Директор "біржі праці" запевняє, що ситуація ускладнилася, бо грунтується на емоціях двох людей. Однак якщо виникло непорозуміння між безробітною та одним зі спеціалістів центру, його можна замінити.
Здивувалися, що хоче працювати
Тернополянка Ірина Вознюк (41 р.) статус безробітної отримала ще у 2003 р. Раніше вона працювала вчителем початкових класів у Тернопільській школі №13, однак потрапила під скорочення.
- З того часу я постійно у пошуках роботи, - розповідає жінка. - Коли в міському управлінні освіти ставала у чергу, була 240-ю. Зараз я - друга. Однак начальник управління запевнив, що у найближчі п'ять років я не зможу працювати за спеціальність, бо немає місця.
Пані Вознюк має надію, що із відкриттям груп у садочках, про які почили говорити у Тернополі на початку цього навчального року, їй таки вдасться отримати роботу.
- Я прийшла на "біржу", щоб отримати допомогу. Але наштовхнулася на грубощі, - продовжує співрозмовниця. - Спеціаліст, причому голосом на високих нотах, дивувалася моєму бажанню працювати в освітній галузі. Мовляв, про що я думаю, якщо уже вісім років не працюю в школі. До того ж, спілкувалася вона зі мною, втупившись у комп'ютер. На моє бажання зареєструватися на "біржі", сказала, що мені нарахування проводити не будуть, бо той, хто не працює, той гроші не отримує. Та чи я винна в тому, що опинилася в подібній ситуації? Не можна так з людьми говорити...
Бралася за все, що їй пропонували
Жінка запевняє, що раніше ніколи не відмовлялася від робіт, котрі їй пропонували у центрі зайнятості, навіть брала участь у громадських роботах, доглядала за людьми похилого віку.
- Коли працювала, відчувала свою потрібність. Тому завжди була вдячна спеціалістам "біржі", що вони надавали мені таку можливість, - додає пані Вознюк. - Через це тепер я дуже збентежена таким ставленням до себе. Я ж не прийшла до спеціаліста додому. Я звернулася по допомогу, сподівалася на розуміння, а відчула тільки приниження.
Пані Вознюк наполягає, що працівник центру зайнятості не повинен на роботі показувати свій поганий настрій і ображати відвідувавачів.
- Думаю, я була не першою і не останньою, кому вона того дня нагрубила, - переконує жінка. - Розумію, що вже не можу працювати за фахом, однак до таких людей, як я, теж слід ставитися людяно.
Треба, щоб емоції вляглися
Директор міськрайонного центру зайнятості Анатолій Куриляк каже, що він знайомий з описаною ситуацією. Пані Вознюк уже зверталася до нього особисто.
- Жінка реагувала на все надто емоційно. Тому, думаю, коли все вляжеться, ми зустрінемося з нею ще раз та спокійно поговоримо, - запевняє директор.
Пан Куриляк стверджує, що спеціалісти центру завжди уважно ставляться до всіх бажань безробітного. Тому, реєструючи його на "біржі", запитують про плани на майбутнє.
- Бажання відвідувачів для нас - першочергові. Тож ми запитуємо про те, чого вони прагнуть. Навіть якщо безробітний нічого не розповідає, ми надаємо йому безліч пропозицій, - продовжує він. - Люди у нас можуть здобути нові професії, перекваліфікуватися. Працювати вони можуть і на громадських роботах.
Якщо відвідувачу не вдається налагодити співпрацю зі спеціалістом центру, його можуть замінити. Причому, як вважає директор, це врешті не вплине на ситуацію із пошуком роботи для безробітного. у працювати за фахом, однак до таких людей, як я, теж слід ставитися людяно.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 19 від 7 травня 2025
Читати номер