Історія першої на Тернопільщині патронатної сім'ї. Серафим, якого жорстоко побив вітчим, живе тут

4-річного Серафима у листопаді 2020-го побив вітчим. Дитина жила у тітки, а мама разом з 10-місячним братиком — у будинку, що поряд з тим, де відбуває домашній арешт чоловік, який "виховував" кулаками малюка.

Серафимчик після пережитого опинився в патронатній родині. Дитина в безпеці, переконують в службі у справах дітей.  

Деталі про злочин над дитиною читайте: "Чому кривдник на волі? Тітка 4-річного Серафима, якого побив вітчим, розповіла жахливі подробиці"

Живе з патронатними батьками

Рішення віддати дитину в патронатну сім'ю прийняли на засіданні міськвиконкому.

— Серафимчик живе у патронатній сім'ї, — розповіла тітка дитини Марія Ільчук. — Так, мені важко було з ним розставатись, але таким було рішення комісії. Дитина наче нормально сприйняла переїзд від мене, і я дуже сподіваюсь, що з ним все буде добре. 

Як розповіла тітка, можливо, основним аргументом при прийнятті рішення стало те, що за законом не можна розлучати братів. Молодшому братику Серафима Владіку лише 10 місяців. Обох хлопців тітка до себе взяти не змогла. 

— Я не знаю, чи впоралась би з обома дітьми, адже Владік дуже маленький, — каже Марія. — Окрім того, в нього є бабуся по татовій лінії. А я не маю змоги взяти обох дітей. 

Ми поспілкувались із представниками служби у справах дітей Кременецької міської ради.

— Рішенням комісії дитину влаштовано в патронатну сім'ю, — каже працівниця служби Наталія Бесяда. — Служба у справах дітей зараз подала позов про відібрання дітей в матері і батька, адже знаємо, яка складна ситуація сталась. Далі дітей залишати в цій сім'ї не можна було. Далі їх долю вирішуватиме суд. 

Жінка розповідає, що служба продовжує стежити за тим, як живуть діти в патронатних родинах. І напризволяще їх ніхто не покине. Але що буде після рішення суду — невідомо. До слова, засідання має відбутись всередині лютого, і є ймовірність, що хлопчиків повернуть в родину, де вони зазнали кривди. Чоловік, який це вчинив, зараз під домашнім арештом у себе вдома. Його будинок розташований через паркан від того, де, ймовірно, житимуть малі. Також відомо, що вже відбулось перше засідання у справі про покарання вітчима Серафима. 

Деталі про це читайте тут: "Виховання" кулаками: вітчима, який жорстоко бив 4-річного Серафима, притягнуть до відповідальності"

Мають двох власних дітей

Нам вдалось розшукати людей, які стали патронатними батьками для хлопчиків. Це родина Герасимчуків, які живуть в Кременці. Світлана – патронатний вихователь. Її чоловік Володимир, — помічник вихователя. У родині є двоє власних дітей.

—  Дітей віддали в нашу родину на період, поки не вирішиться питання щодо їх подальшого перебування. На даний момент, я так розумію, вони не мають куди повернутись, бо мама і надалі проживає зі своїм співмешканцем, як мені відомо, —  розповідає пан Володимир. —  До діток жінка приходить постійно, старається. Навідує їх і тітка. 

Чоловік розповідає, що навіть за час, поки Серафимчик живе у них, хлопчик дуже змінився, більше розмовляє та став активніший.

—  Можна Сказати, що Серафимчик — доросла дитина, він вже все розуміє. Не раз він проживав в тітки, дуже її любить. Вона його підготувала, порекомендувала йому бути слухняним у нас, вона його привезла до нас, і він тут живе з думкою, що скоро його заберуть, —  каже він.

У патронатній родині хлопці вже майже два місяці. За законом, дозволено перебувати три місяці. У випадку, якщо виникли непередбачувані обставини, — до пів року. 

Є і будинок сімейного типу

—  У нас є донечка такого віку, як Серафимчик та хлопчик, який вже школяр. У нас діти нормально та навіть дуже добре реагують на цю ситуацію. Вони знають, що наша родина допомагає іншим, знають, що дітки мають трішки пожити в нас. У моєї тещі є дитячий будинок сімейного типу, у якому виховується десять дітей, —  розповідає пан Володимир. 

Рішення стати патронатними вихователями сім'я прийняла ще два роки до того. Раніше хотіли стати прийомними батьками.

—  Якщо людина зацікавлена і хоче працювати, то перешкод для неї немає. Якщо робота подобається, то нічого не буде важко, —  каже помічник патронатного вихователя. —  Бажання допомогти дітям, які цього потребують, з'явилось приблизно п'ять років тому. Спочатку ми хотіли вдочерити дівчинку з дитбудинку. Але початку діти були дуже маленькими, потім служби відмовили через побутові умови, далі ще були труднощі. Коли дізнались, що в Україні впроваджують послугу патронатних вихователів, зрозуміли: це наш час.

Навчання були непростими

Як зізнається пан Володимир, навчання були тривалими та непростими. Першу дитину на виховання родина взяла у липні 2020-го.

—  Важко було сприйняти такий обсяг інформації. Викладачі надзвичайно підготовлені та кваліфіковані, —  розповідає він. —  Ми вчились по два-три дні на тиждень впродовж кількох місяців. Були і виїзні завдання, і додому приїжджали подивитись, чи належні умови у нас. Ми стали першими патронатними вихователями в області. Десь за пів року контракт підписала друга сім'я, яка, до слова, теж із Кременеччини. А ще через рік патронатними вихователями стала третя сім'я, вони наші родичі.

Навчання Герасимчуки закінчили ще наприкінці 2019-го, але одразу після їх завершення розпочався карантин.

—  У Кременці на карантин закрили будинок-інтернат, і ми взяли дитину, яка не мала змоги поїхати додому. Дитина була у нас все літо аж до вересня, —  згадує кременчанин. 

Відпускати дітей навчили викладачі

Патронатні сім'ї тимчасово надають притулок дітям, батьки яких перебувають у складних життєвих ситуаціях. Діти отримують домашній затишок, тепло та задоволення потреб, необхідних
для повноцінного їх розвитку.

— Чи не важко відпускати? Скажу, що в цьому плані дуже в нагоді стали навчання. Адже саме там нас навчили не прив'язуватись до дитини. Саме тому послугу надають впродовж трьох місяців, максимум пів року. Ми працюємо чітко за законодавством, керуємось рішеннями служб, судів. Звісно, мені буде спокійніше, якщо буду знати, що з дитиною усе добре. Раніше я був налаштований більш емоційно до цього. Після навчання поставив рамки. Зараз щоразу згадую слова з навчання: "Діти, які тимчасово перебувають в родині", — ділиться Володимир Герасимчук.

Діти з непростих сімей, вони інші

На запитання, чим для нього є створення патронатної сім'ї: турботою про дітей або заробітком, чоловік обирає перший варіант. Але зізнається, після навчань свою роль значно переусвідомив. 

— Коли ми лише прийняли рішення, звісно, це було з моральних міркувань. Але коли ти проходиш курс навчання, зовсім переусвідомлюєш все. Ти маєш надати дитині послугу, але одночасно і потурбуватись про неї ці три місяці. Це є поєднання, можливо, хтось може це порівняти із вихователем в дитсадку, — розмірковує Володимир. — Чи важко це? Важко, якщо ти ніколи не мав справи з дітьми, на мою думку, це практично нереально. Діти з неблагополучних сімей, вони трохи інші. Тому, можливо, і стільки етапів підготовки сімей. 

Спілкування доводиться налагоджувати не лише з дітьми, а й з їх біологічними батьками, які приходять провідувати дитину. І навіть більше, патронатні батьки мають сприяти налагодженню контакту в дітей із ними. 

Відсвяткував перший рочок 

Молодшому братику Серафима, Владіку, лише виповнився рік. День народження він відсвяткував у патронатній сім'ї.

— Я не сказав би, що це дуже маленька дитина. За характером, він вже добре сформована особистість. Серафим теж все добре розуміє. Про маму, звісно, згадує, але його легко відволікти. Він розуміє, чому тут, що так сталось. Він найбільше скучає за тим, хто йому щось принесе. Він скучає за цукерками. Діти, їх можна "купити", — посміхається чоловік. 

Ми і надалі продовжуємо стежити за долею Серафима. Продовження його історії напишемо одразу після засідання суду, який вирішуватиме де житиме дитина. 

Коментар

Часто патронатними батьками стають сім'ї, у яких є діти

Галина Гончаровська, кандидат психологічних наук,  викладач кафедри психології розвитку та консультування ТНПУ,  психолог-консультант Тернопільського обласного центру соціальних служб:

– Тільки у сім’ї дитина може всебічно, гармонійно розвиватися. Держава контролює процес розвитку дітей, захищає їхні права. Якщо у родині не створено умови для нормального розвитку дитини, державою передбачено інші форми виховання, а саме: усиновлення, опіка, прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу та патронатні сім’ї, як новітня форма сімейного виховання.

Процес пошуку та відбору патронатних сімей відбувається у два етапи: інформування громадськості про послугу з патронату і пошук кандидатів у патронатні вихователі та здійснення первинного відбору кандидатів у патронатні вихователі.

Інформацію про те, як стати патронатним вихователем, надає Тернопільський обласний центр соціальних служб. Часто потенційні кандидати у патронатні вихователі – це люди, які
попередньо вже цікавились можливістю надавати допомогу дітям у своїй родині. Важливою є також і підтримка членів сім’ї у цих прагненнях. Крім того, охочі стати патронатними вихователями часто є людьми, дотичними до педагогічної або благодійної діяльності, пов’язаної з наданням допомоги дітям. Досить успішними стають ті патронатні сім'ї, які вже виховали своїх дітей, вони роз'їхалися і залишили рідну домівку. Батьки ж настільки зрілі, що не «чіпляються» за своїх дітей, не вимагають від них уваги і допомоги, а бажають, щоб їхні діти будували власне життя. При цьому у них ще багато сил для турботи, любові й допомоги, яку вони готові надавати та віддавати. Тоді і виникає у них бажання допомагати іншим дітям, які її потребують. Але при цьому у них не виникає конкуренції своїх і нерідних дітей, оскільки стосунки в цьому випадку будуть тільки соціальними, без тиску інстинктивних мотивів.

Довідка 

За інформацією Тернопільського обласного центру соціальних служб, патронат над дитиною – це тимчасовий догляд, виховання та реабілітація дитини в сім’ї патронатного вихователя на період подолання дитиною, її батьками або іншими законними представниками складних життєвих обставин.

Метою патронату над дитиною є забезпечення захисту прав дитини, яка через складні життєві обставини тимчасово не може проживати разом із батьками або іншими її законними представниками.

Термін тимчасового влаштування дитини у патронатну сім’ю не може перевищувати трьох місяців. Коли є обставини, що обґрунтовують необхідність і доцільність перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя триваліший час, орган опіки та піклування може його продовжити, однак не більше ніж до шести місяців.

Патронатними вихователями можуть бути громадяни України віком від 35 до 60 років (для жінки) і від 35 до 65 років (для чоловіка), які перебувають у зареєстрованому шлюбі; проживають на спільній житловій площі; мають позитивний досвід виховання дітей; одна (один) з яких виконання обов’язків патронатного вихователя не поєднує з іншою трудовою діяльністю; пройшли курси спеціальної підготовки; відповідають іншим вимогам, визначеним у чинному законодавстві.

ЯКІ ОБОВ’ЯЗКИ ПАТРОНАТНОГО ВИХОВАТЕЛЯ?

•  забезпечити дитину житлом, одягом, харчуванням тощо;
•  створити дитині умови для навчання, фізичного та духовного розвитку;
•  співпрацювати з батьками, іншими законними представниками дитини задля подолання складних життєвих обставин у межах та у спосіб, визначені органом опіки та піклування;
•  забезпечити надання чи доступ до послуг, визначених договором про патронат над дитиною;
• сприяти контактам дитини з батьками, іншими законними представниками, родичами, крім випадків, коли батьки позбавлені батьківських прав або в судовому порядку обмежені у праві спілкування з дитиною.

ОПЛАТА ПОСЛУГ патронатного вихователя та виплата соціальної допомоги на утримання дитини в сім’ї патронатного вихователя здійснюються за рахунок коштів місцевих бюджетів у розмірі та  порядку, які визначені Кабінетом Міністрів України. Соціальні виплати патронатному вихователю - 2 прожиткових мінімуми на кожну дитину відповідного віку. Так, з 1 січня 2020 року така соціальна допомога становить для дітей віком від 0 до 6 років 3842 грн. (1921х2), а для дітей віком від 6 до 18 років – 4700  грн

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!

При влаштуванні дитини в сім’ю патронатного вихователя її батьки не звільняються від обов’язку щодо утримання дитини.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.