«Зроблено з любов’ю, як у мами»: ветеран війни розвиває виробництво домашніх напівфабрикатів у Тернополі

Ніжне тісто, багато начинки та справжній домашній смак – на цьому будується філософія виробництва домашніх напівфабрикатів «Лінива теща». Тут готують пельмені, вареники, голубці, солодкі налисники та десятки інших страв, які до смаку і дорослим, і дітям. Засновник виробництва – ветеран війни Віталій Ясінський, який після демобілізації вирішив створити власну справу та довести, що локальний бізнес може успішно конкурувати завдяки якості, натуральним продуктам і смаку. 

Відбірне м’ясо нарізають шматками й пропускають через м’ясорубку, окремо відварюють рис і готують засмажку. Тим часом кухарі очищують різнобарвний солодкий перець, ще раз ретельно його миють і вручну наповнюють начинкою. Поки одні майстри займаються фаршированим перцем, інші розбивають у великій мисці фермерські яйця, збивають їх із молоком і борошном, замішуючи тісто для майбутніх налисників. Вони виходять тоненькими, ароматними й рум’яними, а потім їх щедро наповнюють сиром із родзинками, яблуками з корицею або вишнею з маком. 

Виробництво з нуля після фронту

Виробництво домашніх напівфабрикатів «Лінива теща» заснували в Тернополі у 2025 році. Ідея створити власне підприємство виникла у Віталія Ясінського після демобілізації. За словами ветерана війни, він розглядав різні варіанти розвитку бізнесу, зокрема й роботу за франшизою. Однак такий формат виявився для нього нецікавим – значно більше хотілося створити щось власне, реалізувати свої ідеї та бути безпосередньо залученим до всіх процесів, а не працювати за готовим шаблоном.

– Спочатку я хотів заснувати в Тернополі виробництво дронів, але, детальніше вивчивши питання, зрозумів, що ні фінансово, ні логістично ми цього не потягнемо, – розповідає пан Віталій. – Тож почав думати, що можна створити корисне й смачне для людей, і зупинився на виробництві напівфабрикатів. Так, сьогодні в Тернополі є чимало магазинів із такою продукцією, але переважно вони працюють за франшизою, тобто співпрацюють із підприємствами з інших регіонів. А мені хотілося створити саме наше, тернопільське, локальне виробництво. Щоб, купуючи продукцію, люди асоціювали її з Тернопіллям. Раніше я ніколи не працював у цій сфері, але мені було цікаво спробувати. Методом спроб і помилок ми поступово будуємо та розвиваємо «Ліниву тещу».

Відкрити власну справу з виробничим цехом під час війни – завдання не з легких і недешеве, зізнається підприємець. Щоб швидше розпочати роботу, вдалося залучити державний грант у розмірі 500 тисяч гривень. Ці кошти спрямували на закупівлю обладнання та часткову оплату оренди приміщення.

– Ми придбали шафу шокової заморозки, тістоміс, машину для розкачування тіста, комбайни, м’ясорубки та інше необхідне обладнання. Це дозволило максимально автоматизувати виробничі процеси й відповідати всім необхідним стандартам. Але варто бути готовими вкладати й власні кошти. Коли ми писали бізнес-план і почали закуповувати обладнання, то лише вартість шафи шокової заморозки зросла на 30 тисяч гривень. Ми вдячні за державний грант, однак його суми не вистачило, тож довелося інвестувати й власні заощадження, – говорить підприємець.

Трохи любові та фермерських продуктів

У «Лінивій тещі» віддають перевагу фермерським продуктам, адже переконані: лише з натуральної та якісної сировини можна виготовити справді смачні напівфабрикати. Кожна страва має власну технологічну карту, за якою працюють кухарі. Їх розробляли методом проб і помилок, а також за участю професійного технолога. Перш ніж новинка потрапляє у продаж, її обов’язково дегустують рідні та друзі, щоб поділитися своїми враженнями.

– Першим викликом, з яким ми зіштовхнулися, стало виготовлення тіста. Для нас важливо, щоб після заморожування воно залишалося смачним, не розривалося і не розварювалося. Ми кілька місяців пропрацьовували рецептуру й технологічні карти, щоб тісто було м’яким і не мало твердих країв. На смак впливає навіть зміна виробника солі чи борошна – і результат уже зовсім інший. Цікавим викликом стало й створення вареників із лівером, адже до начинки входить одразу кілька інгредієнтів: печінка, серце, легені та інші субпродукти. Важливо було правильно поєднати їх у потрібних пропорціях, щоб начинка не була пересушеною чи надто жирною. Після кількох спроб ми досягли бажаного результату, і зараз тернополяни із задоволенням купують ці вареники та чекають на нові партії, – розповідає пан Віталій. – Довелося також довго експериментувати з начинкою «курка-моцарела» для пельменів, адже потрібно було ідеально підібрати співвідношення інгредієнтів. Пробні партії давали сусідам і знайомим, і вони залишилися у захваті.

Наразі команда «Лінивої тещі» пропонує споживачам понад 20 позицій солодких і солоних напівфабрикатів. Окрім вареників і пельменів із різними начинками, в асортименті є котлети, голубці, фарширований перець, відбивні, фрикадельки, гречаники та інші страви. І хоча більшість процесів автоматизовані, ліплять і формують готову продукцію кухарі вручну.

– Найбільший попит мають пельмені з начинками «Три м’яса», «Свинина-яловичина», «Курка-моцарела», а також дитячі кольорові пельмені з натуральними барвниками. Для дітей часто купують і солодкі вироби – налисники «Тріо» з маком, вишнею та сиром, а також із бананом і шоколадом. Особливо швидко розкуповують налисники із сиром, бананом і шоколадом, малиною, курагою чи родзинками, адже ми готуємо їх із домашнього сиру. Крім того, тернополяни полюбили страву «Пеньочки» – вафлю із сосискою всередині. Ми нарізаємо її порційно, тож удома залишається лише обсмажити в клярі, – каже підприємець.

Перших страв в асортименті поки немає. Натомість найближчим часом планують додати чебуреки та хінкалі, над рецептурами яких нині активно працюють.

– Для чебуреків непросто підібрати правильну рецептуру тіста. Навіть після заморожування воно має залишатися ніжним і листковим, а після смаження – водночас хрустким, а не перетворюватися на звичайний пласт тіста. Начинка буде класичною – зі свининою та яловичиною, а також більш оригінальною – з моцарелою та томатами. Є попит і на хінкалі. Поки що ми експериментуємо з рецептурою тіста, змінюємо пропорції, але ще не отримали бажаного результату, тому цієї позиції наразі немає у продажу. Крім того, додаємо до асортименту страви із сезонними фруктами, наприклад із полуницею. Ми робимо ставку не на кількість, а на якість. Якщо щось не виходить, не варто опускати руки – потрібно працювати над рецептурою доти, доки не вдасться досягти бажаного результату, – додає Віталій Ясінський.

Нині у Тернополі працюють не лише виробничий цех, а й фірмовий магазин, де містяни можуть придбати продукцію. Також пан Віталій налагоджує співпрацю з іншими торговельними точками, щоб розширити реалізацію продукції.

Читайте також:

«Свій сік – весь рік»: подружжя з Тернополя відкрили станцію переробки фруктів та овочів (Партнерський проєкт)

З бринзою, кропивою та навіть білими грибами: Надія Шушайло розвиває бренд корисних солодощів у Тернополі

Місце, де народжується запашне горнятко кави: як у Тернополі працює ветеранське виробництво Rivolta

Перетворили старий хлів на сімейну майстерню: подружжя з Копичинців створює дизайнерські меблі та декор

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.