Тернопіль: мотоцикли, на яких їздили наші діди

Тернополяни їздили на важких мотоциклах “Дніпро” з боковими причепами, гасали на червоних "Явах" та гарцювали на угорських скакунах марки "Паннонія" та каталися по бездоріжжю старими ще одноциліндровими “Іжаками”. Багато з цих мотоциклів і досі бігає дорогами Тернопільщини. За кермом уже нові власники, та старі пам’ятають про ті машини, за кермом яких сиділи ще 40 років тому.
- У мене був мотоцикл "Дніпро МТ" з коляскою, важка машина, - розповідає зборівчанин Микола Боярський. - Колись він успішно заміняв автомобіль. А без коляски легко обганяв усі тодішні авто. Якщо їхати без коляски і прилягти на бак, то можна було витиснути з нього 160 кілометрів за годину. А з коляскою можна було перевезти і чотирьох людей.
Пан Микола розповідає, що їздив на своєму мотоциклі востаннє років шість тому. Хоча вже давно тоді був на пенсії.
- Через стільки років машина завелася і заревіла, - пригадує чоловік. - Їздив ним кілька разів на город разом зі своєю дружиною. Звичайно керував уже не так, як в молодості — літа не ті. Їхав максимум сорок кілометрів за годину. Але дружина все одно кричала, щоб не гнав так сильно. Та й врешті я продав його за копійки якимось хлопцям. Хай тепер молоді його відновлюють і їздять.
А от тернополянин Дмитро Калита народився значно пізніше того часу, коли випустили мотоцикл, на якому він їздить тепер. "Яву", яку тепер у народі називають “старухою”, а на конвеєрі чеського заводу мала назву Jawa 350 Kýva?ka Automatic, випустили ще у шістдесятих.

- Тепер мотоцикли зовсім не такі, - каже власник раритету Дмитро. - Жодної прямої лінії, за заднім колесом красиві щитки для інструментів та акумулятора. Взагалі виглядає він приголомшливо. Купив його у селі неподалік Коломиї за дві тисячі гривень. Але роботи над ним багато — зараз розібрав мотоцикл, замінюю багато деталей, чищу, грунтую, фарбую. Роботи чимало, але, сподіваюсь, результат себе виправдає.
Хлопець встиг проїхатися на своєму мотоциклі, лише поки приганяв його з Коломиї.
- Дорогою мотоцикл кілька разів ламався, але ми його ремонтували і їхали далі, - розповідає Дмитро. - Але врешті він просто заглух і все — стався якийсь обрив у електропроводці, бо навіть жодні індикатори не світилися. Довелося розбирати прямо на трасі і вантажити в автомобіль.
Мотоцикли "Ява" свого часу вважали найкрутішими, адже виготовлені були не у Росії, а у Чехії. Та з ними конкурували також і мотоцикли "Паннонія" з угорського заводу.

- Угорці зробили цей мотоцикл схожим на гідного скакуна, адже вони обожнюють коней, - каже житель Бережан Дмитро Кшеляк. - Купив собі "Паннонію" у 1968 році. Тоді це був один з найкращих мотоциклів. Зараз збираюся його продати, бо вже не можу їздити за кермом. Та й ремонтувати його треба. Але досі пам’ятаю, як "Паннонія" м’яко йшла. І проблем ніколи не було — мотоцикл надзвичайно живучий.
А от мотоцикли “Іж 56” та “ІЖ планета 2” виготовляли на території Росії. І у Радянському Союзі їх можна було купити за значно меншу суму, ніж, скажімо, "Яву". Та мотоцикли були такими живучими, що підлітки у селах гасають на них і досі.
- У мене немає прав, але був у селі дідів мотоцикл, - каже тернополянин Тарас Пастащук. - Дідо на ньому вже давно не їздить — старенький. Але я, хоч особливо не тямлю у ремонті техніки, на канікулах часто гасав ним грунтовими дорогами. На асфальт не виїжджав, бо прав у мене не було. Чудова машина. Думаю, сучасні китайські мотоцикли відразу порозліталися би, якби проїхалися такими дорогами, якими їздив старий “Іжак” більш як сорокалітньої давності.
Та багато таких мотоциклів зараз гниє у сараях і гаражах жителів Тернопільської області без руху. Проте є ентузіасти, які все ж відновлюють старовину.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.