«Синку, ти тільки дихай»: історії передчасно народжених діток з Тернополя

• 17 листопада українці разом зі всім світом відзначають Міжнародний день передчасно народжених дітей. Вже традиційно у цей день для малюків та їх батьків у Тернопільському обласному клінічному перинатальному центрі «Мати і дитина» влаштовують святкові зустрічі.
• Ексклюзивно для читачів «20 хвилин» дві родини погодилися розповісти про власний непростий шлях з «поспішайками».

Ще кілька місяців чи років тому вони лежали у спеціальних кувезах з купою дротів та трубочок, а сьогодні з кульками, квітами, солодощами разом із батьками заходять до медичного закладу.

Зі слів генерального директора Віктора Овчарука, за 15 років функціонування перинатальний центр «Мати і дитина» у відділенні інтенсивної терапії новонароджених виходили близько 4 000 передчасно народжених діток.

— З них 705 дітей народилися з критично-низькою вагою тіла – менше 1.5 кг. Такі дітки потребують постійного нагляду, швидкої та якісної допомоги. І саме лікарі-неонатологи роблять все можливе, аби виходити таких діток. Як правило, серед «поспішайок» найчастіше зустрічаємо двійню чи трійню. Але і бувають випадки, коли жінка передчасно народжує й одну дитину. Бо кожен організм індивідуальний, кожен випадок індивідуальний, — розповів пан Овчарук.

Присутні на святі родини вже посміхаються і дякують лікарям за те, що рятували дітей навіть у найскладніших випадках, що не втрачали віри і завжди давали їм надію на краще.

Подвійне щастя

17 жовтня 2022 року тернопільська родина Жмут збільшилася вдвічі. Саме у цей день з вагою 600 та 650 грамів на світ з’явилися їх дітки Богдан та Аліна. Жінка зізнається, розуміла, що пологи можуть бути передчасними, проте не розраховувала народити настільки рано.

— З 22 тижня я була під наглядом лікарів. Вони налаштовували мене, що треба протримати дітей у животику якомога довше часу. Я намагалася не нервувати, розмовляла з ними. Але вже на 24 тижні дітки вирішили з’явитися на цей світ — у мене відійшли води. Сина та доньку я народжувала природним шляхом, — розповідає матуся. — Синочок Богдан народився з вагою 650 г, зріст – 31 см. А ось донечка Аліна – вагою 600 г, зріст 30 см. Вони були неймовірно маленькими.

Близько пів року тернополянка пролежала разом з дітьми у лікарнях Тернополя та Львова. Зі сльозами на очах жінка згадує той період часу, адже хотілося, щоб якнайшвидше дітки були здоровенькі та могли побачити свій дім.

— Півтора місяця Богданчик та Аліна пролежали у реанімації перинатального центру «Мати і дитина». Під час обстеження медики виявили у дітей проблеми із зором, тож довелося переїхати на лікування до Львова. Донечка важко перенесла дорогу, вона була у тяжкому стані і шанси на виживання тоді дійсно були мізерними. У неї були судоми, її знову перевели до реанімації, а потім у відділення інтенсивної терапії новонароджених. З Богданчиком ми перебували в «Охматдит», де йому робили операцію. Мені було важко, адже я бігала між лікарнями, бо хотілося обом діткам приділити увагу, тепло, любов. Також ми пробули довгий час на реабілітації, де вчилися робити різні вправи, масажі, — згадує матуся.

Тільки нещодавно – у квітні 2023 року Богданчик та Алінка вперше потрапили додому. А вже місяць потому у родинному колі відсвяткували їхній перший рочок.

— Зараз дітки вже поступово зміцніли, але все одно ми систематично звертаємося до лікарів, консультуємося з реабілітологами. На вигляд вони і досі такі малесенькі, та ми вже звикли. Нам головне, - щоб зі здоров’ям все було добре, щоб їх нічого не турбувало. Ми поступово вводимо прикорм. Вже даємо їм і м'ясо, і супчики. Звичайно, їм не все подобається, — кажуть батьки. — Ми хочемо підтримати всіх батьків, які зараз переживають важкий час з дітками. Набирайтеся разом з діточками сили, вірте у свою малечу. Бо батьківська віра, турбота, любов і професіоналізм медиків роблять дива. Ми це знаємо на власному прикладі.

Я молилася, щоб не було влучань

12 травня цього року тернополянка Лілія Бучма народила сина Марка. Хлопчик з’явився на світ на 32 тижні з вагою 1800 г.

— У мене була легка вагітність, я до останнього займалася спортом. Ніколи не замислювалася над тим, що у мене можуть бути передчасні пологи. Ніколи навіть таким не цікавилася. Коли зрозуміла, що потребую допомоги медиків, то у кареті швидкої допомоги одразу попросила везти мене до перинатального, адже тут є дитяча реанімація, — згадує тернополянка. — Коли мене привезли вже у лікарню, то медики сказали, що сталося відшарування плаценти. Довелося робити кесарів розтин.

Жінка каже, той період видався складним для родини, адже окрім передчасних пологів, у Тернополі були влучання та лунали вибухи.

— 13 травня росіяни пускали ракети в Тернопіль. Я ніколи не забуду, як переживала за себе та дитину, боялася, щоб у лікарню не влучили. Уявіть, я після операції, синочок в реанімації. Але завжди просила Бога допомогти нам, підтримати, щоб вистояли. Загалом ми пробули у лікарні приблизно 22 дні. 10 днів синок був у реанімації на апарат штучної вентиляції легень. Потім ще два тижні лікарі спостерігали, виходжували, допомагали. Я постійно приходила до нього і казала: синку, ти тільки дихай. І ми зовсім скоро будемо вдома. Нас виписали з лікарні, коли вага Маркусі стала 2200 г, — розповідає пані Лілія.

12 листопада родина відзначила перші пів року Марка. Пані Лілія вірить, все найстрашніше вже в минулому, а далі тільки впевнені кроки вперед.

Вірте у своїх дітей

Завідувачка інтенсивної терапії новонароджених перинатального центру Неля Скубенко згадує один з унікальних випадків за час роботи з «поспішайками».

— Пам’ятаю, як одна з тернополянок відпросилася на вихідні додому. І тут вона телефонує зі словами, що почалися пологи. У гінекологічному корпусі вона народила дівчинку вагою 510 г. Це було дев’яте грудня, на вулиці -23 °C. Тоді через ремонт переходу між корпусами не було. І наш лікар, накривши малечу дублянкою, переніс в інше відділення. Зараз ця дівчинка ходить у третій клас школи №5. Я бачила, як вона плаває у басейні, як вона стрибає, все у неї добре. Така гарна родина і я завжди про них згадую, завжди розповідаю іншим батькам, щоб вони вірили у своїх дітей. Ось такі дива трапляються, — каже пані Скубенко.

Нагадаємо, 15 листопада у Тернопільському перинатальному центрі «Мати і дитина» з’явилася на світ перша трійня від початку повномасштабного вторгнення.

Читайте також:

Чому «взялися» за Перинатальний центр? Аналізуємо, чим загрожує об'єднання з дитячою лікарнею

Медиків не почули! У МОЗ підтримали об'єднання перинатального центру з іншою лікарнею: що далі

Медична реформа на Тернопільщині: які заклади об’єднають та куди звертатися по допомогу

1,4 млрд отримали лікарні Тернополя: за які послуги не повинні платити пацієнти

 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.