Плюси і мінуси служби за контрактом (ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ)

Опісля подій в Грузії українське телебачення не проминає в жодному випуску новин тему мілітарну. І якщо раніше про українську армію згадували лише в контексті чергових вибухів на складах боєприпасів, то тепер сюжетний діапазон значно розширився. Дедалі частіше всі схиляються до того, що державі потрібна сильна армія, а головне - професійна.
Обіцянки перевести всіх вояків на контрактну службу допоки що залишаються тільки обіцянками. Міністр оборони невдоволений бюджетним фінансуванням. Президент його підтримує. А ті, хто спробував хлібів контрактних, з армії втікають. Вдумайтесь самі: 1300 грн зарплатні за місяць і жодного соціального забезпечення. А в кожного ще й сім'я... Недоречності в армії були є і будуть. Ну як тут не згадати крилатий вираз: "Хто в армії служив, той в цирку не сміється!". Дивує інше - говорять про підвищення боєздатності армії і обороноздатності держави, але з тих самих сюжетів дізнаюся: наступного року мають різати ужгородську РЛС. Мовляв, нам за супутниками достатньо слідкувати з існуючої кримської станції (Крим - найстабільніше місце для українських вояків?!). І це в той час, коли в тому самому сюжеті працівники станції розповідають про те, як на екранах щодня в українському небі відслідковують переміщення двох тисяч супутників. Кожен з них має своє призначення і, певно, свою назву. Та й ні для кого не секрет, що наступна війна (не дай Бог) буде війною не зброї, а високих технологій. Виявляється, прогрес пішов кудись далеко, на жаль, повз нас. Проблем в армії вистачає і буденних. Не останню роль грає і моральний фактор. На цьому тижні знову повезли труну на Тернопілля. Цього разу з Житомирщини. Випадок безглуздий: хлопчисько, якому залишилось два місяці до "дембеля", потрапив під зрізану сосну, у час лісозаготівлі. В мирний час - смерть. Знову материнські сльози. Такі самі гіркі, вони ще не висохли від втрати миротворця в іншій тернопільській родині.
І все ж хлопці за покликом природи ідуть служити до армії. Найпрестижнішою вважається служба у миротворчих місіях. Але що стоїть з голубою мрією про голубу каску, я розпитав у одного із них. І почув: заздрість, розлучення і невизначений статус. А ще Ігор Романів розповів: "Так склалося, що співробітники, знайомі, друзі, родина, сприймає службу за кордоном як простий заробіток і не більше. Але всі думки про "зелені" зникають, коли людина постає перед проблемами і переживаннями та тривогами у тій далекій стороні. Там він такий є, як його виховували із раннього дитинства. Там, у прямому розумінні цього слова, ми відірвані від усіх процесів, що відбуваються щодня на Батьківщині. Тому часто відчувається апатія, відбуваються психологічні зриви та різного виду прояви агресії".
За загальними статистичними даними, близько 50% сімей співробітників, які несуть службу за кордоном, стоять на грані розлучення. У тих, хто бував у місіях 2-3 рази - показник значно вищий. Останні політичні та економічні зміни в державі роблять миротворців ще вразливішими - заробітки, які вони там отримують, теж залежать від зросту цін та інфляції. Так, якщо у 2000 році співробітник міг придбати за свою роботу одно- чи двокімнатну квартиру, то сьогодні цих заробітків не вистачить і на половину авто іномарки п'ятирічної давності. Залишаються лише пільги. Статус "Учасник бойових дій", і, звісно, досвід у міжнародній миротворчій діяльності.
Однак не варто забувати і про психологічну реабілітацію миротворців, яка проходить від 6 місяців до року. Їх дивує, як набутий досвід не потрібен тут на Україні. Ці люди здатні вносити нові ідеї в службовій діяльності, їм присутнє бажання постійного руху вперед, підвищений рівень відповідальності, уміння приймати рішення у надскладних ситуаціях, але все це не сприймається на місцях керівництвом силових відомств. Причина одна - заздрість.
На нинішній день мало популяризуться діяльність миротворців-україців за кордоном. А це ж виховання патріотизму серед підростаючого покоління.
Про патріотичне виховання, про ваші спогади про сучасну українську армію хотілось би прочитати на наших форумах.
 
Олександр СМИК

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.