На нову транспортну модель Тернополя витратили майже 1,5 мільйона гривень

У липні 2018-ого управління транспорту, комунікацій та зв’язку через систему Prozorro провело тендер на проведення опитування та обстежень, розробку транспортної моделі Тернополя і формування маршрутної мережі громадського транспорту. Перемогла компанія - представництво Dornier Consulting International GmbH в Україні. Ціна питання - 1 400 000 грн. У червні 2018-ого виконком міської ради управлінню виділив 485 000,00 грн для проведення досліджень, ще 1 015 000,00 грн - у серпні. Договір з компанією управління підписало 14 серпня 2018-ого. Дослідження для створення нової транспортної моделі проводили студенти кафедри транспортних технології та механіки Тернопільського техуніверситету (ТНТУ) протягом десяти днів у вересні. А у жовтні на одному із київських форумів тернопільську транспорту модель визнали кращою в Україні. Які дослідження проводили студенти, кому і скільки заплатили майже 1,5 млн з міського бюджету та за яку транспортну модель міська рада отримала відзнаку, - у розслідуванні "20 хвилин”.  

Відзначили іншу модель

“Найкраща транспортна модель” - саме так називається номінація, у якій Тернопіль переміг в рамках рамках секції Smart projects форуму Kyiv Smart City Forum 2018. Нагородження відбулося 31 жовтня.  І, як з’ясувалося, ця модель не має нічого спільного із тією, за розробку якої міська рада заплатила майже 1,5 млн грн. Що це за форум і за що Тернопіль отримав нагороду розповів начальник управління стратегічного розвитку міста Юрій Дейнека.

- Щороку в Києві проводять такий форум і щороку є шість номінацій, - розповідає пан Дейнека. - Ми подали заявки на всі шість номінацій. Логічно, що Тернопіль не може отримати всі шість нагород. Які критерії вибору - ми не знаємо. Всю інформацію про транспортну модель, яку визнали кращою, нам надало управління транспорту.

Якщо коротко, то Тернопіль переміг завдяки створенню автоматизованої системи оплати проїзду й обліку пасажирів, звісно і про карту тернополянина. У презентації транспортної моделі йдеться про те, що у місті встановили монітори Tracklam для інформування пасажирів про деталі маршруту і зупинки, про cайт detransport. До речі, 1 листопада у розділі електронних петицій на офіційному інтернет-представництві Президента України зареєстрували петицію: “Відібрати відзнаку "Найкраща транспортна модель міста" у Надала”. Автор - Віктор Бойко. Щоб петицію розглянули, її має підтримати 25 000 людей, наразі проголосувало 35. На збір підписів залишилося ще 47 днів.

Працювали студенти

Компанія, яка виграла тендер на створення нової транспортної моделі для Тернополя звернулася за допомогою в ТНТУ. У листопаді журналістка спілкувалась з одним із студентів, який брав участь у дослідженнях. У хлопця (ім’я і прізвище з етичних міркувань не називаємо - прим. ред) виникли сумніви щодо методики проведення досліджень та й загалом вартості послуг компанії. 

Дослідження тривали з 10 до 20 вересня. В університет приїхало троє представників компанії. Студентів розділили на три групи від 15 до 25 чоловік з кураторами. Кожна група паралельно проводила три дослідження: комплексне обстеження пасажиропотоків, обстеження інтенсивності транспортних потоків та опитування домогосподарств. Група, в якій був хлопець, досліджувала пасажиропотік. Представники компанії видали спеціальні бланки, які студенти мали заповнити. Для дослідження пасажиропотоку, зокрема, студент з яким спілкувалася журналістка, мав їхати у маршрутці і рахувати, скільки людей зайшло і яким способом вони розраховувалися за проїзд.

Таке дослідження студент мав зробити кілька разів на день на двох маршрутах. Починав роботу о 6.20. В нього було обмеження в часі: перше коло потрібно було зробити з 6.30 до 10.00. Наступне з 12 до 16, а третє після 16.00. О 20.00 студенти мали здати бланки. Роботу студентів контролювали представники компанії. Просили, щоб ті надсилали свої геолокації, щоб довести, що справді їздять в маршрутках, а не придумують цифри. Було 27 локацій, на яких стояли студенти і перевіряли скільки людей зайшло, вийшло, яким способом вони розраховувались.

Похибка в розрахунках 

Виникати питання у студента почали під час проведення досліджень. 
- Той представник, з яким працював я, не був схожим на компетентну людину в транспортних перевезеннях, як на мене, - говорить студент. - Він роботу бачив так: початкова зупинка “Автовокзал”, маршрутка робить коло і в його розумінні в маршрутці не могло бути людей на автовокзалі. Тобто, якщо це кінцева зупинка, то на ній всі люди мають виходити.

Хлопець намагався пояснити представнику компанії, що так не може бути, що всі люди  виходять на цій зупинці - дехто їде далі. І запитував, як тоді заповнювати той бланк. 

- А він сказав, щоб я написав, що всі виходять на тій зупинці, а потім знову заходять, - продовжує співрозмовник. - Я рахував і так, як мені сказали, і так, як сам вважав за потрібне. За методикою представника компанії - пасажирів більше на 20 відсотків. Питання тоді для чого такі розрахунки? Коли я запитував чому потрібно рахувати саме таким способом, то він казав, що не має часу, потім поговоримо. І загалом, проводити такі обстеження силами студентів - дивно.

До речі, згідно із даними у Prozorro, у компанії ще було двоє конкурентів - університет водного господарства і Львівський автодор. 

Що ще досліджували 

Доцент кафедри транспортних технології та механіки Володимир Дзюра, який був куратором однієї з груп, розповів, що до університету компанія звернулася десь у серпні 2018-ого. Відповідальний виконавець представництва цієї компанії, якого звали Валерій, запропонував співпрацю в плані обстеження пасажиропотоків, інтенсивності руху та соціологічного опитування. Після того, як погодили основні моменти, університет вислав компанії проект договору і вони туди вписали перелік робіт, який студенти повинні були зробити. 

Як розповів пан Дзюра, під час дослідження виявили багато цікавих моментів. Наприклад, що деякі маршрутки взагалі не виїжджають на маршрути. 

- Представники цієї компанії нам не вірили, думали, що може студенти обманюють, то ми з ними їздили і перевіряли, - каже чоловік. - І справді на деяких маршрутах не було транспорту, особливо там, де маршрути дублюються. 

Володимир Дзюра був куратором групи, яка досліджувала інтенсивність руху транспорту. Інтенсивність досліджували двома методами. Студенти стояли на перехрестях, кожен мав відповідний напрямок і вони записували кількість авто за схемою день, час, початок та час завершення дослідження. 

- Ми проводили дослідження в певні інтервали по 15 хвилин, - продовжує співрозмовник. - Ділили транспортні потоки на легкові, вантажні, автобуси, тролейбуси та інший транспорт. Все це студенти записували в анкети. А на деяких точках, загалом їх було 25, все знімали на відеореєстратори, які дала компанія. 

Результати цих відеоспостережень теж обробляли в анкети і оригінали анкет висилали представникам компанії. Третій етап - соціологічне опитування. Студенти ходили по квартирах і питали в людей, як вони добираються на роботу, в які години, коли виходять з дому, щоб встигнути добратися. 

Університет отримав 121 200 грн

- Методику проведення досліджень запропонувала компанія, - каже пан Дзюра.  - Якщо в день дослідження траплялась ДТП на якійсь точці, то в цей день ми дослідження не проводили, бо аварія впливає на інтенсивність руху, утворюються затори. 

Було багато важливих деталей, прописаних у методиці, на які зважали під час проведення досліджень, пояснює фахівець. 

- Ми повинні були забезпечити чистоту експерименту і ми це зробили, - додає пан Володимир. - Тепер ця компанія має розробити нову транспортну модель для нашого міста. А ці обстеження - вихідні дані для цього. Бо існуюча транспортна модель не є досконалою. 

За словами доцента, університет за цю роботу отримав 121 200 грн. Студентам зарахували практику, адже вони навчаються на спеціальності транспортні технології і для них це дуже корисний досвід. 

Де 1 400 000 грн?

Представник компанії Dornier Consulting International GmbH - менеджер проекту Валерій Мосьпан, розповів, що їхня компанія має багаторічний досвід у виконанні подібних завдань і методику розробляли відповідно до загальноприйнятих стандартів для проведення такого роду досліджень. У розмові, яка була в листопаді, пан Мосьпан повідомив, що розробка транспортної моделі міст ще триває. А згідно із договором, роботу компанія мала виконати до 30 листопада 2018-ого. Ще за словами пана Мосьпана, їхнє представництво розробляє транспортні моделі для Луцька, Полтави та Житомира. Ці проекти ще теж на стадії реалізації.

Щодо того, скільки ж отримала компанія за послуги, то відповісти він не зміг. Мовляв, не компетентний у цьому питанні, пообіцяв, що передасть контакт журналіста директору представництва. Проте дзвінка від Лариси Засухи так і не було. А згодом Валерій Мосьпан сказав, що зі всіма питаннями, в тому числі і фінансування, потрібно звернутися з інформаційним запитом в управління транспорту.

У запиті журналіст просила детально розписати коли, кому і за які послуги заплатили 1 400 000 грн та коли буде готова нова транспортна модель. Начальник управління транспорту, комунікацій та зв’язку Ігор Мединський 5 грудня відповів, що на той момент провели соціологічне опитування мобільності з метою виявлення транспортної поведінки тернополян та транспортних потоків на суму 265 000 грн. І другий етап послуг, які має надати компанія - представництво Dornier Consulting International GmbH в Україні: створення транспортної моделі Тернополя, розробку організації дорожнього руху. І коштує це 970 000 грн. Разом це 1 235 000 грн. Чи входить сюди 121 200 грн, яку отримав ТНТУ - невідомо. Але, якщо додати і цю суму, то виходить 1 356 200 грн. Сам ж пан Мединський, окрім відповіді на інформаційний запит, розмовляти про нову транспортну модель відмовився.

Нову транспортну модель Тернополя майже за 1,5 млн грн представники вищезгаданої компанії мають представляти у понеділок, 17 грудня. 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.