадувати далеко наперед. Після того як про нас дізнались в ЗМІ, дехто напевно думає, що тут вже є сотні квітів. Але насправді це не так. Ми лише купити черенки, або якщо простіше сказати, розсаду і я навіть боюсь що вона не прийметься. Але, звісно, вірю в краще, — розповідає Марта Гречак.
16-річна Марта зараз разом з братом Боглданом навчаються у Львові. Їх майбутня професія агнороми. У хлопця Марти Івана теж така спеціальність. Він — студент університету в Івано-Франківську.
— Ми вирішили, що хочемо мати власну справу, аби розвивати її та в майбутньому заробляти цим собі на життя. Я вже давно цікавлюсь темою садівництва та рослинництва. У соцмережах стежу за багатьма людьми, які зуміли відкрити власну справу в цьому напрямку. Ми почали про це говорити з хлопцем. Потім розповіли братові. Та вирішили, що будемо працювати разом, — каже Марта.
Зараз дівчина — другокурсниця. З Іваном вона зустрічається вже три роки і розповідає, що спільна робота та захоплення дуже зближують.
— Змалку в мене була мрія стати агрономом. Я живу неподалік лісу і природа мене завжди цікавила. Зізнаюсь, не усі розуміли, чому я обрала таку професію, але, насправді, я вирішила робити те, що мені подобається, — каже вона.
Від планів молоді люди перейшли до дій Іван та Богдан зробили креслення теплиці, знайшли матеріали та взялись до роботи.
— Будівництво теплиці зайняло у нас три дні: перший день почався з купівлі будматеріалів, опісля того збудували каркас. Другий день — ми вдосконалювали наш каркас та обшили його плівкою. І на третій день — завершили будівництво теплиці і зробили столик для кращого розміщення лаванди, — пишуть молоді агрономи на своїй сторінці в соцмережах.
Марта одразу ж знайшла саджанці лаванди. Тисячу черенків привезли та вже висадили в теплиці. Тепер чекають коли вона проросте у теплиці. Потім їх висаджуватимуть в землю. Але це буде аж восени. Цвістиме лаванда аж наступного року.
— Вже дуже багато людей пишуть та цікавляться нашою ініціативою. І я, навіть не знаю що їм відповісти, бо ми самі лише починаємо цю справу. У нас невелика територія, 15 сотих гектара. Це небагато. Але це дуже приємно, що ми отримали стільки підтримки.
Захоплення рослинництвом в дівчини проявляється і в щоденному житті. Зараз у неї вдома росте близько тридцяти саджанців авокадо, які вона виростила з кісточок.
— Найбільша з рослин заввишки близько метра. Їй вже рік. Я посадила кісточку, думаю багато хто так робить. Кісточки з цитрусових чи інших фруктів, запихають у одноразові стаканчики. Ставлять дві зубочистки, а кінчик від кісточки мокають у воду. Чесно, була здивована, коли вона проросла. Пізніше в соцмережах знайшла інозумну блогерку, в якої близько тисячі авокадо і почала у неї вчитись як правильно їх вирощувати, — розповідає Марта.
Це занняття садівниця називає віддушиною. Розповідає, що спостерігати за тим, як із маленької кісточки з`являється величезна рослина — справжнє задоволення.
Як вирощувати лаванду дівчина теж дізналась з соцмереж. Каже, що у квітнику вже є кілька кущів, але вже давно вона мріє про цілу плантацію.
— Від дорослих кущів потрібно відрізати пагінець. Далі їх запихають в землю, аби проросли. Ми у горщиках посадили таких тисячу. Далі вони мають пустити коріння. Восени їх можна висаджувати у землю, аби за зиму вони прижились. Перші квіти мають з`явитись вже наступної весни. Звісно, одразу кущі будуть невеличкі. Але нічого не буває одразу, — ділиться Марта.
Але кожна квітка потребує любові. Тому вже зараз дівчина у теплиці проводить багато часу. Милується пагінцями і навіть розмовляє з ними. Бо вони ж живі. Ростуть...
У власній справі Івана, Марту та Богдана підтримали батьки.
— Ми дуже вдячні нашим батькам за підтримку та можливість яку вони нам дали! Батьки допомагають нам в цій справі. Також радіють нашими досягненнями, хоч вони ще дуже маленькі, але все ж таки є! Якби не наші вони, в нас б не було того, чим зараз так тішимось.Цінуйте батьків і рідних та кожну хвилину з ними, вони в вас одні, — каже дівчина.
Редакція "20 хвилин" бажає успіху Марті та Івану. Сподіваємось що вже через кілька років зможемо опублікувати фото із вашого лавандового поля.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 16 від 17 квітня 2024
Читати номер
Tanya Kuklo
Юля Василюк
Світлана Скородинська
Максим Белов