Перед публікацією першого матеріалу з циклу ми розмістили на нашому сайті лист журналістки до жінок з проханням розповісти свою історію. Прочитати його можна за посиланням тут.
Наше звернення отримало десятки коментарів. Проте на цю тему говорити зможе не кожен.
Історії тернополянок читайте у публікаціях: "Лікарі сказали: треба переривати вагітність. Я могла зробити найбільшу помилку в житті": історії тернополянок про аборти , та "Сниться дівчинка з білим волоссям": тернополянка розказала про те, як зробила аборт і чому шкодує..."
Також ми розповідали про те, куди можна звернутись жінкам у кризових ситуаціях. Деталі у публікації "Інколи покидають мами, які живуть в достатку, а хто в біді - виховує". Чому відмовляються від малюків?"
У кожній з цих історій – біль та сльози. Інколи рішення зробити аборт кардинально змінює життя. Але кому про це знати краще, ніж психологу. Галина Язлюк розповідає, що за майже десять років практики чула сотні таких історій. І двох однакових причин чому жінки зважуться на аборт не знайти.
Насправд, про цю проблему не говорять вголос. Тому і жінки до психолога звертаються вкрай рідко: мовляв, само пройде, а психолог або буде переконувати залишити дитину, або і так нічим не допоможе.
Про те, що таке пост абортний синдром, чому жінки часто відчувають наслідки навіть через багато років та чи бувають докори сумління у чоловіків, читайте у інтерв’ю.
- Пані Галино, коли ми перед інтерв’ю обговорювали питання, ви сказали, що лише одна чи дві жінки з десяти звернуться за допомогою психолога в момент, коли вирішують - зробити аборт або після того. Чому? Чи потрібна в той момент людині думка психолога, адже на рішення навряд чи він зможе вплинути.
- У момент коли жінка взнає про непланову вагітність вона може відчувати цілий спектр емоцій таких як тривога, страх, паніка, відчуття безпорадності, гнів, іноді підтримка близьких людей, чоловіка, батьків є життєво необхідні. Що ж робити коли цієї підтримки немає, або навпаки є атмосфера нерозуміння і відторгнення? Найчастіше в таких випадках жінка, дівчина зважується на дуже нелегкий крок про який може шкодувати впродовж усього життя - аборт. На мою думку, навіть, якщо жінка твердо переконана у своєму рішенні таки позбавитись небажаної вагітності, їй слід поговорити з психологом, який, у свою чергу, зрозуміє та виявить внутрішні психологічні причини, які спонукають жінку подумати про аборт. Вона сама може не розуміти глибинні мотиви, які повертають її думки в бік позбавлення життя.
Іноді достатньо допомогти жінці виявити той її внутрішній ресурс, надати впевненості в своїх силах для того, щоб жінка схилилась до того, щоб дати шанс своїй дитині народитись. В окремих випадках жінці потрібно отримати просто інформацію про наявність кризових центрів, які можуть надати їй необхідну підтримку моральну чи матеріальну, якщо ж жінка знаходиться в складних соціальних умовах. Є випадки, коли жінки відмовлялися від аборту після запису на передабортне консультування, не дійшовши до очної зустрічі з психологом. Тобто розуміння майбутнього консультування вже підвищує серйозність ставлення, змушує жінку подумати ще раз, обговорити з чоловіком своє подальше життя.
- Чи має психолог право переконувати жінку залишити дитину?
- Згідно з професійною етикою, хороший фахівець, звичайно, не повинен ні вмовляти, ні переконувати. Але він повинен допомогти людині ширше подивитися на проблему. Допомогти йому з оцінкою внутрішніх та зовнішніх ресурсів. і тоді людина може прийняти більш зважене рішення. Іноді потрібно допомогти людині глянути на свою проблему під іншим кутом, оскільки жінка може просто не об'єктивно оцінювати власне життя.
І тому він може бачити те, чого немає, або надумати якісь наслідки, яких не буде. Завдання психолога - підтримати та допомогти зробити свій власний обдуманий вибір.
- Що таке постабортний синдром? Чи є він у всіх жінок?
Якщо з тих чи інших причин жінка прийняла рішення перервати вагітність, її може чекати досить неприємна річ - постабортний синдром. Це — це поєднання психічних симптомів чи захворювань, які можуть з'являтись внаслідок переживань після аборту.
Основним симптомом хвороби є постійне переслідування пережитого в підсвідомості жінки. Душевні рани постабортного синдрому прирівнюються до бомби уповільненої дії, яка в будь-який час може вибухнути.
Класичні симптоми постабортного синдрому – безсоння, агресивність, страх, почуття провини, апатія, злість на себе і на тих, хто підбив на аборт, несприйняття всього, що пов'язане з дитячою темою, - це те, через що проходить більшість тих, хто зважився перервати вагітність. До того ж сила переживань пов'язана з рівнем психологічної зрілості: чим глибше розуміння жінкою життя і себе, тим важче їй знайти душевний спокій.
- Чи буває таке, що жінки не відчувають докорів сумління за аборт?
- Так. Є й інший варіант реагування – нічого особливо драматичного з нею не сталося: зачаття відбулося невчасно, і якби ситуація повторилася, вдруге жінка вчинила б так само.
Проте минуле неодмінно нагадає про себе, адже за швидкістю прояву постабортний синдром ділиться на три типи реакції. Перша – миттєва, коли жінка зривається протягом першого року. Швидке реагування – у певному сенсі благо, оскільки психотерапевтам не доводиться довго викопувати причини зриву.
Реакції другого типу схожі на хронічну хворобу, розтягнуту в часі і витіснену зі свідомості. Загострення депресій і мігрені зазвичай трапляються в річниці аборту і дні вірогідного народження дитини.
Але найпоширеніший - третій, уповільнений тип реакцій. Він триває від 5 до 15 років. Весь цей час спогади про прикрий епізод з минулого витіснені і жодним чином не проявляються, але одного разу – часом з початком менопаузи – усвідомлення ситуації з минулого накриває з головою.
Ті діти, яким не дозволено народитися, стають жахливими вампірами. Вони живуть життям вампірів у свідомості матерів і ніколи не залишають їх у спокої. З'являються симптоми важкого неврозу, який мучить жінок все життя. Злочини проти совісті не залишаються невідомщені, - сказав Карл Юнг.
- Нещодавно я прочитала інтерв’ю, у якому психолог розповідала, що для деяких жінок зробити аборт – це як видалити зуб. У вас були такі клієнтки?
- Так. Навіть зовсім нещодавно у мене на консультації була жінка, яка вийшла заміж за італійця і у них довго не було дітей. Він хотів сім'ю, але вона завагітніти не могла. Вона не одразу сказала, що зробила аборти. Там було кілька операцій. Вона сказала, що у неї була «бурхлива» молодість. От вона зовсім не пов’язувала ці речі. Поставила так званий блок на це.
Через роки ненароджені діти сняться жінкам. Буває, що у той день через багато років, жінка має погане самопочуття. Настільки все це глибоко відбивається у підсвідомості.
Часто в випадках аборту дає про себе знати психосоматика. Особливо у випадках, коли жінки роблять аборт за медичними показами після 20-го тижня. У мене була клієнтка, яка навіть через вісім років чула фантомні рухи дитини. Вона була страшенно виснажена цим, не могла спати… У неї була фізична патологія. Навіть якби вона завагітніла, дитина не могла б народитись живою. Але пережити це дуже важко.
- Чи є щось схоже на такий синдром у чоловіків?
- Так, деякі науковці навіть у чоловіків діагностують ПАС. Буває таке, що чоловік підштовхує жінку до такого рішення. Часто вони вживають фразу «Я не готовий». І найдивніше, що цей синдром здебільшого проявляється вже через роки. У мене був клієнт з-за кордону. У молодому віці його дружина зробила аборт. То було його рішення. Коли він звернувся до мене, йому було близько 40-а. Для чоловіків – це переломний вік. Він каже: «Тепер у мене є все: гроші, статус… Але дітей немає. Я собі не можу цього пробачити.»
Чи часто жінки вирішують робити аборти саме через фінансові труднощі?
- Немає статистики, яка б вказувала на те, що більш забезпечені жінки частіше приймають вагітність, а ті, що бідніші йдуть на аборт. Жінка, яка має одну дитину, та має успішний бізнес, перериває другу вагітність, у той час як жінка, що має двох-трьох малолітніх дітей і хвору матір, яка живе з батьками на одній житловій площі, зберігає третю вагітність.
Виходить, найважливіші причини криються не в матеріальному становищі жінки. Хоча часто одним із аргументів про переривання вагітності якраз і є скрутне матеріальне становище, але як кажуть в народі: " Дав Бог дитину - дасть і на дитину".
- Яка наймолодша жінка приходила на консультацію після аборту?
- Пригадую, якось у мене була жінка, яка зробила аборт у 14 та прийшла через десять років зовсім з іншими проблемами. Вже на третій чи четвертій консультації все дійшло до того моменту. Зазвичай таких юних дівчат до аборту підштовхують батьки. Це досить поширене явище. Ми чуємо інколи, що там народжують у 13-14, але ми точно не знаємо, скільки таких дівчат роблять аборти.
Я сама була свідком того, коли мама прийшла з дівчинкою в лікарню і сказала, що вона робитиме аборт, бо як так: це позор, мене тут всі знають. Їй кажуть: «Ви взагалі можете потім не мати онуків», але їй байдуже. Сама дівчина в сльозах. Вона йде на аборт. З такими жінками, які втратили дитину не через своє рішення дуже важко працювати. Бо інколи вкрай нелегко пояснити, що ці труднощі можуть бути лише на рік або два, і це все можна вирішити.
- Трапляються і досить важкі випадки. Навіть страшні… Вам постійно доводиться працювати із такими історіями. Як ви абстрагуєтесь від них?
Ну насамперед, у мене є свій психолог. Я, звісно, розумію, що так, це їх життя, у мене є своє життя, але, звісно, взагалі не думати про ці історії не виходить. Є певні техніки, які допомагають попередити емоційне вигорання, але, напевно, найголовніше – це любов до людей.
Від автора публікації: Я намагалась з'ясувати, чи є у Тернопільському перинатальному центрі стаціонарний психолог, до якого можуть звернутись жінки у випадку потреби. У реєстратурі мені дали телефон у жіночу консультацію. Далі ще кілька телефонів. Зрештою, порадили звертатись до сімейного лікаря.
Телефон: 097-16-14-150
Facebook: https://www.facebook.com/oliaturchak
Instagram: https://www.instagram.com/olga.turchak/?hl=uk
E-Mail: [email protected]
Куди можна звертатись жінкам, які потрапили в складні життєві обставини?
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 38 від 20 вересня 2023
Читати номер