Приховував від дружини та дітей, що наркоман. Історія колишнього залежного зі стажем (ВІДЕО)

• Василь з підліткового віку вживав алкоголь. Все починалось, як дитяче прагнення «спробувати в житті все», та оковита зробила своє.
• За фактом злочину проти чоловіка відкрили першу кримінальну справу. У в’язниці він підсів на наркотичні речовини. Залежність стала згубною.
• Вживаючи наркотики день у день упродовж 20 років, в один момент Василь заледве не помер. Ліки не допомагали, організм їх відкидав…

Василеві вже 48 років, він родом зі Львова. Одружений, має кохану та двоє дітей. Разом з дружиною вони займались підприємництвом, співпрацювали з німецькою компанією LR Health and Beauty (Здоров’я і Краса – прим.). Подружжя мало клієнтів, котрі купували біодобавки, та непоганий заробіток.

Останні двадцять років Василь нишком вживав алкоголь та наркотики – різні, легші й важчі, дорожчі і дешевші. Ніхто з рідних не був в курсі та про це навіть не здогадувався. Чоловік став «інтелігентним наркоманом», як каже сам…

Зараз Василь завершує шестимісячний курс реабілітації у християнському центрі «Спасіння», що неподалік Збаража. Він дописує обов’язковий заліковий реферат з біблійних основ, буде випускатись й планує почати життя з чистого аркуша. Як зумів подолати залежність і зберегти сім’ю – читайте далі.

Спробував наркотики у 20 років

Алкоголь для Василя-підлітка став відрадою. Його батько зловживав випивкою. Мати важко працювала в лікарні, жінці бракувало часу на сина. Вдома постійно були скандали й сварки. Згодом батько почав піднімати руку на дружину…

– Вже в свідомому віці я зрозумів, що давати їсти й одягати дитину – це не виховання. Я часто тікав з дому на вулицю. Там зв’язався з відомою в районі компанією, ми пили вино, потім купували горілку. Далі трапилась моя перша кримінальна справа, за котру сів до тюрми, – пригадує чоловік.

Відбуваючи свій термін, у в’язниці Василь спробував наркотики. Навіть коли вийшов на волю, це не облишив. Залежність поволі затягувала його «на дно». Часто шукав «ширку» (поширений важкий наркотик, як правило вариться з маковиння та оцтового ангідриду – прим.), а з 2000-х, коли часи змінились, – субітекс (синтетичний наркотик «Субутекс») та морфін. Діставав навіть кокс!

– Найчастіше й не за великі гроші можна було дістати субітекс. Я регулярно вживав наркотики протягом двадцяти років – ще в тюрмі і будучи вільним, адже продовжив це робити, – додає колишній наркозалежний Василь.

Також у в’язниці чоловік познайомився з Олегом – вихідцем з Тернополя. Вони потоваришували. Олега звільнили швидше, бо мав менший термін позбавлення волі. Василь підтримував з ним дружні стосунки упродовж наступних 2-3 років.    

– Якось я дізнався, що товариш працює старшим служителем у ребцентрі під Збаражем. Виявилось, що він мав залежність від наркотиків, а тоді пройшов реабілітацію. Олег багато разів пропонував мені відвідати їхній центр і самому вилікуватись. Я відтягував. Але як він напророкував, так сталось. Поїхати туди довелось, це було моє особисте бажання, – говорить нам львів’янин.

Переломний момент був в реанімації

Перед дзвінком до друга Олега та реабілітаційним центром, Василь переніс «ковід». Хвороба дала ускладнення й в чоловіка виник двосторонній плеврит – запалення оболонок, які оточують легені. Його поклали у відділення реанімації.

– Я лежав там 28 днів. Медичні препарати ніяк не допомагали. Організм все відкидав. Кров згущувалась, була загроза виникнення тромбів. В мене почався сепсис, на ногах пішли плями. Дружина молилась. Лікарі робили все можливе. Тоді я зрозумів, що помираю через наркотики. Треба було зізнатись, чому не працюють препарати, – розповідає Василь.

Далі він мав серйозну розмову з жінкою. Розповів їй, чому ліки насправді не допомагають і що вживає останнім часом. Медики у Львові підібрали нові препарати і знову почали лікування. Дружина поставила Василю умову – аби той таки поїхав до реабілітаційного центру й врятував себе від залежності.

– Я знаю, що ні медичні препарати, ні жодні дороговартісні детокси не дадуть результату, допоки наркоман не змінить свою свідомість. Я твердо це прийняв, вийшов з реанімації та набрав до друга Олега. Таким чином потрапив до центру 19 лютого. Вирішив спробувати пройти курс… – каже він.

Надія на відновлення завжди є

За словами Василя, до реабілітації він звик дуже швидко. Його укріплювало та  надихало до змін усвідомлення того, що зберіг власну сім’ю. Дружина й діти не залишили його, часто приїжджали в гості, у неділю відвідували церкву. Василь хотів жити, адже 48 років – немалий вік, часу обмаль…

Читайте також: Людей сюди привозили помирати. Але вони вижили: репортаж із реабілітаційного центру (ЕКСКЛЮЗИВ)

– Коли я промовляв покаяння, то був чесний перед Богом і перед собою, нічого не приховував. В центрі нас реабілітують без жодних ліків, лише міцною вірою у Всевишнього. Звісно, не все просто, адже я мав залежність роками. Та тут не відчуваю потягу до наркотиків. Є підтримка братів, колективу професійних служителів. Ми ні за що не повинні платити, – ділиться враженням чоловік.

На завершення він говорить, що його колишня компанія, котра розділяла «любов» до наркотиків, досі мешкає у Львові й нічого не змінилось. Тому чоловік не хоче повертатись туди, звідки приїхав. 

– Є можливість залишитись й працювати у Тернополі. Я вже обговорив це з сім’єю. Буду тут, адаптуюсь до соціуму. Далі побачимо, – пояснює Василь.

Куди звернутись за допомогою?

Християнський реабілітаційний центр «Спасіння» понад двадцять років безоплатно рятує алко- та наркозалежних людей та дає їм шанс повернутись до реальності й кардинально змінити життя. Якщо Ви чи Ваша близька людина потребуєте консультації й фахової допомоги, вся необхідна інформація про роботу центру є на їхньому сайті: https://xn--80a0aafjc4h6b.com/.

Звернутись до реабілітаційного центру, що під Збаражем, можна за номерами:

+38 096 575 86 00 (Дерешівський Ігор – керівник);

+38 067 291 16 43 (Коган Олег – адміністратор служіння).

Читайте також: Вживав наркотики 20 років, встиг побувати в тюрмі. Відверта історія колишнього наркозалежного

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.