Спіть спокійно, солдати… Які Герої спочивають на Микулинецькому цвинтарі (ФОТО)

Це третій матеріал, присвячений тернопільським Героям. Попередні два ви можете прочитати за посиланнями:

Їхня посмішка застигла на граніті: які Герої спочивають на Микулинецькому цвинтарі (ФОТО)

Які Герої спочивають на Микулинецькому цвинтарі та як виглядають їхні поховання (ФОТО)

Віктор Стефанович

10.05.1987 – 15.06.2015

Тернополянин Віктор Стефанович воював на Сході у складі Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор» з грудня 2014 року. Був учасником Революції Гідності.

Загинув 15 червня під містом Широкіно від осколкового поранення сонної артерії. Кровотечу спинити не вдалося…

В чоловіка залишилися батьки та молодший брат.

Поховали Віктора 20 червня 2015 року на Микулинецькому цвинтарі.

На пам’ятнику Герою написані наступні рядки:

«Не загинув, а просто заснув.

Відпочину – і знову до бою.

Чуєш, вітер зненацька подув?

Це брати мене кличуть з собою…»

Указом Президента України № 97/2021 від 12 березня 2021 року, «за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народу», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Згідно з розпорядженням голови Тернопільської обласної державної адміністрації, з нагоди відзначення Дня українського добровольця та за відмінне виконання службових обов’язків, самовідданість, професіоналізм та бездоганну військову дисципліну, нагороджений медаллю «За службу Україні» (посмертно).

Нагороджений відзнакою ДУК ПС «Бойовий Хрест Корпусу» (посмертно).

У 2016 році на фасаді Тернопільської школи №9 відкрили меморіальну дошку бійцеві.

Володимир Левицький

04.12.1990 – 10.03.2016

Тернополянин Володимир Левицький проходив службу на Харківщині.

10 березня 2016 року хлопцю стало погано, його одразу ж повезли до харківського військового шпиталю, але допомогти лікарі, на жаль, не змогли. В неділю, 13 березня, Володимира Левицького поховали на Микулинецькому кладовищі.

Володимир захоплювався музикою. На пам’ятнику він зображений з гітарою.

Юрій Диня

02.08.1973 – 11.03.2016

Юрій Диня мобілізований у серпні 2014 року. Воював у складі 81-ої десантно-штурмової бригади. В грудні 2014 року був одним з захисників Донецького аеропорту.

А в січні 2015 року потрапив до шпиталю з контузією. Через сильні морози в боях чоловік відморозив пальці на обох ногах. Їх довелося ампутувати.

4 лютого чоловіка демобілізували і він проходив реабілітацію. 11 березня того ж року Кіборг помер в реабілітаційному центрі у Більче-Золоте, не приходячи до тями.

Поховали Юрія 14 березня 2016 року на Алеї Героїв на Микулинецькому цвинтарі.

«Кіборг захисник України», викарбувані слова на його пам’ятнику.

Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно).

Володимир Яницький

14.09.1975 – 22.11.2015

Тернополянина Володимира Яницького мобілізували у серпні 2014 року. З листопада того ж року чоловік воював у зоні АТО в районі села Кримське у Луганській області.

На Сході у Володимира почалися болі в шлунку, влітку 2015 року його забрала швидка з кровотечею. Йому діагностували рак шлунку 4-ої стадії. В серпні 2015 року його комісували за станом здоров’я.

Операції у лікарнях Харкова та Львова відчутних покращень не дали. В останні місяці життя він перебував у другій лікарні Тернополя. Небайдужі жителі міста допомагали фінансово родині Володимира Яницького на дорогі препарати. Серце чоловіка перестало битися в ніч на 22 листопада 2015 року.

Похований воїн на Микулинецькому цвинтарі.

19 серпня 2016 року рішенням сесії міської ради Тернополя чоловіку присвоєно звання «Почесний громадянин міста Тернополя».

Володимир Вовк

21.06.1972 – 07.02.2016

Володимир Вовк був військовим медиком і дослужився до звання капітана.

Під час Революції гідності перебував на Майдані.

Мобілізований в лютому 2015 року. Попри те, що мав проблеми з серцево-судинною системою, комісія визнала його частково придатним до військової служби. На Донеччині служив у складі медичного відділення медичної роти військової частини В 0425.

Помер Володимир Вовк 7 лютого 2016 року в смт Очеретине Донецької області від зупинки серця. 11 лютого чоловіка поховали на Алеї Героїв Микулинецького цвинтаря.

19 серпня 2016 р. рішенням Тернопільської міської ради присвоєно звання "Почесний громадянин міста Тернополя" (посмертно).

В травні 2016 року на фасаді школи №14 у Тернополі відкрили меморіальну дошку Володимиру Вовку.

Також на фасаді будинку, де проживав Володимир Вовк також є меморіальна дошка, присвячена військовому медику.

Володимир Стаюра

19.05.1966 – 26.08.2017

Володимир Стаюра був активістом національно-визвольного руху з кінця 1980-их років. У 2009 році став депутатом Тернопільської обласної ради.  Був активним учасником Революції Гідності в Києві.

В 2014-2015-их роках у складі в складі добровольчого батальйону «Січ» воював на Сході України.

В 2015 році ста депутатом Тернопільської міської ради.

Помер чоловік в серпні 2017 року під час відпочинку у Єгипті. Причиною смерті стали проблеми з серцем.

Похований Володимир Стаюра на Микулинецькому цвинтарі.

28 серпня 2017 року рішенням сесії міської ради Тернополя чоловіку присвоєно звання «Почесний громадянин міста Тернополя».

Володимир Стецюк

07.09.1972 – 04.11.2019

Володимир Стецюк з 2003 року служив в органах внутрішніх справ. Пройшов шлях від сержанта до майора.

Останніх півтора року ніс службу в складі роти патрульної поліції особливого призначення «Тернопіль».

Помер Володимир Стецюк 4 листопада 2019 року під час несення служби на блокпосту «Лисичанськ-Гірське» на Луганщині внаслідок гострої ішемічної хвороби серця.

Похований на Микулинецькому цвинтарі.

Олег Крушельницький

11.03.1970 – 12.08.2020

Олег Крушельницький був начальником штабу, першим заступником командира 142 окремого артилерійського дивізіону оперативного командування «Північ» Сухопутних військ Збройних сил України. Побував у багатьох гарячих точках, на самій передовій. Пережив 33 дні безперервних боїв.

У 2015 році був демобілізований.

Через постійні бої у зимову пору чоловік «заробив» бронхіт.

Причину смерті Олега Крушельницького у вільних джерелах нам знайти не вдалося.

Андрій Стойко

05.07.1991 – 23.07.2018

Андрій Стойко народився в Тернополі.  До служби у рядах Національної поліції Андрій був старшим лейтенантом полку «Миротворець», активним учасником подій Революції Гідності. У числі перших добровольців він вирушив на Донбас захищати суверенітет України, де пройшов чимало гарячих точок.

Загинув під час виконання службових обов’язків на Київщині. Переслідуючи правопорушника на службовій машині чоловік не впорався з керуванням, а автівку знесло у рівчак.

У загиблого поліцейського залишилися дружина та маленька дитина.

В серпні 2018 року рішенням сесії міської ради Тернополя чоловіку присвоєно звання «Почесний громадянин міста Тернополя».

Михайло Цимбалістий

29.07.1985 – 14.09.2019

Назарій Цимбалістий був майором Збройних Сил України. Про підрозділ у якому він служив інформації мало, адже чоловік був розвідником.

14 вересня 2019 році Герой загинув від кулі снайпера.

Поховали чоловіка 16 вересня на Микулинецькому кладовищі.

Нагороджений нагрудним знаком «Зірка Слави» (посмертно).

Іван Дедюх

21.01.1983 – 27.06.2020

У 2014—2015 роках проходив службу за мобілізацією в 128-й бригаді. 6 місяців перебував на заробітках у Польщі. Рік проходив службу за контрактом в 44-й бригаді. Повернувшись додому, працював у службі таксі. 21 квітня 2020 року підписав контракт у батальйоні «Айдар». Сержант, командир бойової машини — командир відділення штурмової роти.

27 червня 2020 року загинув від множинних осколкових поранень внаслідок розриву невідомого боєприпасу поблизу Старогнатівки — в часі інженерного обладнання позицій.

В чоловіка залишилися батьки, дружина, син та донька.

Похований на Алеї Слави Микулинецького кладовища. 1 липня в місті оголосили Днем жалоби.

Указом Президента України № 334/2020 від 21 серпня 2020 року за «особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Відзнака Начальника Генерального Штабу Збройних сил України «Учасник АТО».

Медаль УПЦ КП «За жертовність і любов до України».

Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції».

21 серпня 2020 р. посмертно, присвоєно звання «Почесний громадянин міста Тернополя».

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.