Яка доля жінки, яку побив священник? Жертви домашнього насильства: куди звернутись за допомогою

Історію М. (ім'я не вказуємо з етичних міркувань при.ред) ми розповідали у матеріалі: "«Він каже, що колись вб’є мене»: священник порізав свою дружину ножем для хліба, але потім вибачився (18+)"  у квітні цього року.

Тоді жінка, яка жила з чоловіком-священником у сусідній області, втекла на Тернопільщину до сестри та розгублено шукала захисту. Звернулась вона в поліцію та до журналістів. 

- Він мене вб’є. Я боюсь, що він колись мене вб’є. Я живу в  страху за своє життя і за своїх дітей, - розповідала жінка в квітні – У сім’ї всяке буває. Бувають суперечки, бувають і сварки. Але щоб до такого? Діти просто бояться його. Вони казали: «Мамо, ми не хочем, щоб тато йшов додому». Все через ці сварки, через ці побої. Зараз такий тиждень Христових мук (розмова відбулась 16 квітня - прим.ред), і я сама теж терплю. Я знаю, що він священник. І це біда людям, бо як ті люди мають йти в церкву потім і молитись? Але так само не знаю, як мені бути. Бо він приходить додому з церкви і вдома така біда.  

На фото і справді побої були жахливі: усе тіло в синцях: є старіші, які майже сходять, є темно-сині, на руках - порізи на кілька сантиметрів. 

"Повернулась в місто на роботу"

Через кілька тижнів після сварки, подружжя дійшло згоди. Священник вибачився за скоєне. 

Він каже, що із жінкою вони помирились та пообіцяв, що їй нічого не загрожує. М. вирішила, не шкодити й чоловікові в священництві. Та попросила не повідомляли ім'я в ЗМІ. 

Але чи не повторилось більше насилля в сім'ї? 

5 серпня ми зателефонували М. Жінка була на роботі. У своє місто вона повернулась наприкінці червня. До того разом з дітьми жила в сестри на Тернопільщині. 

- Я зараз не живу зі своїм чоловіком. Орендую квартиру та живу з дітьми окремо, - каже жінка. - Після того, як я повернулась, стосунки почали налагоджуватись. Я зараз на роботі, діти більшість часу з ним. Агресії у стосунках з чоловіком немає. Він спілкується з малими, намагається налагодити спілкування зі мною. Я дуже сподіваюсь, що цей жах більше не повториться. Ми не згадуємо більше це все. Хоча зараз я ще не знаю, чи зможемо ми налагодити ті стосунки повністю. 

Жінка подала заяву на розлучення тут, у Тернопільській області - за місцем прописки. Проте час для роздумів сім'ї виділили аж пів року. 

- Острах, що це може повторитись, у мене є, але треба думати про краще і вміти бачити краще, - каже жінка. 

"Справа сімейна"

Сам чоловік переконаний: статтю публікувати ми взагалі не повинні були, а конфлікти - це справа сімейна. 

Зараз він каже, що у них все, як у звичних сім'ях. 

- У нас все добре. Звісно, ви так все описали це все так... Але Бог знає, що нам давати. Знає, що потрібно, -  каже священник. - Діти зі мною. Навіть зараз. Якби я був поганий для своєї жінки і своїх дітей, то вони би до мене не приходили. А так ми спілкуємось, розмовляєм, відпочиваєм. 

Раніше чоловік казав, що конфлікти в сім'ї виникли на грунті ревнощів до... парафії.

- Сімейне життя є нелегке. Навіть в економічному плані. Прошу людей, щоб вони не повторювали такого шляху, а краще спробуйте поговорити. Скажіть чоловікам, щоб вони краще себе контролювали. А з іншого боку, жінки священників хай не ревнують своїх чоловіків до парафії. Бо священник живе з людьми, за людей молиться, людьми йде по житті. І якщо жінка мала чоловіка всього, і була маленька парафія, а потім парафія стала велика і потреб стало більше, то священник додому тільки приходить ночувати і служить церкві. І якщо це є часто, то створюється ця молекула негативу, яка тріскає і вдаряє. Потім виходить, що він як чоловік грубо себе поводить, простягує руки, а вона, як жінка, починає його морально вчити, виховувати, - каже він.

Чи покарають священника?

Як повідомили у пресслужбі ГУНП в Тернопільській області, заяву жінки внесли у ЄРДР.

- Жінка звернулась в один із райвідділків поліції, -  кажуть в прес-службі ГУНП. – Оскільки ці події стались на території сусідньої області, у жінки прийняли заяву. Її внесли у єдиний реєстр досудових розслідувань за частиною 1 статті  125. Після цього матеріали переслали  у місце, де це сталось. Оскільки справи розглядають за територіальним принципом.

Журналісти звернулись у пресслужбу управління поліції в області, де сталось правопорушення. 

Як повідомили у райвідділку, у який, за територіальним принципом мали би направити справу, про це нічого не знають. Деталі можна з'ясувати, лише якщо сама потерпіла дізнається номер, під яким зареєстрували провадження. Для цього їй потрібно звернутись в місце, де вона залишала заяву. 

Сама жінка каже, що на жодні допити її не викликали, і ніяких запрошень слідчих наразі вона не отримувала. Чи буде відстоювати розслідування по справі, наразі ще думає.

У головному управлінні Національної поліції в Тернопільській області повідомляють, що з початку року поліцейські області задокументували майже тисячу фактів домашнього насилля, до Єдиного реєстру внесено 16 кримінальних проваджень, правоохоронці винесли понад п’ятсот тимчасових заборонних приписів для кривдників.

Як не стати жертвою аб'юзу?

- Насправді проблема домашнього насилля поширеніша, ніж ми можемо подумати, - каже психолог Галина Язлюк. - У мене, наприклад близько 60-ти відсотків клієнтів, - це жінки, які є жертвами таких чоловіків, жертви аб'юзу. 

У психології є так званий "Трикутник Крапмана", у якому є агресор, жертва і хтось, кому жертва може пожалітись. Дуже часто людина не може вийти з цього трикутника. Тому що має свій побут, свою модель поведінки. 

Сказати жінці: "Залиш його" - неможливо. Їй важко буває прийняти рішення, бо воно може залежати від багатьох обставин: житлові умови, суспільство. 

У таких ситуаціях людині особливо важливо знайти чиюсь підтримку. Особливо, коли вона не може її побачити від когось рідного: подруг, батьків. Як правило, жертвами таких стосунків стають жінки, які не мають підтримки збоку. Але варто зрозуміти, що такі стосунки - прямий шлях до інвалідності, до психічних хвороб. 

Завдання психолога - знайти ту підтримку, підготувати жінку до можливості такого вибору, підвищити самооцінку. Тому, що інколи психологічне насильство важче лікувати ніж фізичне. 

Підтримку жінкам має надати суспільство. Тому що є такі пост-радянські стереотипи: своя сім'я - розберуться. Але насправді жінки мають бути захищені. І це питання до соціальних служб і до того, як вони виконують свою роботу. 

Що робити, якщо ви стали жертвою домашнього насилля

- Найперше, що хочеться порадити жінкам в такій ситуації – не бійтесь звертатись за допомогою. Не терпіть, якщо страждаєте від домашнього насилля, - коментує юрист Тернопільського місцевого центру «Безоплатна правова допомога» Оксана Тимчишин. – Обов’язково реагуйте на перші ознаки домашнього насильства. Не чекайте, що це пройде. Тому, що дуже часто, якщо наприклад чоловік б’є один раз – це може повторитись.

При вчиненні над вами насилля – викликайте поліцію та вимайте складення адміністративного протоколу. Також поліцейські можуть виносити заборонні приписи. За якими насильнику забороняється знаходитись з жертвою та потерпілими в одному приміщенні. Таким припис може видаватись на термін до 10 днів. Також через суд ви можете вимагати обмежувальних приписів. Це заборона наближатись до місць, де перебуває жертва та заборона спілкування.

- Для того, щоб суд міг винести такий припис, у вас має бути достатньо доказів, що ви справді потерпіли, - продовжує юрист. – Тому максимально фіксуйте усю завдану вам шкоду. Якщо це фізичне насилля – зверніться до лікаря та задокументуйте ці всі тілесні пошкодження. Якщо насильство психічне  - запишіть свій стан на відео або диктофон. Це саме стосується погроз. Якщо буде запис такої розмови, це може допомогти вам.  Також важливо розуміти, що у випадку примирення варто таки залишити вашу заяву в правоохоронців. Тому, що якщо насилля вчиняється постійно – міра покарання теж зростає.

Також для боротьби з домашнім насильством в управлінні соціальної політики створили спеціальний підрозділ під назвою «Поліна».  Вони тримають на обліку усі сім’ї, у яких вже вчинялось домашнє насильство. Психологи цього підрозділу працюють і з жертвами насилля та з кривдниками.

Контакти

Якщо ви стали жертвою домашнього насилля, можете звернутись за такими контактами:

Центр безоплатної правової допомоги  - гаряча лінія 0 800 213 103.

Гаряча лінія із боротьби з домашнім насильством ГО «Ла Страда» - 0 800 500 335 або 116 123.

Гаряча лінія з попередження домашнього насильства  1547.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.