Не бачу світу Божого і коли ростуть діти: як полюбити роботу і ходити туди з радістю, радить психолог

— Я настільки втомилась від тієї роботи, якби ти тільки знала… Кілька місяців тому була на морі, а зараз ніби у відпустці не була років зо п’ять, — перше, що почула у слухавці від подруги Ірини, коли вона набрала мене у вихідний. Жінка працює в приватній компанії і, як то кажуть, на своєму місці. Як бонус, — чимала зарплата, завдяки якій жінка може дозволити набагато більше, аніж середньостатистичний тернополянин. — Я розумію, що мені вже 40. І щось міняти – не на часі, коли пандемії. А є такі, що люблять свою роботу? Що не можуть дочекатись понеділка, аби втекти туди?

Чому для багатьох робота, яка приносить непоганий дохід, водночас асоціюється з суцільним стресом? Що заважає працювати із задоволенням?  Чому не всі люди люблять ходити на роботу? І якою вона має бути, щоб хотілося туди йти? На всі ці питання відповіла тернопільська психологиня Тетяна Білінська. А також додала, які кроки потрібно зробити, аби знайти «свою» роботу. І як потрібно поводитись шефам, аби його працівники йшли на роботу, як на свято.

Чому ми не любимо ходити на роботу?

Причин є безліч, каже психологиня. Однак, серед найпоширеніших є та, що робота забирає багато часу та енергії. І людина не бачить життя, «світу Божого», батьки не бачать, як ростуть діти, а часу на сімейне дозвілля, на спілкування із дітьми, чоловіком/дружиною, батьками, родиною, друзями залишається обмаль.

— Серед причин може бути і несприятливий та недоброзичливий психологічний клімат на роботі, — каже Тетяна Білінська. — А також негативний, травмуючий досвід на попередній роботі (мобінг, знущання, знецінення). Можуть спрацювати і психологічні фактори. Йдеться про нездатність до самодисципліни, низьку самооцінку, низький самоконтроль поведінки, відсутність відповідальності та добросовісності, недотримання слова, упереджене ставлення до праці, відсутність віри в себе.

Серед основних причин — низька мотивація до праці. Це коли людина не бачить переваг у тому, що вона ходить на роботу, або має невиправдані очікування. А також, коли дана професія чи робота не власний вибір, а нав’язаний кимось. Батьками, «половинкою», друзями.

Причини, чому люди не люблять ходити на роботу:

- несформована модель трудової поведінки — мама/тато не ходили на роботу чи системно не працювали або знецінювали працю;

- демонстрація дорослими перед дітьми страху, зневаги, знецінення, недолюблення роботи — у дитини формується страх в своєму дорослому житті опинитися в такій ситуації;

- акцент батьків на «недільному синдромі» - гнітюче відчуття жаху при думці, що потрібно йти на роботу після закінчення вихідних;

- людина бачить несправедливість щодо власного кар’єрного росту, не бачить своєї кар’єрної перспективи та «не має «папіка», який би її проштовхнув»;

- ергофобія – сильна відраза до будь якої роботи, людина віддає перевагу займатися чим завгодно — спорт, здоров’я, діти, чоловік/дружина, батьки, — але, в жодному разі, не ходити на роботу;

- якщо людина має своє улюблене хобі, а змушена витрачати час на ненависну роботу;

- робота - це важке страждання та дії, що позбавлені сенсу — коли немає потреби працювати та заробляти гроші, є якесь стале джерело фінансових надходжень;

- людина отримала психологічну травму внаслідок знеособлення, відчуття власної непотрібності, неможливості реально виміряти та оцінити свій внесок;

- робота, яку людина може виконувати не є в суспільстві статусною та престижною.

Кілька кроків, як все змінити і знайти «свою» роботу:

1. Виявити причину «Чому я не хочу працювати?» та пропрацювати свої ймовірні страхи і побоювання із психологом.

2. Дослідити себе. Пройти психодіагностику та виявити свої сильні та слабкі сторони, а також оцінити загрози та віднайти свої потенційні можливості.

3. Пройти профорієнтацію, знайти ту сферу діяльності, від якої вона отримувала б задоволення.

4. Співставити свої психологічні риси та якості з вимогами професії, яка найбільше відгукується.

5. Прокачати свою мотивацію до праці.

6. Оточити себе успішними, зайнятими та закоханими у свою роботу людьми.

Що робити роботодавцю, щоб мати вмотивованих працівників:

- вибудувати стратегію включеності і мотивації працівників;

- самому пройти психодіагностику, дослідити себе, знати та розуміти свої психологічні особливості;

- підбирати кадри з допомогою психологічного тестування та рекомендацій психолога;

- визнавати цінність кожної працюючої людини та працювати над своїм ставленням до працівників;

- говорити з людьми відкрито «очі в очі» та отримувати живий зворотний зв'язок без посередників;

- у випадку виникнення складної чи неоднозначної виробничої ситуації не відриватися від колективу, а включити свої особисті сили в її корекцію, «розрулювання», вирішення чи усунення;

- займатися тімбілдінгом та постійно залучати до цього профільних фахівців.

Довідка

Тимбілдинг, або командотворення — термін, що часто використовується в контексті бізнесу й може бути застосованим до широкого діапазону дій для створення та підвищення ефективності роботи команди, повідомляє Вікіпедія.

Читайте також:

Кому в Тернополі роботодавці готові платити понад тисячу доларів? ТОП найприбутковіших професій 

Випробувальний термін при прийнятті на роботу

Заробітки відміняються? У які країни не пускають і звідки можуть депортувати 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.