Буму сімейних лікарів у місті не буде

— У нашому місті немає гострої потреби в сімейних лікарях насамперед через повну комплектацію посад спеціалістів, — зазначила у розмові з “RIA плюс” головний терапевт управління охорони здоров’я облдержадміністрації Лілія Гнатюк. — Населення обласного центру може звернутися до будь-якого фахівця безпосередньо. Віддаль до медичних закладів невелика, хороше транспортне сполучення. Цю думку поділяє і завідувач кафедри поліклінічної справи та сімейної медицини ТДМА ім. І.Горбачевського професор Володимир Гощинський. Він стверджує, що незважаючи на усі переваги сімейної медицини — безперервність спостереження пацієнта, максимальна доступність медичної допомоги, економія у 4-5 разів коштів на стаціонарному лікуванні та ін. — ця форма надання медичних послуг приживається лише у селі. Щоправда, з його слів, у великих містах, на зразок Донецька, Дніпропетровська, сімейний лікар — поширена практика. Але там більшість із них працюють приватно, отримавши відповідну ліцензію. Вигідніше відділення з кількох лікарів — У Тернополі лікар, який не має “ім’я” і діагностичного обладнання, майбутнього не матиме, — продовжує Володимир Гощинський. — Та й облаштувати амбулаторію сімейного лікаря згідно з європейськими стандартами коштує близько 200 тис. гривень. У нашому місті значно ефективніше створювати відділення сімейної медицини. Його організовують 3-5 сімейних лікарів, кожен з яких має глибші знання з певної спеціальності. При цьому якнайбільше використовується не лише інтелектуальний потенціал, а й матеріально-технічне оснащення і приміщення поліклініки. До речі, як повідомила нам обласний терапевт, так зробили в сільській дільничній лікарні у Мишковичах, планують організувати подібне відділення у Бережанській центральній районній лікарні. Через недостатнє фінансування медицини саме такі населені пункти, де є кілька сімейних лікарів, першочергово забезпечуватимуть транспортом і діагностичним обладнанням, кажуть в обласному управлінні охорони здоров’я. Одкровення одного сімейного лікаря Єдина амбулаторія сімейного лікаря у нашому місті розташована на околиці, на вул. Леся Курбаса, 6. Територіально вона належить до другої міської лікарні. Там приймають хворих відповідно до графіку роботи сімейний лікар і гінеколог. Ігор Гнатович став сімейним лікарем завдяки експерименту. А до цього 10 років працював на кафедрі інфекційних хвороб ТДМА ім. І.Горбачевського, захистив кандидатську дисертацію. — У 1993 році в міському відділі охорони здоров’я вирішили організувати амбулаторію сімейного лікаря. Не останню роль тоді відіграло вивчення закордонного досвіду. І міська рада виділила дві квартири: одну для житла лікарю, а другу — для амбулаторії, — розповідає Ігор Гнатович.— Відбувся конкурс на цю посаду. Тоді я закінчив 4-місячну первинну спеціалізацію в інституті вдосконалення лікарів у Львові. На дільниці працюю вже 8 років”. Наразі він лікує все, що в межах його компетенції і кваліфікації — терапевтичні, неврологічні недуги, хвороби очей, вуха, горла, носа, шкірні, інфекційні захворювання, не займається лише акушерством-гінекологією та стоматологією. Виконує нескладні хірургічні маніпуляції: може зашити рану, зняти шви, зробити перев’язку, зупинити кровотечу. Якось був такий тиждень, розповів Ігор Григорович, що кілька днів поспіль “лікував” забійні синці. Крім фонендоскопа, тонометра, що є у кожного дільничного лікаря, в амбулаторії є ще й електрокардіограф, отоскоп (для огляду вуха), офтальмоскоп (для огляду очного дна), спірометр (для вимірювання вентиляційної здатності легень). Робочий день у пана Гнатовича звичайно нормований, але інколи пацієнти йдуть допізна. Приймає, поки не закінчиться черга. Проте більшість сприймає його лише як дільничного терапевта, який живе поруч, до якого йдуть, бо треба лікарняний листок, резюмує він. І пояснює, що, можливо, досвід такої системи надання послуг ще не досить поширений, тому у людей ще не сформувалася чітка уява про функції і можливості сімейного лікаря.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.