Найкращий спосіб вкласти малюка спати – заспівати колискову. Недарма її вважають універсальним терапевтичним засобом.
Колись кожна мати ще до народження дитини складала для неї колискову. Ця пісня була для маляти оберегом на все життя. Адже в кожному рядку ненька просила своєму чаду сил для сну та зростання.
Колискова і нині є першим музичним враженням малюка, переконана Соломія Пісєцька. Жінка вірить, що в маминих пісеньках є містична сила.
Коли у донечки Валерії болів животик, або вона довго не могла заснути, пані Соломія починала щось наспівувати. Прислухаючись до маминого голосу, дівчинка заспокоювалася та згодом засинала.
- В одному з журналів я прочитала цілу статтю про те, як спів впливає на психічний стан самої жінки, - продовжує вона. – Виявляється, у мам, які співають колискові, навіть покращується лактація, адже протягом співу жінка перебуває з дитиною в тісному емоційному контакті. При цьому не важливо, чи достатньо красивий у мами голос. Щоб слова звучали сердечніше, фахівці рекомендують співати колискові з усмішкою на обличчі.
Ці поради Соломія активно втілювала і у своє життя. Щовечора, перед сном, аж поки донечці не виповнилося п’ять рочків, вона співала колискові. Тепер, коли жінка планує вдруге стати мамою, вона збирається вже сама написати тексти пісень. Каже, що хоче залишити їх у спадок своїм внукам.
- Насправді це дуже романтично, - зізнається вона. – Думаю, дітки, яким батьки передають любов до музики чи красномовства, обов’язково виростають ніжними та добрими людьми.
До народної творчості привчає з народження свою донечку Вероніку мама Катерина Батура. Дитячі пісеньки звучать у родинному помешканні протягом дня.
- Донечка обожнює повторювати наспівування Зайчика Шнуфеля, - каже вона. – Ходить по кімнаті й повторює за ним. Так кумедно на те дивитися. Артистка підростає! (посміх. – прим. авт.).
На ніч мама співає Веронічці колискову пісню з улюбленого мультфільму «Умка». Відчуваючи мамину турботу, доня швидко засинає. Часто дівчину вкладають спати тато, або дідусь. Кожен із них також намагається повторити звучання улюбленої мелодії.
- Наша зірочка любить, аби поруч був хтось із рідних, - каже мама. – Відчуваючи наше піклування, вона заспокоюється та поринає в солодкі сни.
Катерина Батура намагається вже з пелюшок привити малечі любо до слова та всього прекрасного. Тому вже в ранньому віці вона знайомить Вероніку з українською народною творчістю.
- Хресний тато подарував на День народженні велику книгу українських народних казок, - додає жінка. – Тому щодня маємо, чим зайнятися. Читаємо славнозвісні розповіді про Колобка, Курочку Рябу, Лесичку-сестричку та інших. Вероніка із захватом роздивляється всі картинки, показує, де яка тваринка. Казка, як і колискова, діє на неї заспокійливо.
А в родині Мартиненків колискові онукам співає бабуся Валентина.
- Це зараз вже повидумували іграшки, які співають і танцюють, - каже вона. – Коли я була маленькою, такої техніки не було. Ми все робили самі. Я пам’ятаю, як мама, сидячи біля печі, співала мені українські пісні. Цю любов до співу вона передала нам. На свята чи у вихідні дні ми збиралися з подружками, аби щось заспівати. Але тоді була якась інша атмосфера. Це заняття здавалося таким урочистим і вагомим.
За розповіддю бабусі тепер ці традиції відійшли в минуле.
- Невістка із сином купують дітям різні іграшки, а ті ними не дуже граються, - зауважує вона. – А от бабусину казку чи пісеньку слухають із задоволенням. Уже навіть просили мене навчити їх так співати. Усе-таки в народній творчості є своя сила. І її не замінити навіть найсучаснішими технічними винаходами.
Наталія БУРЛАКУ
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 19 від 7 травня 2025
Читати номер