38 віршів про Нью-Йорк від Василя Махна

Але що вже тепер вже казати. Тепер Василь живе у нью-йоркському Брукліні і його остання поетична збірка “38 віршів про Нью-Йорк і дещо інше” набула серед прихильників української поезії значно більшого розголосу, ніж п’ять попередніх збірок разом взятих. Варто нагадати, що на початку 90-х саме В.Махно був натхненником створення у нашому місті поетичного гурту “Західний вітер” (В.Махно, Б.Щавурський, Г.Безкоровайний, В.Гайда). Фактично він і був його неформальним лідером, та й взагалі за місцевими масштабами вважався успішним літератором, автором п’яти поетичних збірок, викладачем, а пізніше й доцентом нашого педуніверситету. І коли Василь все-таки виїхав (за “зеленою картою” до США), поповнивши хвилю третьої (заробітчанської) еміграції, то цим своїм вчинком багатьох навіть дуже здивував. Але коли минулого року в київському видавництві “Критика” вийшла нова збірка В.Махна “38 віршів про Нью-Йорк і дещо інше”, презентація якої відбулася на львівському Форумі видавців, то я і, напевне, ще багато хто відкрили для себе нового поета... Нового настільки, аби упіймати себе на думці, що, можливо, заради написання цих віршів Василеві й варто було опинитися там, за океаном. І навіть деяка злість на світ, часто замішана чи то з відчаєм, чи з утомою, що деінде проскакує у його поетичних рядках (те, що мені найменше подобається), вочевидь, легко пояснюється важкими реаліями емігрантського життя, та ще й в уяві вразливого українського поета: український поет мусить писати римовані вірші пішли ви... Відтак, нова збірка Махна майже всуціль із верлібрів. Кажуть, так зручніше при перекладі. А один з небагатьох римованих віршів присвячений тернопільському кафе “Муза”, у якому в 90-х “Західний вітер” нерідко засідав у повному складі. Тепер Махно пише про це з Мангетена: ...кав’ярні корабель в передзимовій бухті лиш дим від сигарет нам нагадає: бути в цих стінах і кутах просмерджений текстиль із віршів і вина утворював нам стиль... Про Тернопіль, здається, більше немає нічого. Інші вірші начебто про Нью-Йорк, але у цьому ж стилі, і їх справді 38... Я підрахував, що Василеві мало б бути стільки років, коли він їх писав, і, принаймні, це хоч щось пояснює. Зараз йому вже трохи більше. А з “дещо іншого” у збірці вміщено ще й есей “Парк культури та відпочинку імені Ґертруди Стайн”. У тернопільських книгарнях нової збірки Василя Махна в продажу наразі немає. А тим часом до від’їзду, і так само до Нью-Йорка (щастить поетам на “зелені карти”), готується ще один із “Західного вітру” — Гордій Безкоровайний. Чи напише й він скількись віршів про Новий Йорк, наразі невідомо. Але, принаймні, число “38” вже застовбив В.Махно.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.