На ці та інші питання нам відповіла речниця ПриватБанку Докія Кузьменко. Вона пояснила, що більшість клієнтів ПриватБанку не відчують змін, адже вони вже є ідентифікованими.
─ 28 квітня набрав чинності Закон України 361 “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”. Він встановлює нові, більш cучасні вимоги щодо підтвердження інформації про платника і отримувача прибуткових операцій. – повідомляє Докія Кузьменко - Закон діє для юридичних та фізичних осіб. Більшість клієнтів ПриватБанку не відчують законодавчих змін, адже вони вже є ідентифікованими. При відкритті рахунку вони заповнювали анкету та надавали ксерокопії своїх документів. Ідентифікація за допомогою картки для наших клієнтів давно звична справа.
Фінансовий моніторинг – це контроль за фінансовими операціями, аби виявити незаконні дії з легалізацією (відмиванням) доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансування тероризму, розповсюдженню зброї масового знищення. Поняття фінансового моніторингу супроводжує фінансові послуги з 2001 року – з часів терористичних актів 11 вересня у США.
Того року в Україні з'явився перший закон про фінмоніторинг, завданням якого було запобігти фінансуванню тероризму та масовому розповсюдженню зброї. Згодом цілі закону розширилися протидією ухиленню від сплати податків та протидією легалізації коштів, отриманих злочинним або незаконним шляхом. Більшість країн світу імплементували ці правила.
─ НБУ обіцяє, що з новою редакцією закону для 95% клієнтів українських банків не тільки нічого не змінюється, а й полегшуються деякі процеси. Операції 95% клієнтів банків, за даними НБУ, мають низький рівень ризику. Раніше банки однаково перевіряли всіх клієнтів: від студентів та пенсіонерів до публічних діячів, - каже пані Докія. - Відтепер буде чіткий перелік низькоризикових клієнтів: оплата комуналки; зарплатні проєкти, стипендії, пенсії; ОСББ; підприємства ЖКГ, інтернет-провайдери; "білий" бізнес, що платить податки тощо.
Увага до низькоризикових клієнтів буде мінімальна. Високоризикових клієнтів перевірятимуть більш прискіпливо. Наприклад, йдеться про політиків чи олігархів. Тобто тих, хто може проводити операції на великі суми.
─ З картки на картку - можна. Якщо ж мова йде про операцію з готівкою, то потрібна ідентифікація. Наприклад, якщо клієнт вносить готівку на суму від 5 000 грн для поповнення картки, платежу, внесення коштів на депозит, відправки грошового переказу у касі або терміналі самообслуговування, ─ каже Докія Кузьменко.
Вона також доповнила, що поповнити банківську картку за номером готівкою у терміналі без використання власної картки можна виключно на суму до 5 тисяч гривень.Так само поповнення готівкою своєї або чужої банківської картки у касі банку без пред'явлення паспорту обмежене лімітом у 5 тисяч гривень.
Для переказів з картки на картку закон нічого не змінює. Якщо ви будете поповнювати картку через термінал, то все залежить від того, чи є у такого терміналу ліміт. Якщо він встановлений на рівні 5 тис. грн, то більше ви переказати не зможете.
─ Якщо платите карткою – то все за звичним алгоритмом. Якщо доставка товару буде через поштового оператора, а оплата накладеним платежем, наприклад на суму 40 тис. грн – то згадуємо про правила роботи з готівкою. Поштовик попросить особисті документи.
При здійсненні цієї операції на суму понад 5000 грн необхідно ідентифікувати та верифікувати платника. Тобто клієнту треба мати з собою паспорт та пояснити, що це за платіж, наприклад, зазначити у реквізитах, що це допомога родичам, - повідомила пані Докія.
Як думаєте, чи гарна ідея - здійснювати перекази лише з паспортом?
А як ви ставитеся до закону про фінмоніторинг? Діліться своїми думками в коментарях.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 16 від 16 квітня 2025
Читати номер
а стадо сидить карантініт.
стіль...креста саші...дуже...нравітся...мені-
він...подходящий...для ...усякої..."фуйні"