Кредитувати людей у валюті не будуть, кажуть тернопільські банкіри

Нагадаємо, в січні 2011 р. закінчився термін дії антикризових постанов Нацбанку (НБУ), котрі забороняли банкам видавати кредити у валюті фізособам. Наразі нового документа, який регламентував би видачу подібних позик, немає. Натомість діє документ Нацбанку, який і надалі робить такі операції невигідними для банків, оскільки змушує їх під кредити формувати великі резерви.
— Якщо не буде новацій НБУ, то кредитні продукти у валюті з’являться у переважній більшості банків, — каже начальник Тернопільського відділення ПАТ “КБ “Фінансова ініціатива” Володимир Кислов. — Адже ринок уже надлишково насичений валютними ресурсами.
Про це, за словами банкіра, свідчить значне зниження відсоткових ставок за валютними депозитами. Відтак перевести ці грошові ресурси у кредити хотіли б багато банків.
Найімовірніше, заборона буде
Наразі найбільші обсяги кредитних вкладень на Тернопіллі мають вісім великих банків з іноземним та українським капіталом. Причому обсяг кредитів в іноземній валюті переважає обсяг гривневих. Проте поступово борг погашають. Так, за 11 місяців 2010 р. обсяг кредитів в інвалюті зменшився на 501,7 млн грн, тобто на 16,6% від загалу позик.
— У той же час по Україні цей показник зменшився лише на 7,6%, — повідомив начальник управління Нацбанку в області Роман Романик.
Днями прозвучали заяви як представників НБУ, так і банківського бізнесу про те, що заборону на валютне кредитування для фізосіб продовжать, додає заступник начальника Тернопільської філії банку “Хрещатик” Ольга Суслова.
— Нам треба підтримувати свою валюту, а не валюту інших країн, — пояснює вона. — Фінансові проблеми останніх років, коли курси валют різко піднялися і кредити подорожчали, ми ще не забули. Тепер будемо вчитися на своїх помилках.
Кредитувати населення в іноземній валюті, вважає вона, — недоцільно. Адже більшість жителів області отримує зарплату у гривнях. Валютні перекази родичів з-за кордону в нас вважають неофіційними доходами. Тому, як пояснює пані Суслова, підстав для видачі позик фізособам у валюті немає.
— Натомість підприємства, котрі орієнтовані на експорт і мають доходи в іноземній валюті, такі кредити брати зможуть, — продовжує вона.
Почнуть справу “іноземці”
Насамперед, за словами пана Кислова, валютні кредити почнуть видавати банки з іноземним капіталом. Адже саме вони мають прямий доступ до зовнішніх ресурсів.
— Сьогодні перед нашими банками постає велика проблема. Значний обсяг банківських вкладів це — валютні депозити, за якими необхідно регулярно виплачувати відсотки, — нагадує фахівець. — Але при цьому кредитування юросіб банками має обмежений характер, а фізособам валютні кредити тривалий час не можна було видавати. За таких умов більшість банків фактично зазнавала збитків через залучені валютні депозити.
Розмір ставок річних за валютними кредитами, як продовжує він, залежатиме від вартості валютних ресурсів того чи іншого банку. Як правило, у банків з іноземним капіталом ставки будуть меншими і коливатимуться в межах 10-14% річних.
— Необхідності надавати валютні кредити населенню точно немає, — підсумовує Володимир Кислов. — Раджу взагалі забути про валютні позики, якщо згодом ми не хочемо знову мати проблему, подібну до тієї, що виникла в 2008-му.

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google