Наробився біля землі, а її віддали іншому

- Ну, як же так, - каже Адам Головецький. – Людина так напрацювалась біля тієї землі, а її віддали іншому?

Чоловік звернувся у прокуратуру та до суду.  Він вважає, що працівники Держкомзему зробили все, аби затягнути час на користь іншого претендента на ділянку.

- Власник землі Мирослав Сакало – мій тесть, - розповів у редакції Адам Головецький. – Але і я добряче наробився біля тієї землі – ми доводили її до пуття. Тесть купив ділянку на краю села ще у 2000-му, тоді вона не коштувала так дорого.  Збудував там будинок. А на прилеглій до його території землі нічого не було. 

Тесть, за словами пана Головецького, почав з усного дозволу тодішнього голови сільради доглядати за прилеглою ділянкою. Навозив землі, оскільки на краю села було щось схоже на звалище. А ще – територію постійно підтоплювало. Тож насадив дерев. Після десятка років догляду тесть почав займатись приватизацією цієї ділянки. На оформлення документації витратив купу грошей, а тепер залишився ні з чим.

- Допоможіть йому, він – простий чоловік, - каже пан Головецький. – Ми не знаємо, що робити - всюди корупція. Як же так можна? Так не має бути.

Пан Сакало, як розповів пан Адам, звертався у 2012 році у Петриківську сільраду для  того, щоби ту прилеглу територію долучили до його ділянки для використання під сільськогосподарські роботи. Депутати ж на місцевій сесії не дали позитивної відповіді, а потім відхрещувались, що ця земля – районна. Тож родина почала шукати правди далі, і з’ясувалось, що тією ділянкою має право розпоряджатись таки район.  

Область не знала, що робить район
Тоді пан Сакало - ще у 2012 році - звернувся із заявою про передачу йому у власність для ведення особистого селянського господарства до голови райдержадміністрації. І отримав «добро». 

- Я виготовив усю технічну документацію (копії документів є у редакції – прим. ред. ), -  розповідає Мирослав Сакало. – У серпні 2013-го відділ Держземагентства у Тернопільському районі погодив проект землеустрою щодо відведення мені ділянки. Але коли звернувся, щоб зареєструвати цю ділянку за кадастровим номером, почались незрозумілі речі. Мені відмовили без пояснення двічі.

Причину люди зрозуміли, уже звернувшись до окружного Адміністративного суду з позовом про зобов’язання відділу Держземагентства присвоїти кадастровий номер та видати витяг із ДЗК для подальшої реєстрації  права власності. Однак суд відмовив у цьому проханні, пояснюючи своє рішення перетином ділянки пана Сакала з іншою.

Також у ході слухання з’ясувалось, що та ділянка, уже з присвоєним кадастровим номером належить на правах власності іншому чоловікові – жителеві Великих Гаїв. І отримав він її у серпні 2013-го на підставі наказу Головного управління Держземагентства в області. Тож у ході проведення судового слідства представники Держземагентства пояснювали, мовляв, в області не знали, що в районі та ділянка на етапі проходження приватизації.  

- Начальник відділу Держземагентства у районі Роман Левчик навмисне затягував оформлення моїх документів, - додає пан Сакало (те саме він стверджував у заяві в прокуратуру – прим. ред.). – Для того, щоби житель Гаїв встиг оформити право власності. 

Підтвердженням цьому є те, додає співрозмовник, що всі документи той чоловік почав виготовляти пізніше, з різницею в один-два місяці. Однак у серпні 2013-го з’явився наказ про приватизацію ним ділянки. 

З роками приглянулись до ділянки
У цієї історії є передісторія, каже пан Мирослав. Добро на догляд ділянки він отримував ще від старого сільського голови. Коли ж звернувся за приватизацією, селом уже керував інший. Той заявив, що цю ділянку не дасть йому приватизувати, бо її хочуть продати і віддати гроші на церкву. Тобто коли ділянка була схожа на сміттєзвалище, вона нікому не була потрібна. Коли ж її за десять років довели до пуття, у селі спам’ятались. 

- Якось під час цього всього на ринку я зустрівся з начальником відділу Держземагентства Левчиком і перепитав, як там з моєю справою, - пригадує пан Мирослав. – Той сказав, що мені дадуть іншу ділянку, бо з цією діла не буде. Мені таке не підійшло. 

Чоловік припускає, що  у селі постановили за мету будь-що продати ділянку і зробили це за допомогою районного відділу. Адже спершу, каже чоловік, хотіли продати землю одному панові, однак той на якомусь етапі відмовився. Тож врешті-решт ділянку отримав житель Великих Гаїв, звідкіля і сам начальник відділу Держземагентства у Тернопільському районі.

Що ж думає з цього приводу сам сільський голова і що правда, а що ні – нам почути поки що що не вдалось. Ми до нього так і не дотелефонувались, а на залишений нами номер чоловік не передзвонив. Його позицію готові висвітлити у наступних номерах.

Потрібно, щоби провели перевірку
Відтак родина пана Сакала у серпні написала заяву у прокуратуру і звернулась до міськрайонного суду задля скасування права власності на землю жителю Великих Гаїв.  Кримінальне провадження слідчий двічі закривав, а прокуратура двічі скасовувала постанову слідчого про закриття. Як результат – у грудні слідчий знову закрив кримінальне провадження (копія постанови є у ред. – прим. ред.). Серед причин – відомості про оформлення земельної ділянки Сакалом не внесли до Державного земельного кадастру.  Що цікаво, допитати як свідків панів Левчика і Папіровського – тодішнього начальника Головного управління Держкомзему правоохоронці не змогли, бо ті відмовились давати покази (!). Окрім того, постанову слідчий закрив уже після того, як родина Мирослава Сакала 2 грудня забрала заяву із суду.

- Нам порадив адвокат забрати наразі заяву, бо прокуратура не буде займатись перевіркою, а чекатиме рішення суду, - додає пан Сакало. – А нам потрібно, щоби вони таки провели перевірку.

Як же так сталось, що на одну і ту ж ділянку документи майже одночасно виготовляли двоє різних людей, ми запитали у відділі Держземагентства у Тернопільському районі.

- Він має документи, у чому йому відмовлено? - перепитав  начальник відділу Держземагентства у Тернопільському районі Роман Левчик. – Відділ Держземагенсттва у районі не є розпорядником земель с/г призначення. Розпорядником є Головне управління. І дозвіл на розроблення проекту землеустрою не передбачає бронювання земельної ділянки. Усі громадяни для нашого відділу рівні і  подають заяви у відділ або у Головне управління у спосіб, передбачений законом.

Не знайомий з односельцем 
Також пан Левчик наголосив, що це питання задовольнило Головне управління і належним чином надіслало йому документи, які в районі  розглянули і зареєстрували. І якщо пан Сакало вважає, що йому дали відмову, то нехай її покаже. У той же час, як ми писали вище, Мирославу Сакалу відмовили без пояснення і документів про це не дали. 

Особисте знайомство із новим власником земельної ділянки пан Левчик заперечує. 
- У Великих Гаях живуть близько трьох тисяч людей, - каже він. – Я не можу знати усіх. Із  тим жителем, який отримав ділянку, особисто не знайомий.

Також чоловік заперечує, що мав усні бесіди з паном Сакалом. І наполягає, що не мав стосунку до справи із згадуваною земельною ділянкою. Цим займались працівники відділу, зокрема земельні реєстратори.

- Він чогось хоче до мене вчепитись, піднімаються крики, - додає чиновник.
Тим часом родина Сакало збирається знову звертатись до суду і люстраційного комітету. Люди кажуть, навіть якщо і втратять свою ділянку, то нехай уся область дізнається, як у нас вирішують земельні справи. 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.