Атовця Сашка Цюха, який заступився за кохану, нема вже два роки. Чому жоден з кривдників не покараний?

22 лютого минуло два роки з дня смерті АТОвця Олександра Цюха. Проте досі ніхто із його нападників не відповів за скоєне.

У Сашка після його смерті народився син Назарчик. Малий схожий і на маму – чорними оченятками, але характер татовий, кажуть рідні. Наполегливість і впертість  та світлий колір волоссячка також взяв від батька. І навіть хода, як у Олександра…

Малюку лише півтора року, і він ще не усвідомлює, чому тата немає поруч і чому бачить його лише на світлинах. Проте, коли йому показують фото Сашка, одразу з посмішкою видає: «Тато».

Чотирьох нападників «амністували»

Нагадаємо, АТОвця Олександра Цюха жорсткого побили у червні 2017-ого. Чоловік помер взимку 2019 р. Справу розглядали у суді Хмельницької області. На апеляцію подали родичі Сашка, адже Лановецький районний суд своїм рішенням фактично звільнив від покарання нападників. За побиття Олександра судили чотирьох мешканців Ланівців — Михайла Гінду, Миколу Загаєвського, Віталія Замойського і Вадима Скакуна. Суд першої інстанції призначив трьом підсудним покарання у вигляді обмеження волі (роботи у виправному центрі) на три роки, а четвертому — на чотири роки, проте відразу ж застосував до усіх Закон України «Про амністію 2016 року».

У лютому 2019 р. Сашко помер. Його дружина Тетяна була вагітною. За неї чоловік і заступився 28 червня 2017 в с. Якимівці, де його жорстоко побили. Тоді молоді люди ще зустрічались і не були подружжям. 

Олександр Цюх, нагадаємо, більше року воював на Донбасі, тричі горів у танку, отримав контузію. Повернувся додому з пекла війни живим. Життя у нього відібрали на мирній і рідній Лановеччині. Старший брат Олександра і його шваґро теж воювали на Сході.

— Кривдників Саші досі не покарали, — розповіла вдова Тетяна. — Збаразький суд повернув справу на дорозслідування у прокуратуру. До цього були не рік і не два судів різних інстанцій. Вони за цей час жодного разу не пробували з нами зв’язатись і навіть не попросили пробачення. Хоча одного з них, Віталія Замойського, вже немає серед живих. Він помер на Борщівщині.  

Саме Віталій Замойський протягом усього засідання в Хмельницькому суді висловлював відкриту неповагу до суду. Постійно говорив та нецензурною лексикою коментував все, що відбувалося в ході слухання. За це йому робили неодноразово зауваження.

Вдова каже, скільки років минуло, хотіла б, аби за смерть її дорогої людини кривдники відповіли. Адвокат та батько не припиняють за це боротись. Підтримують і побратими Саші – принаймні на судах як в Ланівцях, так і Збаражі, вони були. 

«Люди, рятуйте! Людину вбивають!»

Тоді 31-річного Олександра Цюха, учасника бойових дій з Ланівеччини, побили в ніч на 28 червня 2017 р. біля зупинки с. Якимівці. Сашко потрапив в реанімаційне відділення Лановецької лікарні з діагнозом «відкрита черепно-мозкова травма, забій склепіння головного мозку з епідуральною та субдуральними гематомами справа, перелом склепіння та основи черепа справа, стан стабільно важкий». Очільник тернопільської поліції Олександр Богомол тоді повідомив, що АТОвець заступився за дівчину. З іншого боку було четверо хлопців. Свідки кажуть, що били всі. Коли потерпілий вже лежав, один з нападників наніс йому удар ногою по голові. 5 липня трьом, а 6 липня 2017 р. ще одному учаснику оголосили підозру за ч. 2. ст. 296 Кримінального кодексу України.

Сашкові в Ланівцях зробили операцію, 4 дні він перебував в комі, потім 2 тижні у реанімації райлікарні. Згодом його перевели до Тернополя - в неврологію міської лікарні №3 у Тернополі. Медики підняли його на ноги, розповідав тоді батько Олександра Василь Цюх. Попереду були ще не одна операція та місяці лікування…

Очевидці пригадували, як на Сашка накинулись четверо напідпитку. Один з них витягнув гранату. І тут хтось з компанії крикнув: «Вали його!», і зграя накинулась на хлопця, збила з ніг та почала бити. Нажахані дівчата бігали навкруги й у розпачі кричали: «Люди, рятуйте! Людину вбивають!» Нарешті одна з них схаменулася і побігла по допомогу до найближчих хат. Тим часом крики про допомогу почув Олег Г. Не зволікаючи, чоловік сів у автомобіль і поїхав до дороги.

«Кажеш, що ти герой? То на тобі, герою!»

П’яна четвірка рискала навколо зупинки автобуса в пошуках жертви, оскільки потерпілому вдалося вирватись від них та заховатись між дерев у парку.

Коли Олег спокійно вийшов з авто, один із нападників з гранатою наблизився до нього, але переконавшись, що це інша людина, тільки злобно і грубо вилаявся. Натомість селянин спробував заспокоїти п’яних хуліганів. Ті обступили його півколом та мовчали, дивлячись з-під лоба. У цей час із парку на дорогу несміливо вийшов весь побитий, у подертому одязі Сашко та став ззаду за своїм захисником.

Побачивши атовця, ті постискали кулаки та міцніше обступили чоловіків. Олег поклав руку на плече одному з них, хотів заспокоїти. У цей момент найбільш агресивний із хуліганського квартету, Михайло Г., зі словами «Кажеш, що ти герой? То на тобі, герою!» миттєво вдарив кулаком у голову потерпілого. Сашко впав на дорогу.

Коли приїхала «швидка», побитий ветеран сидів на зупинці, він нікого не пізнавав і нічого не зміг розповісти. У лікарні він впав у кому і довший час перебував у реанімації між життям та смертю.

У Лановецькому суді жоден із четвірки не визнав своєї вини. Спочатку вони всю провину за початок скандалу валили на Сашка, бо той нічого не пам’ятав. Коли ж їхні слова спростували свідчення очевидців, почали звалювати провину одне на одного.

В останньому слові кожний із них попросив застосувати до них амністію. Бо в них родини і маленькі діти.

Зараз справа у прокуратурі області. Коментар прокуратури читайте згодом.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.