Я могла вживати, навіть коли мленький син був в іншій кімнаті : сповідь наркозалежної (ВІДЕО)

— Я вживала амфетамін і марихуанну. Колись я вже була на реабілітації в центрі, але зараз зрозуміла, що насправді тоді не була готова змінювати своє життя. Побула тут лише кілька днів та пішла звідси. Почала далі жити своїм життям. Але за деякий час побачила, що більше так не можу. 

У християнському центрі реабілітації "Спасіння" Аделія вже понад два місяці. Церкву "Любов та зцілення" жінка відвідує майже два роки і переконує, що саме віра допомогла їй залишитись серед живих. У центрі жінка разом з 6-річним синочком, якого називає найбільшою радістю життя. 

— Після першого разу коли я була у центрі, я покинула вживати наркотики і почала служити Богу, але потім зрозуміла, що у мене не було це все викоренено: могла випити собі, курила. Воно затягувало, не давало зміцнитись у вірі. Я зрозуміла, що далі так не можна. Тому тепер тут, — каже жінка.

Була депресія і ненависть до себе

Вживати наркотики жінка почала в компанії друзів. Тоді їй було 20.

— Компанія, молодь, дискотека... Якось так було. Хотілось, щоб було веселіше, забавніше. Такий період, що всі вживали: випили, покурили траву... І далі... Я не могла зупинитись. На початку воно нормально: все яскраво, тобі в кайф. Ти ще не бачиш того всього, що може бути далі, — розповідає Аделія. 

Коли виникає залежність починається жахливе. Жінка каже, що навіть важко згадувати той період.

— Ти бачиш свої нервові стани, депресії, відношення до рідних, ненависть до себе. Ти не бачиш нічого, що тебе оточує, ніякої радості в житті. А далі і не бачиш виходу... І розумієш, що треба або залишати, або... , — говорить вона. 

Коли жінка почала вживати наркотичні речовини, жила з батьками. Але ніхто з рідних не помічав цього.

— Тоді жила з батьками. Мама в мене за кордоном. І насправді, вже зараз розумію, як я винна перед нею. Навіть коли мама за кордоном і вона телефонує, щоб поспілкуватись, почути "Мам, в мене все добре". Я завжди казала "Та потім", "Ще поговоримо", — згадує вона. —  Мама була на останньому місці, на першому — друзі. Мама дзвонила, намагалась, вона і гроші передавала, бо коли ти залежний ти і працювати не хочеш. 

Від наркотиків боліло тіло і душа

Те, що вона залежна, жінка зрозуміла в момент, коли захотіла припинити вживання наркотиків, але просто не змогла цього зробити. 

— Коли ти вживаєш, то з часом стає просто боляче. І фізично, і морально. Починаються хвороби. Наркотики стають таким собі поштовхом до різних помилок: до блуду, до крадіжок, до неусвідомлення. І найгірше: ти шкодиш не тільки собі, а й іншим людям: наприклад своїм рідним, — розповідає Аделія, — Ти прокидаєшся зранку і першим ділом думаєш про те, як тобі дістати дозу. Не хочеться ні їсти, нічого. Хочеться, щоб тобі було нормально. І тоді ти вже не получаєш того кайфу, але далі хочеш це повторити. Тебе настільки затягнуло...  Я себе ненавиділа. Але кинути так просто не могла. До Бога ми приходимо безсилими. І я усвідомила, що я не можу без Нього. Я просила: "Боже, будь ласка, допоможи мені", і він допоміг. Врятував мене.

Залежність у жінки була і від марихуани. І вона переконує: це не легше і не простіше, ніж інші наркотики. 

— В мене в житті були різні моменти, коли було дійсно важко, це і з сім'єю пов'язано також. І я це старалась заглушити. Не шукала іншого входу, як покурити, аби розслабитись або заспокоїтись. І потім я настільки "підсіла", що навіть через найменшу злість просто хотілось покурити. А далі, воно вже нічого не давало, а я побачила, що не можу без того. Я побачила, що я залежна і просто не можу так жити далі, — говорить вона. 

Почуттів не було ні до кого

Сина Аделія не залишала. Навіть коли вживала, він був поряд.

— Був такий період, що син був у мами в Польщі, але більшість часу зі мною. І навіть він не міг мене зупинити, коли я це робила. Я могла вживати навіть коли він був в іншій кімнаті. Ти розумієш, що не тільки своє життя калічиш, а чиєсь. Ти починаєш вживати і розумієш, що вже нічого не можеш: ні за хату заплатити, ні дитину вдіти...Спочатку воно весело, гладенько все,  а потім зі здоров'ям проблеми, десь там з рідними, десь там не можеш дати ради з фінансами, — роздумує вона. 

Зараз жінка бачить скільки болю завдавала дитині. І радіє тому, що може виховувати сина правильно. 

— Мені, як мамі, це все було дуже боляче. І мені не подобалась моя поведінка, міняється все: рухи рук, мова, зникає жіночність. І я б не хотіла, щоб дитина бачила маму такою, — роздумує вона. — Я багато чого пройшла, і зараз розумію, що ні за що б не повернулась. 

Жінка хоче змінити життя інших

У Центрі жінка пробуде близько півроку. Далі повернеться у Тернопіль. Вона каже, що планує розповідали іншим про зцілення від своєї залежності. 

— Я планую Євангелізувати. Це означає нести добру звістку. Ми їздимо в різні міста та спілкуємось з людьми, які опиняються в різних складних ситуаціях. Це і безхатьки, і алко- і наркозалежні люди. Ми допомагаємо їм повернутись до життя з Богом. Я дуже люблю стареньких людей. І я хотіла б займатись допомогою для них, —  говорить Адель. — А ще я хотіла б попросити усіх батьків бути уважними до своїх дітей і часто цікавитись тим, що вони роблять.

Кожному, хто зараз перебуває в залежності жінка радить звертатись за допомогою.

— Вихід є, і вихід в Бозі, — каже вона. 

Детальніше про те, як з залежностями боряться жінки у центрі реабілітації читайте у матеріалі: "Залишила дитину на бабусю, бо мені потрібна лише доза... Сповідь колишніх наркозалежних (ЕКСКЛЮЗИВ)"

Довідка

Для того, щоб потрапити у чоловічий реабілітаційний центр — зверніться за номером 096-57-58-600 (Ігор)

Контакти жіночого реабілітаційного центру: 097-24-19-566 (Наталя). 

Історії людей, які живуть на реабілітації читайте у наступних матеріалах із циклу "Я (не) залежна". 

Читайте також "Наркотик з'їв мене за два роки": сповідь колишнього наркомана, який мріяв про свій ресторан, сім'ю і щастя
 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.